Сьогодні, 26 серпня, жителі Переяславської громади проводжали у засвіти молодого Захисника, відважного воїна, відчайдушного Героя, штаб-сержанта Національної гвардії України Дмитра Ружановського.

Дмитро Володимирович Ружановський народився 3 квітня 1992 року, проживав у Переяславі.

Після мобілізації до ЗСУ служив бойовим медиком 3 взводу оперативного призначення 5 батальйону оперативного призначення.

Загинув 11 серпня 2024 року, виконуючи бойове завдання в селі Макіївка Сватівського району Луганської області.

Вважався зниклим безвісти, потім був евакуйований з поля бою, 19.08.2024 року упізнаний родиною. Не шкодуючи себе, свого здоров’я, він безстрашно, з ненавистю до ворога, захищав кожний метр рідної землі пліч-о-пліч з побратимами.

Клята війна забирає найкращих наших воїнів, і тепер йому назавжди 32…

У спочилого Захисника залишилися маленький син, дружина, мати, батько та велика родина.

Сотні живих квітів принесли земляки мужньому Захиснику, який поліг у битві з ворогом, виборюючи право нашим дітям жити у незалежній Україні. Переяславці віддали останню шану Герою і провели його в останню путь, стоячи на колінах.

Священнослужителі Православної церкви України відспівали захисника Батьківщини відповідно до релігійних канонів у Храмі Воскресіння Христового.

Міський голова Вячеслав Саулко висловив співчуття рідним та близьким спочилого бійця від жителів усієї Переяславської територіальної громади.

Похоронну процесію супроводжував духовий оркестр, проводжали бійця в останню дорогу велелюдно, з усіма військовими почестями. Поховали Дмитра Ружановського на Заальтицькому кладовищі.

Він мріяв про мирне життя у вільній Україні, тому і боровся за нього. За це й віддав своє молоде життя. Дякуємо, Ружику, що боронив рідну землю, рідну домівку, кожного з нас. Тепер захищай усіх нас у лавах Небесного Легіону…

Важко знайти слова втіхи, неможливо заспокоїти біль та гіркоту втрати. Кожен загиблий воїн – це болюча рана на душі кожного з нас. І не буде московитам прощення за забрані життя українців – від малого до великого.

Ім’я Дмитра Ружановського навіки буде взірцем мужності, патріотизму та назавжди увійде в історію нашого краю.

Герої не вмирають… Вони навічно оселяються у наших серцях і думках…

Слава Україні!