Велике фойє колишнього Переяслав-Хмельницького міського кінотеатру на вул. Гімназійна  та прилеглі до нього приміщення сьогодні просто не впізнати.

Як відомо, багато років поспіль стара будівля занепадала. Дійшло до того, що вона, особливо всередині, виглядала просто напівруїною. Не раз на загальноміському рівні обговорювалася проблема – що робити з кінотеатром? Пропонувалися різні варіанти. Та жодного – достатньо обгрунтованого. Аж поки позаминулої осені половину цієї споруди на сесії міської ради не передали переяславському благодійному фонду «Разом пліч-о-пліч». Його засновниками були і місцеві колишні учасники АТО, і підприємці та спортсмени. Щоправда, б
уло побоювання, а чи вийде щось і у цих хлопців. Тому майно їм передали з тією умовою, що впродовж двох наступних років вони повинні показати результат. Минуло трохи більше року, і приміщення перетворилося, можливо, на найкращий спортивний зал у місті.

Дах ремонтували двічі, поки привели до пуття

Про те, що було зроблено та як це вдалося, розповіли члени благодійного фонду: колишній атовець Володимир Луценко (35 років) та підприємець Володимир Борисов (38 років).

– Наш фонд було створено, щоб допомагати атовцям, їхнім сім’ям, соціально малозахищеним. Взагалі займатися в цьому залі може будь-хто або в секціях, або самостійно. Ми бачили, що в місті немає гарного спортзалу. Хотілося дати поштовх в першу чергу молоді, щоб вона мала можливості для фізичного розвитку, занять спортом. Почали підшуковувати приміщення. Як варіант розглядали те, що під трибунами на стадіоні. Але воно затісне. Коли нам передали цю половину кінотеатру, тієї ж осені приступили до роботи.

Оскільки вже починалися холоди, розпочали із заміни старих вікон на енергозберігаючі. Незважаючи на те, що у фойє вони величезні, замінили всі. Також серед перших завдань був ремонт даху над переданою половиною. Він протікав у багатьох місцях. Від часу попсувалися і шифер, і подекуди дерев’яні конструкції під ним. То роботи було багато. Дах ремонтували двічі, поки не привели до пуття.

Із самого початку у задумах було створення сучасного закладу. Тому до приміщення провели воду та каналізацію, яких раніше тут ніколи не було. Під’єдналися до центральних мереж, що проходять неподалік. І зараз тут є туалет, а у чоловічій та жіночій роздягальнях – душові кімнати з гарячою водою, новою сучасною сантехнікою. Все це зручно розмістилося у лівій частині приміщення, де колись були кімнатки каси та підсобок.

Тепер тут можна проводити будь-які змагання

Як розповіли співбесідники, до їхнього приходу ця споруда була вже настільки занедбаною, що переробляти довелося майже все. Всюди встановлено нові двері. Підлога і в коридорі, і в роздягальнях виблискує новим кахлем. У душових кімнатах ним аж під стелю облицьовані і стіни. А от у роздягальнях стіни майже повністю зайняті новими шафами, які виготовляли сюди на замовлення.

Одним з непростих етапів реконструкції було встановлення опалення. Для цього придбали електричний котел, і в залі, і в інших приміщеннях змонтували систему батарей, трубопроводів. То тепер всюди тепло та затишно.

Загальна площа переданої частини кінотеатру близько 200 квадратних метрів. І левову частку цього обсягу займає, власне, спортзал. Колись частину фойє, де він розмістився, передавали в оренду під кафе місцевим підприємцям. Воно давно закрилося, але перегородка, встановлена ще тоді, залишалася. Нові господарі повністю її прибрали. І зараз ця частина, оскільки висота приміщення дуже велика, умовно розділена навпіл відкритим балконом. Під ним встановили різноманітні сучасні тренажери, а на балкончику є столик, кілька стільців. Там зручно проводити якісь тренерські наради чи спостерігати за змаганнями у залі.

А в ньому спочатку довелося навіть зривати стару підлогу. Коли її поновили, увесь простір заслали борцівськими татамі, а зверху – ще й спеціальним покриттям. Воно «професійне», тож тут тепер можна проводити будь-які змагання. Вхід до глядацької зали кінотеатру, який з другого боку будівлі, закрили повністю. Тепер туди можна потрапити знадвору чи іншого ходу. А у спортзалі частину стіни, протилежну від вікон, займають величезні дзеркала, висотою до трьох, а шириною до шести метрів. Вони – частина оснащення, потрібна і для тих, хто займається тут східними єдиноборствами, і спортивною гімнастикою. Також попід стінами залу розміщені великі боксерські груші, металеві гімнастичні стінки, канат.

Якщо та частина приміщення, де роздягальні, витримана у бежевому кольорі, то у спортзалі стіни пофарбували у світло-зелений. Завдяки великим вікнам, наново змонтованому освітленню, він виглядає великим та світлим. Важливо й те, що у ході реконструкції повсюди – і на стінах, і на стелі – було збережено ліпнину, якою прикрашали кінотеатр ще під час його будівництва. Вона вирізняється свіжим білим кольором. Оскільки таке оздоблення особливо «багате» на стелі, щоб його не пошкодити, на певній відстані попід ним над всім залом натягнули ще й тонку сітку.

Зовні було перефарбовано увесь фасад споруди, зроблено ганок з металевою огорожею, навіс над ним. Звісно, така реконструкція потребувала значних затрат. З цього приводу Володимир Луценко та Володимир Борисов сказали, що ремонтних робіт залишилося вже зовсім мало. Коли їх завершать повністю, хочуть назвати спонсорів, які допомагали.

Перші великі змагання у Києві – і цілий букет нагород

Між тим у спортзалі вже давно займаються любителі спорту.

– У нас тут є і шестирічні, і значно старші, – розповів тренер бразильського джиу-джитсу, майстер спорту Юрій Гамалій (30 років). –Розпочали тренуватися  зо три місяці тому. У мене є дві групи підлітків по п’ятнадцять осіб та група старших хлопців. А таким видом, як кікбоксинг, займається тренер Олександр Колесник. Тож лише єдиноборствами у нас займається загалом до п’ятдесяти осіб. Крім того, працюють ще й гуртки танців та гімнастики. Розпорядок роботи залу розписано по годинах. Скажімо, є такі хлопці, які вже працюють, буває, що у нічні зміни. Коли не мають можливості приходити на вечірні тренування, приходять зранку.

Наприкінці січня ті, хто тут тренується, вперше взяли участь у великих змаганнях – відкритому чемпіонаті Києва з ушу-саньшоу, як учасники нового спортивного клубу «Преслав». За словами тренера, помірятися силами у спортзалі КПІ виявило бажання 9 осіб. Святославові Божку, який виступає у ваговій категорії 100 кг, цього разу не знайшлося суперників. Інші провели по 2-3 поєдинки. В результаті отримали чотири перших, одне друге і три третіх місця.

Цей «букет» призових місць однозначно став успіхом переяславців. Щоправда, не всі з них свій спортивний досвід почали набувати з цього залу. Так один з переможців Дмитро Мілов (21 рік) поділився, що особисто на великих змаганнях виступав не вперше. Раніше вже був срібним призером чемпіонату України. Єдиноборствами займається вже п’ять років. Свого часу, коли навчався у Києві, тренувався у нашого земляка вихованця міського клубу «Альянс» Дмитра Батка. Зараз тренер вже майстер спорту міжнародного класу, має у столиці свій тренувальний зал. Так що переяславська школа боротьби поширюється.

Також Дмитро Мілов сказав, що, як і деякі інші його товариші по команді, готується до чемпіонату України. Його було заплановано вже на 24 лютого у Вінниці. Тамтешня команда з ушу-саньшоу вважається найсильнішою в Україні. І, цілком можливо, серед переяславців на ньому виступлять не лише представники СК «Преслав». Адже, як повідомляла раніше у Фейсбук Олена Вдовиченко, на київському чемпіонаті, крім цього клубу, також успішно виступили вихованці іншого міського клубу – «Альянс».

Леонід МІЛЮТІН, міськрайонна газета “Вісник Переяславщини”

Фото автора та з Інтернету