Артур Леонідович, ви голова Комітету Верховної Ради з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту і туризму, тому перше питання буде про Олімпіаду. Відповідає фінансування спорту показаному результату в Пхенчхані?

На фінансування підготовки національних збірних команд до Зимових Олімпійських ігор в 2016 році було виділено майже 60 мільйонів гривень, а в 2017 році – 53 мільйони гривень (за даними Міністерства молоді і спорту, – 112.ua). Додатково дали ще 54 мільйонів 639 тисяч. Для підготовки збірної цифри не такі значні. Витрати, пов’язані з безпосередньою участю офіційної делегації в Іграх, склали 9,4 млн гривень. У нас 21 місце разом з Угорщиною. Враховуючи, що були представлені 92 країни, я вважаю, що 21-е місце – непоганий результат. Хотілося б звичайно, щоб збірна була представлена у всіх видах спорту. Будемо проводити роботу над помилками, і я сподіваюся, що збірна буде на наступних Олімпійських іграх у більш сильному складі.

А дійсно всі гроші доходять до спортсменів? Під час Олімпіади був як мінімум один випадок, коли спортсмен купував спорядження за свій рахунок. Чи проводили ви вже аудит використання коштів?

У нас в середу (28 лютого, – 112.ua) було засідання комітету, на якому був присутній профільний міністр. На ньому, серед іншого, заслуховували інформацію щодо результатів Олімпіади. Я знаю про проблему, про яку ви говорите у своєму питанні. Ми будемо піднімати це питання і запитувати аудит, щоб з’ясувати, чому при конкретних цифрах фінансування спортсмени витрачають свої гроші на екіпіровку.

Палатний Артур Леонідович — український політик. Заступник голови партії “Удар”, член Політичної Ради партії, народний депутат України VII-VIII скликань.

У 1994 році закінчив Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди, отримав повну вищу освіту за спеціальністю “Фізична культура”, отримав кваліфікацію вчителя фізичної культури.

У 1999 році вступив до аспірантури Національного університету фізичного виховання і спорту України, захистив дисертацію і отримав науковий ступінь кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю “Олімпійський та професійний спорт”.

З 1997 по 2004 рік працював на посадах менеджера відділу, начальника відділу маркетингу та реклами ТОВ “ІТА”.

З 2001 року – в. о. голови правління ЗАТ “Театральне”, з 2005 по 2012 рік – член наглядової Ради компанії “Ukr.net”.

З 2004 року – доцент кафедри спортивних дисциплін, ігор та туризму Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету ім. Сковороди. За час педагогічної і наукової діяльності підготував 22 наукові та навчально-методичні роботи.

З 2010 по 2012 рік – депутат Київської обласної ради, голова фракції “Удар Віталія Кличка”.

З 2012 року – народний депутат України VII скликання, голова Комітету Верховної Ради з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту і туризму.

Восени 2014 року обрався до парламенту за списком Блоку Петра Порошенка. Голова Комітету Верховної Ради з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту і туризму.

Поговоримо про стан спортивних шкіл. У нас є медаль Олександра Абраменка у фрістайлі, однак школа в Миколаєві в жахливому стані. Це лише один приклад. Що з цим робити?

Не секрет, що зараз фінансування спортивних шкіл переклали на місцеві бюджети, а спорт в країні фінансується за залишковим принципом. Однак, наші спортсмени досягають високих результатів, незважаючи на такі важкі умови. Багато глав адміністрацій не розуміють, наскільки сьогодні важливі дитячі і юнацькі спортивні школи, що це фундамент майбутніх поколінь – як здорової нації, так і майбутніх олімпійських чемпіонів, чемпіонів світу. Так, сьогодні пройшло реформування шкіл. І частина шкіл, в яких кількість учнів менша, ніж викладачів, була закрита. Відбулося злиття шкіл, учні та тренери перейшли у інші школи. На початковому етапі, коли перевели фінансування на місцеві бюджети, ми вибивали додаткові субвенції з державного бюджету. Надалі наш комітет буде реагувати на кожен сигнал щодо закриття дитячо-юнацьких спортивних шкіл і, в разі необхідності, будемо намагатися вибивати цільові субвенції.

А яка зараз кількість спортивних шкіл з зимових видів спорту працює в країні?

Скажу прямо – їх недостатньо. Проте, проблема не в кількості шкіл, а в пріоритетах фінансування, особливо в останні два роки олімпійського циклу. Протягом цих двох років ми вже бачимо спортсменів, які можуть отримати олімпійську ліцензію, і ми повинні на них фокусуватися, ми повинні давати їм можливість більше тренуватися, більше фінансувати, давати їм можливість відвідувати більше спортивних зборів не тільки в Україні, але й за кордоном, особливо якщо ми говоримо про зимові види спорту, де потрібно освоювати нові траси. Це дозволить якісно підготувати олімпійських чемпіонів, чемпіонів світу. До того ж, в Україні недостатня кількість баз для підготовки.

Повернемося до питання фінансування зимових видів спорту. У світі, та й частково в Україні, є практика залучення бізнесу до спонсорування спорту. Які кроки могли б сприяти приходу приватного капіталу в український спорт?

Залучення спонсорів – поширена практика у світі, і бізнесмени, яким не байдужий той чи інший вид спорту, завжди знайдуться. Ми працюємо над рішеннями, які дозволять ввести додаткові пільги для бізнесменів, які будуть фінансувати олімпійські види спорту. Однак, не все залежить від нашого комітету. Нам потрібно отримати схвалення податкового комітету і комітету з питань бюджету. Потрібно піднімати питання про легалізацію грального бізнесу, щоб гроші йшли в бюджет, і прийти до європейської практики, щоб якийсь відсоток, припустимо 10 або 12, йшов цільовим додатковим фінансуванням на розвиток спорту в Україні.

Поговоримо про законодавчу роботу. Одним з ключових питань є законопроект про Антикорупційний суд. Хоча деколи складається враження, що це питання навмисно затягують. Ви так не вважаєте?

Ми вже створили Антикорупційне бюро, ми вже створили Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, НАЗК і заключним етапом логічно було б створення Антикорупційного суду. Цього від нас вимагають західні партнери, і це було передбачено в рамках угоди з Міжнародним валютним фондом. І я впевнений, що незабаром ми за цей законопроект проголосуємо в першому читанні. Я і група “УДАР” будемо підтримувати створення Антикорупційного суду.

До другого читання законопроект буде допрацьований, але напевно не в тому вигляді, в якому його хочуть бачити наші західні партнери. Вони наполягають, щоб вибір суддів був безпосередньо підконтрольний західним міжнародним експертам. Однак ми вважаємо, що Україна – це суверенна країна, і було б неправильно, якби суддів обирали виключно західні партнери. Це суперечить нашій Конституції, і ми не можемо голосувати за законопроект в такій редакції. У другому читанні, я думаю, він буде прийнятий до кінця поточної сесії. Я не виключаю, що до 2019 року Антикорупційний суд буде створений як інституція. В інтересах президента створити перед виборами цей інститут. Однак важливо, щоб антикорупційні органи працювали в рамках закону.

До речі, крім створення Антикорупційного суду, ще однією умовою МВФ є підвищення тарифів на газ для населення, що, на мій погляд, неприйнятно. Мені здається, це може призвести до соціального вибуху.

Як просувається процес реформи парламенту, зокрема реалізація рекомендації місії Кокса-Кваснєвського щодо скорочення кількості парламентських комітетів?

Місія Кокса-Кваснєвського дійсно рекомендувала нам скоротити кількість комітетів, щоб кожен комітет відповідав профільному міністерству. У парламенті ходять суперечливі думки з даного питання, тому законопроект навіть не включають до порядку денного. Чому? Приміром, якщо говорити про комітет, який я очолюю (з питань сім’ї, молодіжної політики спорту та туризму, – 112.ua), то тут цілих три міністерства є профільними: Міністерство молоді і спорту, Міністерство економіки (департамент туризму) і Міністерство соціальної політики. У нас з ними немає протиріч, але, наприклад, є Комітет з питань ветеранів і інвалідів, і при цьому немає відповідного міністерства. І хто буде відстоювати інтереси ветеранів та інвалідів в умовах, коли у нас йде війна, якщо цей комітет буде скорочено? Зараз ось піднімають питання щодо створення міністерства з питання ветеранів (ВР 27 лютого звернулася до Кабміну щодо створення міністерства, – 112.ua). Я вважаю, що таке міністерство слід створити, і в умовах збройного конфлікту на Донбасі таке міністерство дуже актуальне.

Враховуючи звернення парламенту, можна говорити, що політичне рішення про створення міністерства з питань ветеранів прийнято?

Я знаю, що розмови з цього приводу ведуться. Не готовий говорити про якусь конкретику. З Третьяковим (головою комітету з питань учасників АТО Олександром Третьяковим, – 112.ua) це питання не обговорював.

Парламент прийняв закон про деокупацію Донбасу. Існує думка, що цей закон – цукерочка для виборців. Які кроки слід прийняти для того, щоб в регіон прийшов мир?

Закон про деокупацію – це один із кроків назустріч мирному процесу. Другий крок – введення миротворчої місії. Я вважаю, що для відновлення миру на Донбасі потрібен миротворчий контингент ООН, тому одним із завдань України на 2018 рік буде домогтися розгортання місії на території Донецької і Луганської областей.

Миротворча місія повинна працювати на всій території Донбасу з широкими повноваженнями, включаючи примус до миру.

У разі схвалення В Раді безпеки ООН, де Росія має право вето, розгортання місії може відбутися через 6-9 місяців після того, як оціночна місія вивчить ситуацію і визначить необхідний контингент.

На мою суб’єктивну думку, миру на Донбасі можна досягти виключно мирним шляхом, хоча більше 20% наших громадян, згідно з даними соцопитувань, виступають за військове вирішення конфлікту. Але при цьому ніхто не візьме на себе відповідальність за велику кількість жертв.

Президент України Петро Порошенко запропонував парламенту призначити головою НБУ Якова Смолія. Чому саме його і чи є голоси на його підтримку?

Перш ніж когось змінити, потрібно розуміти, чи є прохідна кандидатура. На місце Гонтаревої буде запропоновано в. о. голови НБУ Якова Смолія, який був її першим заступником. І голоси за цю кандидатуру є.

Чому саме Смолій? Наскільки я знаю, кандидатуру Смолія підтримав МВФ, а це наш головний фінансовий донор і його підтримка дуже важлива. Його кандидатуру підтримав профільний комітет Верховної Ради. Також дуже важливо, щоб чоловік був аполітичний. До того ж, він є грамотним фінансистом.

Чому так затягнулося оновлення ЦВК?

Затяжний процес оновлення ЦВК я пов’язую з тим, що ЦВК – це конфігурація домовленостей всіх фракцій і груп, і кожен розуміє, що присутність того чи іншого члена комісії дає можливість більш чітко розуміти структуру виборів. У результаті, поки були враховані інтереси всіх фракцій і груп, крім ще “Опозиційного блоку”, пройшло багато часу.

Але можу запевнити, що найближчим часом ми проведемо оновлення складу ЦВК, де у абсолютної більшості членів ще в 2014 році закінчився термін повноважень.

Була домовленість з “Народним фронтом” про призначення представника групи “УДАР” Валерія Пацкана головою Рахункової палати, однак цього не сталося. Домовленість анульовано?

Ця домовленість не анульована. Однак для того, щоб можна було її реалізувати, питання повинні голосуватися комплексно. На сьогоднішній день група “УДАР” не відмовилася від цієї квоти і ми будемо на фракції наполягати, що Пацкан повинен бути керівником Рахункової палати. Думаю, що найближчим часом “Народний фронт”, у свою чергу, отримає крісло Уповноваженого ВР з прав людини. На сьогоднішній день мова йде про Людмилу Денісову.

Чи буде парламент розглядати питання про відставку міністра АПК Тараса Кутового, і кого група “УДАР” може підтримати замість нього?

На сьогоднішній день пан Кутовий (Тарас Кутовий був призначений міністром аграрної політики за квотою групи “УДАР”, – 112.ua) написав заяву про відставку. Ми будемо голосувати за його відставку. Якщо він прийняв таке рішення, ми його підтримаємо. Питання про відставку Кутового може бути розглянуто у березні.

Ми розглядаємо кількох кандидатів. Не виключено, що це буде чинний в. о. міністра Максим Мартинюк. Ми не прагнемо поставити свою людину, а вважаємо, що повинен бути призначений фахівець, який розуміє галузь.

Підхід групи “УДАР” до кадрових призначень дуже простий, але правильний – ми не женемося за квотами, конкретними посадами, а відстоюємо позицію, що кадрові призначення повинні відбуватися за принципом професіоналізму і відповідності людини, його досвіду, займаній посади. Від кожного кадрового рішення та чи інша галузь має працювати ефективніше.

Згідно з даними соцопитування групи “Рейтинг”, більше половини українців готові до радикальних змін, а чинний президент в соцопитуваннях нібито програє Юлії Тимошенко. Українці вважають чинний політичний курс неприйнятним?

Ми сьогодні боремося не лише з зовнішнім, але і внутрішнім ворогом. Дисбаланс, який сьогодні роблять псевдополітики за гроші Курченка, за гроші “регіоналів”, це серйозна проблема. Я ще в 2014 році говорив, що з тими грошима, з якими Янукович і його команда поїхали, вони ще багато років будуть качати нашу країну. На жаль, ми бачимо підтвердження цих слів. Це і впливає на відсотки соціології.

Що стосується президентських рейтингів, то на сьогоднішній день я не бачу певного лідера. У Тимошенко 18,7%, у Порошенка 15,6%, а до виборів ще рік. Зараз важливо, хто піде на вибори. Приміром, у 2014 році пан Кличко не пішов на вибори і підтримав Порошенка. І поступитися особистими амбіціями заради країни було правильне рішення. Може за півроку або за три місяці до виборів у політиків вистачить сил домовитися для того, щоб зберегти сильний парламент і сильного президента.

Ряд депутатів, які входять у групу “УДАР”, говорять про можливе відродження однойменної політичної партії. Чи можливо це, і чи не шкодуєте ви про злиття з партією “Солідарність”?

Серцем ми хочемо відродити партію “УДАР”, проте остаточне рішення про те, в якому форматі ми підемо на вибори – чи це буде нова політична сила, чи симбіоз, чи злиття з БПП – ми будемо приймати ближче до виборів, в залежності від того, наскільки будемо потрібні в команді Петра Порошенка.

Рішення про злиття з “Солідарністю” було правильним. Ми його прийняли на той момент, щоб зберегти єдину країну.

А скільки організацій “УДАРу” увійшли до складу партії “Солідарність”?

На сьогоднішній день більше половини організацій увійшли до складу партії “Солідарність”. Десь організаційно, десь кадрово.

У ЗМІ з’явилася інформація про досягнення домовленостей про квоти в єдиному списку партії влади, у відповідності з якими група “УДАР” отримує 20%. Чи відповідає ця інформація дійсності?

Група “УДАР” перебуває у складі “Блоку Петра Порошенка”, підтримує президента і жодного разу не саботувала голосування в парламенті. До чергових виборів ще півтора року. Поки рано говорити про які-небудь процентні співвідношення. Це напівфейкові висловлювання для того, щоб оживити передвиборчий процес.

Чи плануєте ви брати участь у парламентських виборах?

Я думаю, що піду в списку з Віталієм Володимировичем (Кличком, – 112.ua), а який буде формат, покаже час.

Віталій Кличко піде на черговий мерський термін?

На сьогоднішній день, наскільки я знаю, Віталій Кличко планує піти на новий термін. Однак поганий той солдат, який не мріє стати генералом, і президентські амбіції у нього є, однак, можливо, це відбудеться трохи пізніше.

Дякую за інтерв’ю

Розмовляв Ярослав Конощук