20 грудня 2023 року, в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі презентували книгу «Микола Корпанюк – літературознавець-медієвіст, педагог, громадський діяч: збірник наукових праць», присвячену пам’яті видатного науковця. До неї увійшли статті з аналізом літературознавчих концепцій професора й мемуари колег-науковців та соратників педагога та науковця, рухівця, просвітянина, майданівця, ідеолога нації, гідної та доброї людини. Про це повідомляє Proslav посилаючись на сайт університету.
![У Переяславі презентували книгу-збірник наукових праць і спогадів пам’яті професора та громадського діяча Миколи Корпанюка](https://cdn.proslav.info/2023/12/2023_12_22_3.jpg)
На початку зібрання декан факультету української та іноземної філології УГСП Оксана Тютюнник підкреслила, що внесок Корпанюка в письменство та літературознавчу науку, українську національну справу та поступ національної ідеї є потужним, будитиме прийдешні покоління українців і звучатиме вічно. З екрану долинуло звернення Миколи Павловича, збережене відеотекою УГСП. У ньому Микола Корпанюк сказав наступне:
«Час коли іде випробування нашої нації на її зрілість і на уміння виживати і виборювати свою свободу, незалежність і державність. Тому популяризація імен національних Героїв, командирів УПА та ОУН, січових стрільців, козацьких провідників дуже і дуже на часі. Чим більше масовий читач довідається про життя наших національних Героїв, тим більше ми будемо самі себе пізнавати і розуміти обов’язкову потребу боронити себе, свій край, свою родину і рідну Україну».
Надалі слово тримав один із співавторів книги, ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур. У цей день він поділився своєю історією співпраці з професором і ближчого знайомства під час Революції Гідності. Зізнається, його наукову спадщину і здобутки, на прикрість, відчув після цієї втрати – під час поїздок Україною у рамках марафону до 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди. Каже, чи не по всій Україні знають і якнайкраще згадують про Миколу Павловича як вченого, медієвіста і державотворця. На думку Коцура, Корпанюк як ніхто запалював вогонь боротьби, міг підбадьорити, хоча б крилатою цитатою «Як справи, козаче?», і дібрати правильні слова пояснення сенсу української боротьби. Підкреслив, що серед завдань колективу – зберегти пам’ять, продовжувати його роботу, зберегти Центр Сковородинознавства, продовжити його напрацювання в альма-матер.
Натомість проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності Василь Дудар підкреслив приємність досвіду роботи і простого людського діалогування з Миколою Павловичем під час своєї роботи на посаді заступника декана тодішнього філологічного факультету й спільного проживання на території студмістечка. Дудар підкреслив неоціненний вклад науковця Корпанюка у дослідження і популяризацію спадщини Григорія Сковороди, його розуміння державотворчих процесів яких, подекуди, бракує українським державним діячам і політикам.
Про свою роботу над виданням у ході зустрічі розповіла колега, наукова й ідейна посестра Миколи Павловича, професорка Ганна Токмань. Зазначила, що такої книжки – красивої, об’ємної, з текстами 14 статей і 40 спогадів, з 27 гарними світлинами, а головне з таким прекрасним глибоким змістом треба заслужити – і професор Микола Павлович Корпанюк на неї заслужив, усією своєю подвижницькою працею, вихованням дітей, онуків, навчанням студентів, керівництвом аспірантами і докторантами, науковою плідною діяльністю літературознавця-медієвіста, громадянським чином просвітянина, рухівця, майданівця, представника міського самоврядування Переяслава.
![У Переяславі презентували книгу-збірник наукових праць і спогадів пам’яті професора та громадського діяча Миколи Корпанюка](https://cdn.proslav.info/2023/12/dsc_1913.jpg)
![У Переяславі презентували книгу-збірник наукових праць і спогадів пам’яті професора та громадського діяча Миколи Корпанюка](https://cdn.proslav.info/2023/12/dsc_1914.jpg)
Ще одна упорядниця книги, декан факультету української та іноземної філології Оксана Тютюнник працювала над блоком книги з науковими статтями. Зауважила, що тих хто хотів написати спогади було значно більше, ніж охочих написати наукові статті – їх до редакції надійшло 14. Каже, коло наукових інтересів Миколи Павловича – це цілий універсум, який намагалися розкрити автори наукових статтей у книзі.
Над блоком світлин із життя, політичної і творчої діяльності Корпанюка у книзі працювала завідувачка кафедри української і зарубіжної літератури та методики навчання Юлія Бродюк. Каже, при підготовці побачила та систематизувала дуже багато світлин – тим самим проілюстрували різносторонність Миколи Павловича і як батька родини, як колегу педагога і науковця, як громадського діяча – останніх фото чи не найбільше. Великої уваги приділили підписам до світлин – визначали кожну локацію, персоналію присутню на фотографіях, проводили велику дослідницьку і, подекуди, навіть, «детективну» роботу. Наостанок своєї промови зацитувала поезію Ліни Костенко «На старих фотографіях всі молоді».
![У Переяславі презентували книгу-збірник наукових праць і спогадів пам’яті професора та громадського діяча Миколи Корпанюка](https://cdn.proslav.info/2023/12/dsc_1916.jpg)
![У Переяславі презентували книгу-збірник наукових праць і спогадів пам’яті професора та громадського діяча Миколи Корпанюка](https://cdn.proslav.info/2023/12/dsc_1940-1.jpg)
Надалі чи не кожен із присутніх говорив про Миколу Павловича, ділився спогадами про нього. Пісенний музичний зачин до цього блоку презентації заграв та заспівав історик та археолог, цех-майстр Київського кобзарського цеху Микола Товкайло. Теплими родинними спогадами ділилися діти Миколи Корпанюка, спадкоємці його генетичного коду – Роксолана та Костянтин. Вони підкреслили, що батько був народжений займатися наукою – приділяв їй по кілька годин свого часу навіть у вихідні та свята.
Безперечно було що сказати у цей день очільниці переяславської «Просвіти» Наталії Заїці яка розділяла з Корпанюком націоналістичні та революційні, державницькі шляхи; колезі по факультету та сусідці Любові Летючій, яку Микола Павлович, єдиний з-поміж сотень знайомих їй людей, називав «Любцею». Професійними та побутовими спогадами ділилися колеги та сусідки Тамара Товкайло й Ольга Шкира. У свою чергу очільник переяславського осередку «Народного Руху України» Микола Стаценко припустив, що аби в далекому 1994 році Корпанюка і подібних йому людей обрали до українського парламенту, імовірно, нині ми б не мали нової фази російсько-української війни.
![У Переяславі презентували книгу-збірник наукових праць і спогадів пам’яті професора та громадського діяча Миколи Корпанюка](https://cdn.proslav.info/2023/12/dsc_1965.jpg)
На завершення презентації спогадами та рефлексіями про Корпанюка ділився поет та побратим по національному духу, просвітянин Олег Коломієць й колеги-кафедрали Надія Дига і Леонід Козубенко.
Фото надано пресслужбою Університету Григорія Сковороди в Переяславі