Пообіцяв дружині, що приїде у відпустку, але приїхав у труні: у Переяславі відкрили меморіальну дошку військовому Олександру Чайці

У Переяславі відкрили меморіальну дошку Олександру Чайці. Він загинув на війні.

21 серпня у Переяславі на фасаді гімназії №2 відкрили меморіальну дошку військовому Олександру Чайці. Він загинув 5 червня 2023 року при виконанні службового завдання біля Бахмута Донецької області. Був молодшим сержантом, водієм-електриком відділення зв’язку групи матеріального забезпечення. 9 червня того ж року захисника поховали на Ярмарковому кладовищі. Йому було 33 роки. Про це повідомляє Інформатор.

Відкрили дошку на фасаді школи, у якій Олександр Чайка навчався до 11 класу. Її встановлення ініціювали рідні загиблого, а підприємець виготовив безкоштовно. Вшанувати пам’ять захисника прийшли найрідніші, працівники школи, однокласники, побратими та знайомі.

Олександр Чайка з дитинства мріяв стати військовим. 24 лютого 2022 року він пішов до військкомату, але, оскільки не проходив строкової служби, спочатку став на захист рідного міста у лавах Добровольчого формування територіальної громади. Після щотижневих навідувань до військкомату 18 травня 2022 року його таки призвали. У серпні приєднався до полку “Азов”, а згодом до 3-ї штурмової бригади. Він захищав свою сім’ю – дружину Наталію та доньку Вероніку.

Під час навчань у “Азові” Олександр отримав свій позивний “Піаніст”, хоча не мав нічого спільного із музикою. Через травму у нього були перемотані через один пальці, нагадували музичний інструмент. На початку червня 2023 року він пообіцяв дружині, що через 20 днів приїде додому, адже до цього ще не мав відпусток. Але 5 червня під час бойового завдання отримав поранення, не сумісні із життям.

Міський голова Переяслава Вячеслав Саулко сказав: “Олександр був мужнім воїном та служив у штурмовій бригаді. Це саме ті війська, які першими гнали ворога із нашої землі. Ця дошка відкривається у пам’ять про наших героїв. Я думаю, найближчі дні буде прийнято рішення про присвоєння звання Почесних жителів громади, серед них є і наш Олександр”.

Класна керівниця Надія Черней поділилась спогадами про шкільні роки Олександра: “Я навчала Сашу із 5 класу, це була така добра дитина. Він ніколи не відмовлявся від того, що йому доручали. Він був гарним спортсменом та дуже любив справедливість. Йому би жити і жити, турбуватися про рідних, ростити дочку та кохати дружину. Його усмішка завжди супроводжуватиме нас. Нещодавно я переглядала випускний альбом – там Саша так щиро усміхався. Навіть на портреті меморіальної дошки та ж сама усмішка”.

Однокласниця Олександра розповіла таке: “Хоча із Сашою я навчалась лише 2 роки, але за цей час зрозуміла, на скільки він добра та світла людина. Сонячний промінчик. У шкільні роки ми справді були щасливі та безтурботні. Хіба ми могли збагнути, що нам доведеться збиратися не на зустрічах однокласників, а на такій події?”.

Олександр Чайка був не розлий вода зі своєю 9-річною донечкою Веронікою, вони разом щось майстрували, ремонтували та навіть рибалили, і в усьому підтримували одне одного. Вероніка змогла сказати кілька слів про батька: “Він був дуже хороший. Я його дуже сильно люблю…”.

Яким був Олександр, розповіла його дружина Наталія: “Саша був вірним чоловіком, люблячим татом. Він так сильно любив свою сім’ю та рідних. Любив своє життя та мав стільки мрій, які хотів здійснити після закінчення війни. Та, на жаль, його добре серце вразила ворожа куля. Зупинилось все. Залишилась лише пам’ять про нього. І моє безмежне кохання”.

Почесно відкрили меморіальну дошку донька загиблого та двоюрідний брат Олексій. Присутні поклали квіти біля неї.