– Віталію Вікторовичу, яка ситуація з контингентом студентів у вашому університеті?
– Війна внесла значні корективи і в освітній процес. Велика кількість дітей разом із батьками виїхала за кордон. І велике питання, чи повернуться вони в Україну здобувати вищу освіту. У 2022 році багато студентів, які до нас вступили, навчалися дистанційно, хоча проживали вже за кордоном. У 2023 році з абітурієнтами стало складніше, бо хто перебував за кордоном і закінчував школу, там же вирішив здобувати і вищу освіту. Як вимушеним переселенцям їм надавалися пільги, і загалом умови вступу в європейських вишах простіші, аніж в Україні, це теж впливає на вибір університету.
Станом на грудень 2023 року у нас навчалося 7124 студенти. Такий значний набір востаннє був у 2005 році. Тому про нерентабельність переяславського університету щодо кількості студентів не йдеться.
Коцур Віталій ВікторовичФото: https://uhsp.edu.ua/
– У контексті реформи згадується про так звані містоутворюючі університети, яким є і переяславський. Що це означає?
– Питання містоутворюючих закладів вищої освіти – це про важливість університетів у маленьких містах. Для Переяслава – це й про історичну тяглість, відколи у 1738 році тут відкрили колегіум.
Загалом же містоутворююче підприємство чи заклад – це той, де кількість працівників, а у нашому випадку й здобувачів освіти, становить близько половини населення міста. У Переяславі понад 27 тисяч жителів. З них 7124 – наші студенти, майже 600 працівників. За 2023 рік ми сплатили до міського бюджету тільки ПДФО понад 17 мільйонів гривень.
Якщо дослівно як про те, що «утворює місто», то університет – це молодь, активність, розвиток, загалом це – життя. На базі нашого закладу чи в інших місцях, але за участю студентів у місті проводиться багато культурно-мистецьких заходів навіть загальноукраїнського й міжнародного рівнів, наукові зібрання, спортивні змагання тощо.
Питання містоутворюючих ЗВО нещодавно знову обговорювали на засіданні спілки ректорів України. Нашу думку почули – під оптимізацію ми не потрапили, надалі працюватимемо автономно. Але це не гарантія на віки, не «бронь», бо працювати активінше і щоденно доводити свою конкурентоспроможність.
Фото: https://uhsp.edu.ua/
– Як важко в цьому конкурувати з вишами у великих містах?
– Така ціль у нас є, але досягати її надзвичайно складно. Особливо, щоб переконати майбутніх вступників, чому їм краще буде навчатися у Переяславі, аніж у Києві, Харкові чи Львові. І тут справа не тільки у якості, репутації чи програмах самого ЗВО, а й в інфраструктурі та можливостях великого міста.
Тому робимо ставку на студентоцентрований підхід, піклуємося про кожного здобувача, систематично оновлюємо зміст освіти, модернізуємо інфраструктуру. Це все теж, до речі, складові нашого статусу як містоутворюючого закладу вищої освіти. Таких в Україні всього шість, і серед них ми займаємо лідируючу позицію щодо пропорції: кількість населення – контингент студентів.
- Острог (14800 тис. чол.) – Національний університет «Острозька академія» з контингентом здобувачів освіти 3088 осіб,
- Глухів (35800 тис. чол.) – Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка, 2263 здобувачів,
- Дрогобич (75000 тис. чол.) – Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, 4575 здобувачів,
- Ізмаїл (71000 тис. чол.) – Ізмаїльський державний гуманітарний університет, 3500 студентів,
- Ніжин (68000 тис. чол.) – Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, 2330 здобувачів освіти,
- Переяслав (27000 тис. чол.) – Університет Григорія Сковороди в Переяславі, 7124 студентів.
– Віталію Вікторовичу, до чого варто готуватися абітурієнтам у 2024 році після впровадження чергових новацій реформи?
– Умови вступу та порядок прийому для абітурієнтів є важливим чинником. МОН України вже запропонувало свій проєкт таких змін, але він досить дискусійний. Тому про це говорити зарано, бо він може зазнати суттєвих змін та доповнень.
Міністерство прагне кардинально реформувати порядок прийому, але досі немає чіткої конкретики, яким чином це відбуватиметься. Це стосується грантової системи освіти та її фінансування. Для студента – це досить непогано, адже хтось може отримати стовідсоткову підтримку держави, якщо має високий бал НМТ, хтось грантову допомогу, якщо отримає нижчий бал.
А яким чином здійснюватиметься оплата праці викладачів? Є постанова, де чітко прописано формулу державного фінансування ЗВО. Суть така: скільки студентів державної форми навчання – стільки й відшкодовує держава. За студентів-контрактників викладачам оплачують зі спецфонду університету, тобто власними коштами, отриманими за надання освітніх послуг. Зараз хочуть відновити формульну систему фінансування вишів на основі показників освітньої, наукової та міжнародної діяльності, відповідно до постанови КМУ №1146, дію якої вже двічі зупиняли. Наразі теж не дуже зрозуміло, як вона працюватиме. Тобто є ще багато питань щодо фінансування.
На жаль, проєкт порядку прийому не додає оптимізму. Він не передбачає спрощених процедур вступу, як було минулого року. Наприклад, лише за мотиваційними листами для тих, хто вступає на контракт. Ускладнено вступ і для здобуття другої вищої освіти.
Хто планує здобувати освітній рівень бакалавра, вступатимуть відповідно до результатів НМТ з 4 предметів (3 обов’язкових і 1 на вибір), а для вступу на мистецькі та спортивні спеціальності – НМТ та творчий конкурс/конкурс фізичних здібностей.
Усі майбутні магістри складатимуть єдине фахове вступне випробування для окремих спеціальностей та єдиний вступний іспит з іноземної мови. Його планують запровадити і для охочих вступити до аспірантури, вважаю це доцільним, бо науковці повинні володіти англійською мовою.
Водночас буде значно менше державних місць, і для вступників конкурс на них буде вищим. Все залежить від спецпідтримки певних спеціальностей: вчителів, медиків, інженерів тощо. Натомість у європейські ЗВО українському випускнику вступити значно легше і престижніше. Тож вибір очевидний.
Фото: ФБ-сторінка Університет Григорія Сковороди в Переяславі
– Які проєкти нині реалізовуються в УГСП?
– Щодо короткострокових планів, але тих, які потребують постійного виконання, то це покращення якості освіти, оновлення матеріально-технічної бази університету. Не потрібно забувати й про основні спеціальності, я маю на увазі педагогічні, адже зараз ринок потребує вчителів історії, математики, хімії, фізики тощо, тому треба їх популяризувати і заохочувати молодь навчатися за цими професіями. У планах збільшення кількості здобувачів освіти, яких ми зможемо відправити за кордон на навчання. Цього року ми знову беремо участь у міжнародних проєктах, а це понад шість різних напрямів, де можуть реалізувати свій потенціал наші здобувачі.
Щодо стратегічних планів, то це, звісно, покращення інфраструктури університету. В пріоритеті програма «Безбар’єрність», адже значно збільшилася кількість студентів, які мають проблеми з опорно-руховим апаратом, окрім цього у нас почав діяти центр ветеранського розвитку, який також створений для допомоги людям з обмеженими можливостями, зокрема, це психологічна підтримка, соціальна адаптація і фізична реабілітація.
Саме зараз ми працюємо над відкриттям на базі нашого університету дитячого садочка. Ця чудова ініціатива вже на стадії втілення. З одного боку здобувачі освіти і викладачі УГСП матимуть змогу навчатися, доки дитина буде під наглядом вихователів, а з іншого боку студенти матимуть можливість вчитися і проходити практику в цьому дитячому центрі. У дитячому садочку будуть застосовуватися найновіші сучасні практики й методики дошкільного виховання.
– Чи відчуваєте ви підтримку МОН в реалізації проєктів?
– Міністерство фінансує захищені статті вчасно і це вже добре. Якщо ж говорити про виділення коштів на масштабні проєкти, то минулого року це був ремонт даху у гуртожитку № 3, що в центрі Переяслава. Окрім цього, велику увагу Міністерство приділяє безпеці здобувачів освіти. Як приклад, ми зробили власними силами ремонт в укритті на площі 1020 кв. м, звернулися до міністерства, щоби виділили кошти ще на ремонт укриття площею 336 кв. м і нам не відмовили.
– Відчули вже ефективність реформи вищої освіти, як оцінюєте зміни, що відбулися?
– Якщо взяти до уваги кількість закладів вищої освіти і порівняти з потенційними абітурієнтами, то звісно вони не покривають весь ліцензійний обсяг в усіх ЗВО. Тому тут потрібно добре проаналізувати, я маю на увазі не лише державні виші, а й приватні, адже їх теж є велика кількість. У нас є чудові приватні заклади вищої освіти, де дають високий рівень знань, але й вартість навчання дуже висока, а є такі, які просто працюють для того аби видати дипломи. Саме такі ЗВО кидають тінь на всю українську освіту.Тому перед тим, як реформувати, потрібно брати до уваги якість надання освітніх послуг в усіх закладах вищої освіти і приватної і державної форми навчання. Якщо брати до уваги початок реформи у 2017 році, то тільки зараз можна сказати, які зміни були на краще. НМТ тест замість ЗНО, спецпідтримка на деякі спеціальності, мотиваційні листи замість іспитів, зрізи якості знань – це все позитивні зміни. Сподіваюся, що Міністерство дослухається до пропозицій, наданих Спілкою ректорів України, і законопроєкт, який готують для реформи, дійсно, покращить умови вступу та здобуття освіти, фінансування ЗВО та їх модернізацію.
Фото: ФБ-сторінка Університет Григорія Сковороди в Переяславі
