У мистецькій галереї першого корпусу Переяславського ЦКМ відбулося урочисте відкриття виставки робіт заслуженої художниці України Ганни Самутіної, присвяченої 95-ій річниці від її дня народження, повідомляє Proslav.

Церемонія відкриття виставки розпочалася виступами вихованців студії конферансу «Акцент» КЗ «Переяславський ЦКМ».

Ганна Самутіна народилася 1 травня 1929 року в селі Ташань на Переяславщині. Потяг до творчості відчувала з раннього дитинства. Хоча мати була неграмотною, а батько загинув на війні, дівчинка змогла розвинути свою творчу натуру і прагнення до прекрасного.

– Історію свого краю ще змалечку майбутня художниця знала з розповідей рідних. Можливо, саме це і породило в її свідомості таку жагу до возвеличення України, аж до космічних висот. Назви її творів говорять самі за себе: «Творчість космосу», «Чаша Амріти», «Від суєти до простоти», «Музика сфер»… Ганна Іванівна завжди казала: «Назви картин мені підказують з небес», – розповіла ведуча Оксана Чирка.

Закінчивши сільську семирічну школу, в 1946 році ГаннаСамутіна вступила до Київського училища прикладного мистецтва, яке закінчила з відзнакою, здобувши спеціальність художника-виконавця художнього килимовиробництва.

З 1951 року Ганна Іванівна працювала в цеху прикладного мистецтва Київського товариства художників, займаючись батиком – розписом воском з барвником по шовку.

У 1953 році художницю запросили збагатити своїм талантом роботу кіностудії імені Олександра Довженка на посаді художника по костюмах. Мисткиня робила справжні дива з соломи, мушель, очерету, кукурудзи – все в її руках перетворювалось у шедеври.

У 1958 році Ганна Іванівна вступила до Київського державного художнього інституту на факультет книжкової графіки. Навчаючись, оформлювала дитячі книжки у видавництві «Веселка». Після закінчення інституту Ганну Самутіну направили на роботу графіком-дизайнером до Київського науково-дослідного інституту культури побутових виробів.

Під час роботи вона отримала замовлення на розпис інтер’єру в фойє Президії товариства охорони природи. Далі працювала в Київському монументально-декоративному комбінаті художником-монументалістом. Результатом її творчості того періоду є мозаїчні стели в місті Київ, багатофігурна композиція «За мир, за життя» і ще багато іншого.

Наприкінці 1970-х років на замовлення генерального директора НІЕЗ «Переяслав», Героя України Михайла Сікорського художниця створила панно на хліборобську тему «Хліб минулий» та «Хліб сучасний» на площі 50 кв. м. Над ними Ганна Самутіна працювала чотири роки.

На відкриття виставки завітав міський голова Вячеслав Саулко:

– Творчість Ганни Іванівни є безцінним внеском до культурної спадщини України. Ми побачили кадри, де вона проводить екскурсію й показує свої картини – ніби зараз. Це велика легендарна людина і вона народилася на Переяславщині, на ташанській землі. Саме тут вона створювала видатні шедеври, відомі на весь світ. Дякую всім причетним до організації цієї виставки, до того, щоб творчість Ганни Іванівни ніколи не була забутою.

За життя Ганна Самутіна створила понад 400 картин, значну частину авторських робіт подарувала Переяславу, в якому жила останні 20 років. Деякі роботи художниці зберігаються і в рідній Ташанській громаді.

– Ганна Іванівна говорила, що сам Бог їй підказував, як творити й називати її шедеври, то, напевно Бог ї послав її сюди, у Ташанський край. У нашій школі є музей, присвячений цій видатній жінці. Сьогодні тут присутня ще одна моя землячка – талановита художниця Євгенія Демченко. Думаю, її картини теж експонуватимуть на великих виставках, – сказав очільник Ташанської громади Василь Вовчанівський.

До слова запросили Юрія Коржова, представника ГО «Ташань Імені Віталія Краснюка»:

– Маю честь представляти Батьківщину Ганни Іванівни, до того ж я є її далеким родичем. Я згадую свої враження, коли вперше побачив її твори. Вона була чудовим ілюстратором українських казок. І в дорослому віці я зрозумів – це шедеври, її стиль не можна сплутати з жодним іншим митцем у світі. До початку війни ми з Тарасом Нагайком і родиною Набоків планували втілити проєкт – випустити альбом робіт Ганни Іванівни. Історик Тарас Нагайко знайшов майже всі картини, які збереглися, й навіть ті, що за кордоном. А журналіст Володимир Набок свого часу оцифрував її роботи, які Ганна Іванівна сама переглядала і слідкувала, щоб були точно передані всі відтінки.

Серед гостей церемонії відкриття були також начальник відділу освіти і культури, сім’ї молоді та спорту Ташанської громади Таміла Дубина та директор Центру культури, дозвілля та спорту Валентин Герасименко.

Справжнє визнання творчої діяльності припало лиш на останні 5 років життя майстрині. Це виставки у Переяславі, у галереях Києва, присвоєння звання «Заслужений художник України». Свідком тих подій був міський голова 2005-2010 років Іван Якименко:

– У 2007 році Ганна Іванівна стала Почесним громадянином Переяслава. Міністр культури Василь Вовкун, побачивши її роботи у Михайлівській церкві, запитав, чи вона має звання «Заслужений художник». Я відповів, що ні – всі подання рикошетом поверталися назад. Невдовзі Василь Володимирович зателефонував і повідомив, що підписав рішення про присвоєння звання.

Звання заслуженої художниці України Ганна Самутіна отримала вже прикутою до ліжка. А за пів року, 16 квітня 2009 року відійшла у засвіти. У 2018 році ім’я Ганни Самутіної внесли до списку «100 видатних митців України».

Ганна Самутіна була впевнена: «Якщо ти художник, то можеш із непотребу зробити художні речі». Закохана в красу рослинного світу вона присвятила себе її відтворенню в чарівних натюрмортах та декоративних композиціях.

Тепер вихованці гуртка «Дизайн композицій» Будинку художньої творчості дітей, юнацтва та молоді під керівництвом Тетяни Буторіної наслідують творчість видатної художниці й навчаються за її роботами.

Ганна Самутіна повністю присвятила своє життя мистецтву: вона не мала ні сім’ї, ні дітей. Її рідна сестра Софія Болсуновська наразі з родиною проживає в Ізраілі. Враховуючи поважний вік, Софія Іванівна не змогла приїхати в Україну, але вона надіслала відео-звернення. Подякувала за збереження і вшанування творчості її талановитої сестри.

Виставка діятиме до 15 травня 2024 року з 10:00 до 16:00 в мистецькій галереї Переяславського ЦКМ за адремою: вул. Григорія Сковороди, 81. Вхід вільний.