“Нафтогаз” оголосив дефолт: до чого це призведе і які два сценарії існують

Найбільша національна компанія “Нафтогаз” опинилася у стані дефолту. Кабмін не дозволив погашати іноземні кредити, в результаті НАК не виконав свої зобов’язання. При цьому про банкрутство “Нафтогазу” говорити завчасно, а ситуацію все ще можна врятувати.

Гроші є, але заплатити не можна

“Нафтогаз” ще кілька тижнів тому попросив у Кабміну дозвіл сплатити кредиторам. Йдеться про облігації у євро (кредитні папери), яку купила у НАК компанія Kondor Finanse plc. ще 2019-го. А уряд вимагав від “Нафтогазу” нічого не платити без погодження, а з кредитором домовитися про реструктуризацію.

Позиція уряду: в умовах війни і держави, і приватні кредитори мають погодитися на відстрочення платежів, перенести виплату відсотків на два роки. До речі, те саме стосується і держав, які давали Україні кредити. Таку ідею підтримала Канада, більшість країн ЄС. Окрім того, США закликали всіх приватних кредиторів погодитись на умови України і цим висловити свою підтримку.

“Не може бути такого, що ми всіх просимо відстрочку, а тільки кредиторам “Нафтогазу” платимо. Це не питання “Нафтогазу”, зараз питання всієї боргової політики”, – розповідають співрозмовники в уряді. Перший раунд переговорів “Нафтогаз” провалив: кредитори на відтермінування не погодились.

Тоді НАК знову попросив у Кабміну дозвіл заплатити 393 млн доларів кредиторам (така сума на рахунках є), але знову отримав відмову. Як результат – 27 липня НАК офіційно опинився у позиції дефолту, а з кредиторами проводять черговий раунд переговорів.

До чого призведе дефолт?

Приватні кредитори грошей більше не дадуть. Щоправда, як розповідає керівник відділу аналітики Concorde Capital Олександр Паращій, приватні інвестори й раніше не давали грошей. В Україні триває повномасштабна війна і охочих ризикувати своїми інвестиціями немає. “Заплатив би “Нафтогаз” вчора (26 липня. – Ред.), або не заплатив би, кредити він не отримав би і облігації не випустив. З цього погляду нічого не змінюється”, – каже аналітик.

Щоправда, це не означає, що кредитів більше не буде. Гроші можуть давати міжнародні фінансові організації та уряди. Наприклад, близько 5 млрд доларів, які потрібні НАКу на закупівлю газу на опалювальний сезон, голова “Нафтогазу” Юрій Вітренко просив у США. До речі, цю суму можна отримати у межах ленд-лізу.

“Нафтогаз” отримав новий статус. Офіційно компанія перебуває у стані дефолту, і це значно погіршить перспективи отримання грошей від фінансових організацій. Тепер ставки будуть вищими, а домовленості триватимуть довше. Наприклад, як розповідають OBOZREVATEL в уряді, у НАКу вели переговори щодо кредиту від ЄБРР. Новий статус явно зашкодить будь-яким домовленостям.

Що буде далі? Два сценарії

Базовий сценарій: кредитори погодяться на реструктуризацію. Цілком можливо, що частково піти на поступки доведеться й українській стороні. Паращій нагадує: “Нафтогаз” вже був у стані дефолту 2009-го. Тоді була схожа ситуація: компанія не змогла виплатити 500 млн доларів, кредитори спочатку відмовилися від відстрочки, а потім на неї погодилися.

Цей випадок доводить: пам’ять приватних кредиторів коротка. І після закінчення війни та з відновленням української економіки іноземці забудуть про минулі проблеми НАКу. “Зазвичай вдавалося домовитися. 13 років тому “Нафтогаз” домовився. Наразі ми бачимо трохи істеричні меседжі. Замість таких повідомлень “Нафтогазу” потрібно спокійно домовлятися і з урядом, і з кредиторами, – вважають у Concorde Capital.

Негативний сценарій: домовленостей не буде, а кредитори об’єднуватимуться і підуть до суду. Варіанта не платити борги немає. Якщо компанія не зможе переконати кредиторів реструктуризувати платежі, то власники євробондів можуть об’єднатися та подати до суду. Тоді іноземні рахунки та власність НАК можуть заарештувати та продати у рахунок погашення кредитів. Такий варіант вважається малоймовірним із кількох причин.

Якщо кредитори вирішать піти в суди, вони зіткнуться не лише з тиском громадськості (оскільки судитимуться з країною, яка протистоїть агресору), а й витратять величезні суми на юристів, судова процедура може тривати місяцями, роками.

Стара традиція “Нафтогазу”: як компанія посварилася з Кабміном

Вже колишній голова “Нафтогазу” Андрій Коболєв фактично завоював для компанії всі переваги корпоративного управління. НАК вів свою політику, незалежну від уряду. Співрозмовники OBOZREVATEL ще в уряді Володимира Гройсмана скаржилися: з “Нафтогазу” на Кабмін скаржаться до посольства США, а через будь-які рекомендації починають “крик” про “порушення принципів корпоративного управління”. Мовляв, уряд не повинен втручатися в управління, стратегічні рішення мають приймати члени наглядової ради та правління компанії.

Боротьба за “автономію”, мабуть, і привела Коболєва до звільнення. Вітренко ж перейшов до “Нафтогазу” з Кабміну і, здавалося б, мав бути набагато лояльнішим. Однак тепер і НАК під керівництвом нового глави розпочав конфронтацію з урядом.

В офіційних релізах, розміщених на своєму сайті, “Нафтогаз” звинуватив у дефолті Кабмін та переклав на нього відповідальність у залученні міжнародних кредитів. Кому саме адресовано це повідомлення і чи це допоможе НАКу, велике питання.

Кабінет міністрів як виконавча влада представляє інтереси держави, якій і належить “Нафтогаз”. Тотальний контроль і ручне управління справді завдали б більшої шкоди для компанії, але й повне ігнорування розробленої владою стратегії також не зіграє на руку НАКу.

Джерело

Додати коментар