Президент Володимир Зеленський підписав закон про державний бюджет на 2023 рік.
Про це свідчать дані законопроекту на сайті Верховної Ради, передають Українські Новини.
Згідно документу, прогноз реального зростання ВВП у 2023 році скориговано на більш консервативні припущення темпів відновлення економіки (порівняно з попереднім прогнозом).
Також були враховані високі безпекові ризики та ризики, пов’язані із продовженням атак РФ на об’єкти енергетичної системи та інші об’єкти критичної інфраструктури України.
Прогноз реального зростання ВВП – 3,2 % замість попереднього прогнозу в 4,6 %.
Прогноз інфляції у 2023 році зменшено з 30% до 28% (у вимірі грудень до грудня).
Прогноз номінального ВВП на 2023 рік було скориговано на 120 млрд гривень до 6 280 млрд гривень.
Більш оптимістичні очікування щодо фінансової підтримки з боку міжнародних партнерів зумовили коригування припущення щодо обмінного курсу гривні до долара США.
На кінець року він становитиме 45,8 UAH/USD (замість 50 UAH/USD у попередньому прогнозі).
Припущення щодо середньорічного значення обмінного курсу залишилось без змін (42,2 UAH/USD).
Доходи проєкту державного бюджету на 2023 рік передбачено у сумі 1 330 млрд гривень у тому числі доходи загального фонду – 1 173 млрд гривень та доходи спеціального фонду – 156 млрд гривень.
Доходи збільшено порівняно з першим читанням на 50 млрд гривень, у тому числі за загальним фондом – на 26 млрд гривень, а за спеціальним фондом – на 24 млрд гривень.
Основними факторами, які вплинули на перегляд прогнозу доходів до другого читання, є врахування: пропозицій, наведених у бюджетних висновках Верховної Ради України; норми закону щодо змін до Податкового кодексу стосовно ставок акцизного податку на пальне, а також скоригованих макропоказників.
За загальним фондом передбачено збільшення:
– по податку та збору на доходи фізичних осіб на 15 млрд гривень (за рахунок перегляду макропоказників та удосконалення підходів в прогнозуванні ПДФО);
– ПДВ із ввезених товарів на 27 млрд гривень (за рахунок підвищення ставок в оподаткуванні пального з 7% до 20%);
– коштів, що перераховуються НБУ, на 35,5 млрд гривень (у зв’язку із врахуванням уточненої інформації Національного банку про суму прибутку).
При цьому за загальним фондом передбачено зменшення:
– податку на прибуток на 21 млрд гривень (через зменшення прибутку прибуткових підприємств);
– рентної плати за видобування природного газу на 23 млрд гривень (у зв’язку із змінами в оподаткуванні природного газу щодо бази оподаткування);
– ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування на 6 млрд гривень (за рахунок зміни макропоказників та зменшення споживчих витрат).
За спеціальним фондом передбачено збільшення:
– акцизного податку з пального на 7 млрд гривень (за рахунок повернення довоєнних ставок оподаткування);
– коштів, що перераховуються НБУ, на 16 млрд гривень;
– грантів на 442 млн гривень (за програмами міжнародної підтримки для Міністерства охорони здоров’я та Мінреінтеграції).
При доопрацюванні проєкту держбюджету до другого читання було збільшено дефіцит на 17 млрд гривень (до 20,6% ВВП).
Дефіцит планується профінансувати за рахунок збільшення зовнішніх запозичень.
Відповідно на цю суму зросте обсяг державного боргу.
У результаті прогнозний обсяг державного боргу в еквіваленті у національній валюті передбачено в абсолютному значенні 6 423 млрд гривень.
Видатки державного бюджету до другого читання збільшено порівняно з першим читанням на 67 млрд гривень.
Вони становитимуть 2 640 млрд гривень, у тому числі загального фонду –
2 312 млрд гривень та спеціального фонду – 328 млрд гривень.
Ресурс на національну безпеку і оборону порівняно з першим читанням не змінився та становить близько 50% всього бюджету.
Це 1 141 млрд гривень, або 18,2% ВВП (загальний фонд – 1 006 млрд гривень, спеціальний фонд – 115 млрд гривень, державні гарантії – до 20 млрд гривень).
Для вирішення питань соціального та економічного характеру передбачено збільшення видатків державного бюджету, зокрема на:
– виплату пенсій – на 39 млрд гривень (до 272 млрд гривень);
– фонд ліквідації наслідків збройної агресії – на 16 млрд гривень (до 35,5 млрд гривень).
Визначені такі напрями спрямування коштів фонду:
– будівництво та ремонт громадських будівель, об’єктів критичної інфраструктури;
– забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб та осіб, які втратили житло внаслідок бойових дій;
– закупівля шкільних автобусів та спеціального транспорту для закладів охорони здоров’я та комунальних підприємств;
На освіту збільшено видатки на 555 млн гривень, зокрема на розвиток дистанційної форми навчання 150 млн гривень, на забезпечення проведення зовнішнього незалежного оцінювання 215 млн гривень.
На культуру збільшено видатки на 235 млн гривень, у тому числі для забезпечення реалізації проєктів Українським культурним фондом та Українським інститутом книги;
Для надання пільгових іпотечних кредитів внутрішньо переміщеним особам видатки збільшено на 20 млн гривень.
Окрім того, здійснено перерозподіл видатків між розпорядниками бюджетних коштів та за окремими бюджетними програмами з метою їх оптимізації та урахування пропозицій народних депутатів.
Зокрема, передбачено нову бюджетну програму “Державний фонд регіонального розвитку” у сумі 2 млрд гривень.
