Головне управління ДПС у Київській області інформує, що з урахуванням змін, внесених до Податкового Кодексу Законом України від 03.06.2021 року №1525-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» (далі – Закон № 1525), з 01 січня 2022 року запроваджується оподаткування електронних послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, у разі постачання таких послуг фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, яку не зареєстровано як платника податку, особою-нерезидентом, за правилами, встановленими ст. 208 прим.1 ПКУ.
Перелік осіб – платників ПДВ, визначених у п. 180.1 ст. 180 ПКУ, Законом №1525 доповнено підпунктом 9, згідно з яким до платників ПДВ віднесено особу-нерезидента, яка не має постійного представництва та постачає на митній території України фізичним особам, у тому числі фізичним особам – підприємцям, не зареєстрованим платниками ПДВ, електронні послуги, у тому числі шляхом надання доступу до електронних послуг через електронний інтерфейс, надання технічних, організаційних, інформаційних та інших можливостей, які здійснюються з використанням інформаційних технологій і систем, для встановлення контактів та укладення угод між продавцями і покупцями та/або постачає такі електронні послуги за посередницькими договорами від власного імені, але за дорученням надавача електронних послуг, є платником ПДВ, крім нерезидентів, які:
– постачають електронні послуги за посередницькими договорами, у разі якщо у рахунках (квитанціях), наданих замовникам електронних послуг, визначено перелік таких електронних послуг та їх фактичного постачальника;
– здійснюють виключно обробку платежів за електронні послуги і не беруть участі у наданні таких електронних послуг;
– постачають електронні послуги безпосередньо через своє постійне представництво в Україні – п.п. «д» п.п. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Водночас, положення п.п. «д» п.п. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 ПКУ не поширюється на нерезидентів, які:
– постачають електронні послуги за посередницькими договорами, у разі якщо у рахунках (квитанціях), наданих замовникам електронних послуг, визначено перелік таких електронних послуг та їх фактичного постачальника;
– здійснюють виключно обробку платежів за електронні послуги і не беруть участі у наданні таких електронних послуг;
– постачають електронні послуги безпосередньо через своє постійне представництво в Україні.
Особа-нерезидент зобов’язана подати заяву про реєстрацію як платника податку, якщо за результатами попереднього календарного року загальна сума від здійснення нею операцій з постачання фізичним особам електронних послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, сукупно перевищує суму, еквівалентну 1000000 грн., яка обчислюється за офіційним курсом валюти України до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на 0 годин 01 січня відповідного року – п. 208 прим. 1.2 ст. 208 прим. 1 ПКУ .
Особа-нерезидент, яка не досягла передбаченого у п. 208 прим. 1.2 ст. 208 прим. 1 ПКУ обсягу, проте вважає доцільним добровільно зареєструватися як платник податку, може подати заяву про реєстрацію платником ПДВ не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку звітного (податкового) періоду, з якого така особа-нерезидент вважатиметься платником податку.
ГУ ДПС у Київській області
Про терміни реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування до податкових накладних
Головне управління ДПС у Київській області у зв’язку із набранням чинності Законом України від 30.11.2021 №1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» інформує про таке.
З урахуванням змін, внесених до положень Податкового кодексу України стосовно термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та розрахунків коригування до податкових накладних, встановлено чіткі терміни для реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування – 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої він складений.
Так, п.192.1 ст. 192 ПКУ після першого абзацу доповнено новим абзацом, яким передбачено, що розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.
Тобто, і безпосередньо податкова накладна, і розрахунок коригування до неї можуть бути зареєстровані не пізніше 1095 календарних днів із дати складання такої податкової накладної.
Варто пам’ятати, що розрахунок коригування в ЄРПН може бути зареєстрований виключно до зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної.
ГУ ДПС у Київській області
Коли доходи, отримані ФО від продажу земельних ділянок, не підлягають оподаткуванню ПДФО
Головне управління ДПС у Київській області інформує, що відповідно до п.п. 165.1.40 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума доходу, отриманого ним внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) за нормами безоплатної передачі, визначеними ст. 121 Земельного кодексу України залежно від їх призначення, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації.
Пунктом 1 ст. 121 Земельного кодексу встановлено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам із земель державної або комунальної власності у таких розмірах:
а) для ведення фермерського господарства – в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;
б) для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 гектара;
в) для ведення садівництва – не більше 0,12 гектара;
г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах – не більше 0,25 гектара, в селищах – не більше 0,15 гектара, в містах – не більше 0,10 гектара;
ґ) для індивідуального дачного будівництва – не більше 0,10 гектара;
д)для будівництва індивідуальних гаражів – не більше 0,01 гектара.
Пунктом 172.1 ст. 172 ПКУ передбачено, що не оподатковується один раз протягом звітного податкового року, за умови перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну), зокрема:
– житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці);
– земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначені ст.121 Земельного кодексу залежно від її призначення;
– земельної ділянки сільськогосподарського призначення, безпосередньо отриманої платником у власність у процесі приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій або приватизації земельних ділянок, які перебували у користуванні такого платника, або виділеної в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), а також таких земельних ділянок, отриманих платником податку у спадщину.
ГУ ДПС у Київській області
Які нерезиденти є платниками податку на прибуток підприємств
Головне управління ДПС у Київській області інформує, що відповідно до норм Податкового кодексу України, платниками податку на прибуток підприємств – нерезидентами є:
– юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України – п.п. 133.2.1 п. 133.2 ст. 133 ПКУ;
– нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розд. ІІІ ПКУ- п.п. 133.2.2 п. 133.2 ст. 133 ПКУ.
Нерезидент стає на облік у податковому органі за місцезнаходженням свого постійного представництва до початку господарської діяльності через таке представництво у порядку, встановленому Міністерством фінансів України.
Нерезидент, який розпочав господарську діяльність через своє постійне представництво до реєстрації в контролюючому органі, вважається таким, що ухиляється від оподаткування, а одержані ним прибутки вважаються прихованими від оподаткування.
Нерезиденти, які діють згідно з положеннями Рамкової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно діяльності Чорнобильського фонду «Укриття» в Україні та Угоди про грант (Проект ядерної безпеки Чорнобильської АЕС) між Європейським банком реконструкції та розвитку як Розпорядником коштів, наданих згідно з Грантом з Рахунка ядерної безпеки, Урядом України та Чорнобильською атомною електростанцією, можуть провадити свою господарську діяльність без реєстрації у контролюючому органі.
ГУ ДПС у Київській області
На офіційному вебпорталі ДПС оприлюднюється інформація щодо платників податків, у яких є податковий борг
Головне управління ДПС у Київській області інформує, що з 01 січня 2022 оку набрали чинності зміни та доповнення, внесені до ПКУ Законом України від 30.11.2021 №1914, зокрема, в частині оприлюднення на вебпорталі ДПС інформації про платників податків, у яких є податковий борг.
Так, п. 35.4 ст. 35 ПКУ передбачено оприлюднення на офіційному вебпорталі ДПС такої інформації:
Щоденно: інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, із зазначенням керівників таких суб’єктів господарювання та сум податкового боргу в розрізі платежів і територіальних органів ДПС, із зазначенням керівників таких територіальних органів.
Актуальний набір даних розміщений у розділі “Відкриті дані” головної сторінки вебпорталу ДПС;
Щомісячно:
інформація щодо сплати податків суб’єктами природних монополій та суб’єктами господарювання, які є платниками рентної плати за користування надрами;
інформація про фізичних осіб, які мають податковий борг, із зазначенням прізвища, імені, по батькові (за наявності), дати народження фізичної особи, сум податкового боргу в розрізі платежів і територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, із зазначенням керівників таких територіальних органів;
інформація щодо сплати податків і зборів суб’єктами господарювання, які зареєстровані платниками акцизного податку з реалізації пального, та/або отримали ліцензії на право виробництва або зберігання пального (крім зберігання пального, яке не реалізується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), оптової або роздрібної торгівлі пальним.
Форма такої інформації та порядок її оприлюднення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Контролюючий орган не несе відповідальності за оприлюднення інформації, яка є помилковою, внаслідок зазначення платником податків неправильних реквізитів у документах про сплату податків і зборів, невиконання обов’язку щодо надання контролюючим органам інформації про зміну у своїх даних чи даних про об’єкти оподаткування або з інших причин, незалежних від контролюючих органів.
На офіційному вебпорталі ДПС оприлюднюється інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, з якою можна ознайомитись за посиланням: Головна/Відкриті дані/Інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг.
Також на офіційному вебпорталі ДПС функціонує електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера», розміщений на головній сторінці вебпорталу за посиланням: https://tax.gov.ua/businesspartner.
Перевірити надійність ділового партнера, його сумлінність у сплаті податків, можна ввівши відому інформацію в одне із полів або в обидва поля і система проведе пошук у базах даних, доступних для публічного використання та повідомить його результати, зокрема, про відсутність або наявність боргу у платника податків.
Оновлення інформації про стан розрахунків платника з бюджетом (про наявність заборгованості) на вебпорталі ДПС відбувається щоденно, крім вихідних та святкових днів, після проведення розрахунків зведених показників у центральній базі даних за результатами попереднього банківського дня.
Звертаємо увагу, що платник має право надіслати запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС за формою «F/J1300204» через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету.
ГУ ДПС у Київській області
РРО/ПРРО не застосовуються при переказі коштів з розрахункового рахунка СГ- отримувача товарів, послуг, на розрахунковий рахунок постачальника товарів, послуг згідно з рахунком-фактурою, договором
Головне управління ДПС у Київській області інформує, що згідно з п. 12 ст. 9 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» РРО та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо).
Нагадуємо, що відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України , РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку І групи.
Статтею 2 Закону №265 визначено, що місцем проведення розрахунків є місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Абзацом шостим ст. 2 Закону № 265 встановлено, що розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
У разі проведення розрахунків між суб’єктами господарювання у безготівковій формі, а саме: при переказі коштів з розрахункового рахунка суб’єкта господарювання, який отримує товари, роботи (послуги), на розрахунковий рахунок постачальника товару, робіт (послуг) згідно з рахунком-фактурою, договором, тощо, РРО та/або програмні РРО не застосовуються.
ГУ ДПС у Київській області
Ломбарди які надають фінансові послуги, зокрема, надають кошти у позику, повинні проводити розрахункові операції із застосовуванням РРО або програмних РРО
Головне управління ДПС у Київській області інформує, що Законом України від 12.07.2001 №2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що ломбарди належать до фінансових установ та здійснюють діяльність у галузі надання фінансових послуг, як зокрема, надання коштів у позику.
Пунктом 1 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Таким чином, суб’єкт господарювання, що здійснює свою діяльність в сфері надання фінансових послуг, зокрема, надання коштів у позику ломбардами, повинен проводити розрахункові операції із застосовуванням РРО або ПРРО.
ГУ ДПС у Київській області
