Презентація

На зустріч прийшли науковці НІЕЗ “Переяслав”, історики, переяславці, для кого цікава як творчість самого філософа, так і робота цієї неймовірної пари дослідників його життя та літературного спадку. Автори книги та гості згадували і читали найцікавіші, як до слова і до часу, афоризми філософа Сковороди.

Як же почалося створення книги, яку автори приурочили до 300-річчя з дня народження українського Вчителя, просвітителя, філософа?

– Ми побували в усіх музеях Сковороди, які в Україні, але особливо виокремлюємо саме переяславський музей із його неповторною аурою і унікальними експонатами, зокрема, книгами.

Чим більше ми знайомилися з життям та творчістю Григорія Савича, тим більше розуміли, що йому якимось чином вдалося залишитися сучасним для нових поколінь попри відстань між ними в кілька епох, – зазначив автор.

Автор

Пан Володимир – інвалід зору 1 групи з дитинства, хоча спочатку це не так помітно. Він досить активний і впевнений у спілкуванні. Загалом людина унікальна й багатогранна – один із двох у світі, хто отримав (у 2013 році) розряд з парашутного спорту після втрати зору!

Займається дайвінгом, є ініціатором та учасником акції «Незрячий дайвінг» та «Гори – для вільних!» (навчання інвалідів по зору спуску на гірських лижах, що наочно доводить можливість реабілітації та соціальної адаптації осіб з інвалідністю засобами спорту та туризму). А 8 червня 2017 року Володимир Борисович уперше в світовій історії самостійно здійснив піший перехід до льодовика Нігардсбрін (Норвегія), чого до нього не робив жоден незрячий у світі.

Нині він є керівником Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнський парламент працездатних інвалідів».

Проєкти

Завжди поруч із чоловіком його соратниця, однодумиця і кохана дружина Світлана, яка для чоловіка є опорою та підтримкою.

– Життя наше досить буремне, ми не сидимо на місці. Зараз ми займаємося дуже цікавим міжнародним проєктом, – зауважує пан Володимир.

– Так, це «Культурно-мистецька творча майстерня», – підхоплює Світлана Юрівна. – Ми для неї придумали дуже цікаву форму роботи – віртуально-інтелектуальну мандрівку. Це означає, що з допомогою презентацій світлин, переважно власних, ми можемо допомогти людям, які з різних причин не можуть подорожувати Україною, все ж побачити її найцікавіші місця.

Наприклад, є в нас така «мандрівка» – «Історія унікальних технологій». Розповідаємо про опішнянська кераміку, давньоруську перегородчасту емаль. А в історії «Обличчя України на мапі Києва» – про видатних діячів, іменами яких названі столичні вулиці, є також відео-лекція «Переяслав – місто музеїв», яку ми підготували до 100-річчя Михайла Сікорського, а також добірки про інші цікаві місця країни.

Під час презентації книги прозвучало запитання, актуальне для людей з вадами зору: скільки Петровським вдалося видати книг шрифтом Брайля?

– Поки що небагато, тому що ця справа дуже проблемна. По-перше, це спеціальний друк, який коштує дуже дорого. Навіть невеличка книга в м’якій обкладинці вартуватиме від 1 000 гривень. По-друге, ми часто стикалися з недобросовісністю, коли нібито шрифт Брайля майже нічим не відрізнявся від звичайного плоскодрукованого, відтак люди з вадами зору не могли «читати» такий текст. Але ми не втрачаємо надії, залучаємо спонсорів, і нашу справу продовжуватимемо й надалі.

Подружжя

У нинішньому році подружжя Петровських стане ювілярами – їм виповниться по 60 років.

– Я народився у Борисполі, але все життя мешкаю в Києві, – розповів Володимир Борисович для нашого видання. – Займаюся громадською та науковою роботою. Я ще й бард, не поет, підкреслюю, а саме бард: у мене немає віршів, які не покладені на музику. Я виконую як власні пісні, так народні та інших авторів. А ось моя дружина – корінна киянка! Світлана Юріївна займається історією, культурологією, має почесне звання “Заслужений працівник культури України”.

Володимир Петровський є насправді знаним як в Україні так і за її межами виконавцем авторської пісні; проводить сольні виступи, в тому числі для осіб з інвалідністю, малозахищених верств населення, а також для захисників та захисниць України.

– Ми з дружиною активно займаємося і видавничою діяльністю. Наприклад, у минулому році вийшли друком дві наші книги. Одна з них – «Григорій Сковорода. Байки Харківські» – якраз шрифтом Брайля та звичайним. «…Той, чия совість як чистий кришталь…» також побачила світ уперше минулого року. До цих збірок увійшли афоризми Григорія Савича, які на нашу думку, на сьогодні є найактуальнішими. Світлано, тобі слово, – нахиляється до жінки.

– Я розпочну з історії нашого знайомства, – усміхається жінка. – Ми навчалися в університеті Шевченка на історичному факультеті. З першого курсу нас поділили на три групи – залежно від рівня знання англійської мови. Якось Володимир Борисович запізнився на заняття, зайшов в аудиторію і сів на єдине вільне місце – поряд зі мною. Відтоді так і залишився поруч на все життя. Зустрічалися, одружилися, народилися діти, почали займатися науковою діяльністю, громадськими проєктами.

– У нас троє дітей, але ця тема для нас непроста, – продовжує розмову Володимир Борисович. – Старшого сина Ярослава з 2014 року більше немає з нами. Він був істориком, філологом, журналістом, громадським активістом, і тим, хто в числі перших повів людей на Майдан у 2004 році під час Помаранчевої революції. Другий син Борис – програміст. Донька Ксенія живе з нами. Ми вже бавимо онуків. Звичайно, діти допомагають нам в усіх наших задумах та починаннях.

Хто такий Володимир Петровський

• Громадською діяльністю почав займатися з 1994 року. У 1995 році став одним із засновників і керівників Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Український конгрес інвалідів».
• Засновник і керівник Навчального освітньо-культурологічного та наукового центру «Сполох» (м. Київ, 1995–1999), створеного задля інклюзивного навчання дітей з інвалідністю.
• Засновник і президент Київського міського благодійного фонду «Інтеграція», створеного в 1997 році.
• Засновник і голова Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнська профспілка працездатних інвалідів» (2004–27.10.2014), з 27.10.2014 року – Всеукраїнська громадська організація «Всеукраїнський парламент працездатних інвалідів».
• Неодноразовий учасник парламентських слухань Верховної Ради з соціальних питань (соціальна політика, працевлаштування, освіта, відшкодування втрачених вкладів). Автор змін і доповнень до законодавчих та підзаконних актів з соціальної політики, освіти, культури, туризму.
• Є ініціатором, безпосереднім організатором і учасником безпрецедентної акції «Небо – для вільних»: масовий стрибок незрячих з парашутом без інструктора. 24 серпня 2009 року вперше в світовій історії п’ятеро незрячих, серед яких була одна жінка, самостійно здійснили стрибоку відкрите море (бухта Коктебель, АР Крим, Україна). Його внесли до Книги рекордів України і заявили до Книги рекордів Гіннесса.