У мистецькій галереї Переяславського центру культури та мистецтв відбулося відкриття мандрівної виставки «На зламі». Експозицію складають 18 інформаційних стендів зі свідченнями звичайних українців, які постраждали від російської агресії з 2014 року і дотепер.
Історії про злами життя
Творці виставки «На зламі» поєднали статистичні дані про зміни в суспільстві на окупованих територіях Донбасу та особисті історії жителів східних областей. Короткі уривки людських доль передають їхні переживання, показують пережиті проблеми, труднощі, а іноді – навіть полон, незаконне ув’язнення та катування. Усі цитати подали мовами оригіналу – українською та російською.
«Я потрапила під мінометний обстріл разом зі своїм сином. Йому було двадцять років на той момент. Коли я побачила страх у його очах – тоді для мене й розпочався конфлікт. Я зрозуміла, що не можу захистити свою дитину від того, що відбувається», – це фрагмент із розповіді Аліни про її перший досвід обстрілів у 2014 році.
«Водили нас до туалета. Ми мали ходити навприсядки. На нас весь час надягали маски. Коли вони заходили – потрібно було ставати на коліна, ставити руки на стіну. Коли вони давали наказ – брати їжу», – так розповів про полон 25-річний Михайло.
«Ніхто з ув’язнених не пошкодував про те, що він – українець»
На відкриття виставки приїхав колишній полонений, представник ГО «29 грудня» Валерій Соколов. Він поділився своєю важкою життєвою історією трирічного знущання і тортур спочатку на заводі «Ізоляція» в Донецьку, а потім в Макіївській колонії №32. За його словами, російські окупанти – нелюди, у яких відсутні будь-які цінності та принципи.
Валерій народився у місті Красногорівка Донецької області, майже все життя прожив у Донецьку. Його мати – українка, батько – росіянин. За фахом Валерій – гірничий електромеханік. Працював головним механіком шахти імені Горького, потім у ДТЕК та ще кількох фірмах головним інженером.
12 листопада 2016 року 58-річний Валерій Соколов вийшов погуляти з собакою і додому не повернувся:
– Під’їхала машина: побили, одягли кульок на голову, наручники і доставили в концтабір «Ізоляція», секретна в’язниця. Від пережитих катувань я переніс дві клінічні смерті. Зі мною в бараці були ровесники, такі ж патріоти України. Цей досвід багато чого мені дав, я переконався у своїй правоті. Ніхто з нас не пошкодував, що був українцем, мав проукраїнські позиції, не пішов за росією. Дівчата, жінки – всі пройшли через катування…
Валерія звинуватили у шпигунстві та співпраці з СБУ. Аби дістати «свідчення», бойовики так званої «ДНР» жорстоко били чоловіка, змушували не спати, катували електричним струмом. Погрожували виколоти дружині очі й зґвалтувати дочку. В нього були зламані ребра, все тіло було як суцільна рана.
Валерія Соколова звільнили з полону 29 грудня 2019 року під час обміну, тоді Україна повернула 76 своїх полонених – військових і цивільних. Після звільнення він заснував ГО, яку назвав «29 грудня». Каже, що їхня організація підтримує й допомагає рідним та близьким полонених.
Він також подякував Українському державному медико-соціальному центру ветеранів війни на Переяславщині, де проходив реабілітацію. Зараз Валерію Анатолійовичу 65 років, він зі своєї родиною живе на Київщині.
«Ми робимо це, щоб усі злочинці понесли покарання»
Аліна Серга, правозахисниця та проєктна менеджерка Східноукраїнського центру громадських ініціатив, який і виступив організатором мандрівного простору «На зламі», розповіла, що мета цієї виставки – осмислення теми війни в Україні, впливу збройного конфлікту на цивільне населення:
– Східноукраїнський центр громадських ініціатив з 2014 року документує порушення прав людини в ході російсько-української війни. Особливу увагу приділяють фіксації таких питань як незаконні місця несвободи, сексуальне та гендерно зумовлене насильство, позасудові страти, долучення дітей до військових формувань. Ми надаємо правову допомогу та юридичну консультацію, допомагаємо відновити документи людям з тимчасово окупованих територій. Тому на виставці зібрано багато матеріалів, інтерв’ю з постраждалими і свідками порушень прав людини. Зібрану інформацію документуємо та передаємо до Генеральної прокуратури України та до Міжнародного кримінального суду. Створюємо документальні книги та фільми. Ми робимо це, щоб усі злочинці понесли покарання.
Відвідувачі виставки зможуть побачити 18 стендів, кожен з яких присвячений певній проблемі – «зламу»: суспільним явищам, які вплинули на українське суспільство під час війни. На одному боці стенду опубліковані зібрані правозахисниками свідчення людей, на другому – ілюстрації з інфографікою, даними соціологічних опитувань, результатами наукових досліджень, статистикою.
Виставка «На зламі» мандрує Україною з 2019 року. Експозиція вже побувала у 47 містах України. У Переяславі виставка триватиме до 4 березня.
