Стрій «Небесної сотні» України 9 травня поповнив іще один переяславець, 35-річний старший навідник першого кулеметного відділення першого стрілецького батальйону Вадим КУТОВИЙ. Хлопець помер в одній із лікарень Києва, сьогодні його провели з почестями в останній земний шлях – Переяслав.City
11 травня до будинку, де проживав Вадим Миколайович, провести в останню путь прийшло чимало переяславців. Домовину з тілом захисника встановили для прощання біля під’їзду будинку на вул. Грушевського. Священники ПЦУ там провели заупокійний молебень. Потім траурна процесія переїхала до Воскресінської церкви, де продовжилась заупокійна служба.
Старший брат Вадима, Роман Кутовий розповів:
У жовтні приїхав додому на кілька днів, сказав, що їхню частину будуть переводити на схід. Через три дні він зі своїми хлопцями уже воював під Бахмутом. На “нулі” (передова) він пробув майже до Нового року, потім їх вивели на ротацію.
У мене з Вадимом були різні характери. Я – спокійний, а він був більше шебутний. Коли приїздив додому, то казав, що йому дуже везе на війні. Мовляв, усі кулі та снаряди його минають. А ось біда не минула…
Вадим дуже любив свою дружину та донечок: старшій виповнилось шість рочків, а меншій лише півтора.
– Дуже шкода, гарний був хлопець, і гарний сусід, – каже сусід Сергій. – Він був класним плиточником, мав справді «золоті» руки! Не одному переяславцю залишив по собі добру згадку: у кого він кахелем обкладав кухні чи ванні кімнати, будуть дивитися на добру рооту і згадувати Вадима…
– Ми навчалися із Вадимом в одному класі. Він був “заводилою”, душа класу. Полюбляв коли з ним траплялись всілякі пригоди. Активний учасник шкільної команди клубу веселих та кмітливих, – розповіли однокласники Андрій та Микола.
– Ми з Вадимом, можна сказати, виросли в одному дворі, – каже Олександр Тищенко. – Навчалися в паралельних класах, але дуже гарно товаришували. Щоправда, я рано поїхав з дому на навчання у спортивну школу в місті Біла Церква. Та коли приїздив, то завжди наші зустрічі проходили в такій щирій і задушевній атмосфері. Вадим був хороший, щирий товариш і друг. Дуже шкода, що так рано пішов із життя…
