“Дніпро Ревучий” не припиняє свого існування. Цього разу він відбувається у форматі непересічної виставки.
15 серпня у мистецькій галереї Переяславського центру культури та мистецтв відкрили виставку “Дніпро Ревучий”. На ній презентували картини, які місцеві художники намалювали під час пленеру на березі Дніпра нещодавно, фото із запливів спортивно-культурологічних заходів “Дніпро Ревучий” із попередніх років, різноманітні цікаві речі, пов’язані із цим фестивалем, творчі напрацювання та книги про затоплені Канівським водосховищем села від ГО “Старий Дніпро”. Головним же ексклюзивом виставки стала презентація маловідомого мосту через річку біля Трахтемирова, всі охочі могли побачити палю із нього. Про це повідомляє Інформатор.
– Ми сьогодні зібралися, аби згадати те, що було, те, що є, і те, що може бути із “Дніпром Ревучим”. Цей захід може нести велику просвітницьку силу для того, щоб, зокрема, вистояла Україна, – зазначив Микола Богатир у своєму вступному виступі. “Дніпро Ревучий” започаткували ще у 2016 році. З кожним роком він збирав усе більше учасників, які зголошувалися перепливти Дніпро, аби таким чином нагадати про затоплені Канівським водосховищем села. Через повномасштабну війну із 2022-го запливів не проводять, але натомість щороку влаштовують подібні культурно-просвітницькі заходи.
Микола Богатир представив демо-версію електронного каталогу про “Дніпро Ревучий”. Додав, що згодом хотів би його видати друком. Наприкінці заходу Валентин Шуткевич запевнив, що до Дня міста у вересні видання вже презентують.
Голова ГО “Старий Дніпро” Віталій Іващенко розповів, що разом із соратниками знайшли стару фотографію мосту через Дніпро біля сіл Зарубинці та Трахтемирів. Його побудували у 1916 році для залізниці.
– Мій батько розповідав, що поїзди там так і не пішли, але він був такої ширини, що дві підводи коней могли спокійно розминутися, тобто метрів 4-4,5. Коли у Першій світовій уклали мир, міст нібито виявився непотрібним, його залишили й не добудували. Наш земляк і мій однокласник Георгій Погожий, який зараз живе у Миколаєві, намалював картину за мотивами цієї фотографії, – сказав Іващенко. Її теж презентували на виставці. Приблизно 4-метрову палю із цього мосту розмістили на сходовому майданчику до мистецької галереї.
Віталій Іващенко також розповів, що невдовзі вийде додатковий тираж книги зі спогадами про села В’юнище та Козинці, які зібрав уже покійний Микола Михняк. Окрім того, планують видати книгу про Комарівку: “Якщо Наталія Ревега піднатисне, то можемо видати її”. З’явилася й книга про Гусинці.
Микола Богатир також поділився найближчими планами – облаштування оглядового майданчика у Циблях: “Сьогодні ми спілкувалися із головою Циблівською громади і дійшли спільної думки про необхідність створення там оглядового майданчика з інформаційним наповненням. Там вже готується оглядова зона зі зручностями саме з видом на шевченківські затоплені села. Туди їздить все більше людей, не лише шукаючи красиві місця, а й дізнаватися нашу історію”.
Відділ культури та туризму забезпечив переяславських художників матеріалами та врегулював організаційні моменти пленеру. Тож минулої неділі вони змогли змалювати Дніпро із місця, де раніше проводили запливи. Картини митці подарували місту, а натомість урочисто отримали подяки.
– Дуже вражені були всі художники, тому що там відкривається такий простір, особливе місце, надихає. Його потрібно зберегти різними способами: проводити змагання, мистецькі заходи тощо. Ми й надалі плануємо саме на цьому місці зробити кілька виїзних планерів, заохотити інших митців, щоб це місце побачили не лише у Переяславі, а й за межами області, – сказав один із художників Роман Мотузок.
І ще трішки знімків еспозиції виставки: