У 2021 році землевласники та орендарі сплатили до місцевих бюджетів 1,5 млрд грн плати за землю

 

 

У 2021 році землевласники та орендарі сплатили до місцевих бюджетів 1,5 млрд грн плати за землю з темпом приросту 4% або 63 млн грн додаткових коштів. Про це повідомила начальник ГУ ДПС у Київській області Олена Виноградова. Зокрема, вона зазначила, що юридичні особи забезпечили скарбницям 1,3 млрд грн, збільшивши показник на 5% або 66,6 млн грн. У свою чергу, фізичні особи спрямували до казни територіальних громад 237,2 млн грн. 

Найбільші суми забезпечили платники Бучанського району – 335 млн грн, Броварського – 259 млн грн та Бориспільського – 209 млн грн.

Законом України від 30.11.2021 №1914-ІХ внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема,  розширено перелік підстав для  нарахування земельного податку, визначених п.286.1 ст.286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, відповідно до п.п. «в» п.286.1 ст.286 ПКУ, до підстав віднесено наявність у землевласників та землекористувачів державних актів на землю.

Крім того, згідно з п.п. «д» п.286.1 ст.286 ПКУ, для нарахування земельного податку застосовуються дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї).

ГУ ДПС у Київській області

 

Електронні послуги

 

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що за визначенням, наведеним у Податковому кодексі України, електронні послуги – це послуги, які постачаються через мережу Інтернет, автоматизовано, за допомогою інформаційних технологій та переважно без втручання людини, у тому числі шляхом встановлення спеціального застосунку або додатка на смартфонах, планшетах, телевізійних приймачах чи інших цифрових пристроях. До таких послуг, зокрема, але не виключно, належать:

а) постачання електронних примірників, надання доступу до зображень, текстів та інформації, у тому числі, але не виключно, підписка на електронні газети, журнали, книги, надання доступу та/або завантаження фотографій, графічних зображень, відеоматеріалів;

б) надання доступу до баз даних, у тому числі користування пошуковими системами та службами каталогів у мережі Інтернет;

в) постачання електронних примірників (електронно-цифрової інформації) та/або надання доступу до аудіовізуальних творів, відео- та аудіотворів на замовлення, ігор, включаючи постачання послуг з участі в таких іграх, постачання послуг з доступу до телевізійних програм (каналів) чи їх пакетів, крім доступу до телевізійних програм одночасно з їх транслюванням через телевізійну мережу;

г) надання доступу до інформаційних, комерційних, розважальних електронних ресурсів та інших подібних ресурсів, зокрема, але не виключно, розміщених на платформах спільного доступу до інформації чи відеоматеріалів;

ґ) постачання послуг з дистанційного навчання в мережі Інтернет, проведення та надання якого не потребує участі людини, у тому числі шляхом надання доступу до віртуальних класів, освітніх ресурсів, у яких учні виконують завдання онлайн, а оцінки виставляються автоматично, без участі людини (або з мінімальною її участю);

д) надання хмарної послуги в частині надання обчислювальних ресурсів, ресурсів зберігання або систем електронних комунікацій за допомогою технологій хмарних обчислень;

е) постачання програмного забезпечення та оновлень до нього, у тому числі електронних примірників, надання доступу до них, а також дистанційне обслуговування програмного забезпечення та електронного обладнання;

є) надання рекламних послуг у мережі Інтернет, мобільних додатках та на інших електронних ресурсах, надання рекламного простору, у тому числі шляхом розміщення банерних рекламних повідомлень на веб-сайтах, веб-сторінках чи веб-порталах.

До зазначених електронних послуг не відносяться такі операції:

-постачання товарів/послуг, замовлення (бронювання) яких здійснюється через мережу Інтернет, за допомогою мобільних додатків та інших електронних ресурсів, а фактичне постачання здійснюється без використання мережі Інтернет (зокрема, послуги з розміщення, винаймання автомобілів, послуги закладів харчування з постачання продукції, послуги пасажирського транспорту та інші подібні послуги);

-постачання товарів та/або інших послуг, відмінних від електронних послуг, у складі яких є електронні послуги, у разі якщо вартість електронних послуг включена до загальної вартості таких товарів/послуг;

-постачання послуг з дистанційного навчання в мережі Інтернет, у разі якщо мережа Інтернет використовується виключно як засіб комунікації між викладачем і слухачем;

-постачання примірників творів у галузі науки, літератури і мистецтва на матеріальних носіях;

-надання консультаційних послуг електронною поштою;

-надання послуг з доступу до мережі Інтернет;

ГУ ДПС у Київській області

 

Які СГ можуть/не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи

 

Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу, що відповідно до змін у Податковому кодексі України, які набрали чинності з 01 січня 2022 року, до четвертої групи платників єдиного податку відносяться такі сільськогосподарські товаровиробники:

Юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 %;

ФОП, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України “Про фермерське господарство”, за умови виконання сукупності таких вимог:

-здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж;

-провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;

-не використовують працю найманих осіб;

-членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її -сім’ї у визначенні частини другої статті 3 Сімейного кодексу України;

-площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше 0,5 гектара, але не більше 20 гектарів сукупно.

Не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи:

– СГ, у яких понад 50 % доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини);

– СГ, діяльність яких згідно з КВЕД-2010 відноситься до класів 01.47 (розведення свійської птиці), 01.49 (в частині розведення та вирощування перепелів і страусів) та 10.12 (виробництво м’яса свійської птиці);

– СГ, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 – 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових, вироблених та розлитих у споживчу тару малими виробництвами виноробної продукції з виноматеріалів виключно власного виробництва (не придбаних), отриманих шляхом переробки плодів, ягід, винограду, меду власного виробництва, а також крім електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (за умови, що дохід від реалізації такої енергії не перевищує 25 відсотків доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) такого суб’єкта господарювання);

-СГ, які станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

ГУ ДПС у Київській області

 

 

До 1 січня 2026 звільняється від оподаткування ПДВ ввезення та постачання на митній території України транспортних засобів, оснащених електродвигунами та транспортних засобів, оснащених двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, що працюють

 

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що з 01 січня 2022 року набрали чинності зміни до Податкового кодексу України, відповідно до яких тимчасово, до 1 січня 2026 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції із ввезення на митну територію України та з постачання на митній території України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома), що класифікуються в товарній підпозиції 8701 20 (виключно сідельні тягачі для автомобільних напівпричепів), у товарних підкатегоріях 8703 80 10 10, 8703 80 90 10, 8704 90 00 00 згідно з УКТ ЗЕД (в тому числі вироблених в Україні).

Також тимчасово, до 1 січня 2026 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції із ввезення на митну територію України та з постачання на митній території України нових транспортних засобів (у тому числі вироблених в Україні), оснащених двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, що працюють виключно на стисненому природному газі метані, зрідженому природному газі метані або біогазі, що класифікуються в товарній підпозиції 8701 20, товарних позиціях 8703, 8704 згідно з УКТ ЗЕД.

ГУ ДПС у Київській області

 

Мінімальне податкове зобов’язання для ФОП загальної системи оподаткування, які є власниками, орендарями, користувачами сільськогосподарських угідь

 

Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу, що змінами, внесеними Законом України від 30.11.2021 №1914 до Податкового кодексу України, встановлено особливості визначення загального мінімального податкового зобов’язання, зокрема, для фізичних осіб – підприємців, які застосовують загальну систему оподаткування та є власниками, орендарями, користувачами на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь та сімейних фермерських господарств.

Починаючи зі звітного періоду  за 2022 рік, платники податку зобов’язані у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання.

Зареєстровані підприємцями фізичні особи – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які здійснюють виробництво власної сільськогосподарської продукції, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати у складі річної податкової декларації додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання.

У такому додатку, зокрема, зазначаються:

-кадастрові номери земельних ділянок, які використовуються таким підприємцем для здійснення підприємницької діяльності та для яких визначається мінімальне податкове зобов’язання, їх нормативна грошова оцінка та площа;

-сума загального мінімального податкового зобов’язання, сума мінімального -податкового зобов’язання щодо кожної земельної ділянки окремо;

-загальна сума сплачених платником податку податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, та визначених відповідно до п. 177.15  ст.177 ПКУ витрат на оренду земельних ділянок (далі – загальна сума сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок) протягом податкового (звітного) року;

-різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

При позитивному значенні різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок платник податку зобов’язаний збільшити визначену в річній податковій декларації суму податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету, на суму такого позитивного значення та сплатити таку збільшену суму податку до бюджету в порядку та строки, визначені ПКУ для сплати податку на доходи фізичних осіб.

Позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок є частиною зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та підлягає сплаті до бюджету в порядку та строки, визначені ПКУ для сплати податку на доходи фізичних осіб.

Сума ПДФО в частині позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок сплачується (перераховується) до місцевих бюджетів за місцезнаходженням земельних ділянок пропорційно до питомої ваги площі кожної із земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь.

Сума ПДФО у частині позитивного значення такої різниці не враховується у загальній сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок у наступному податковому (звітному) році.

ГУ ДПС у Київській області

 

Оновлено форми розрахункової книжки та книги обліку розрахункових операцій

 

Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу, що застосування нового Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (далі – КАТОТТГ)  вплинуло на зміну форм документів, які застосовуються у разі реєстрації та застосування РРО/ПРРО, розрахункових книжок (РК) та книг обліку розрахункових операцій (КОРО), а також порядку опломбування РРО.

Так, наказом Міністерства фінансів України від 13.12.2021 №662 «Зміни до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України  30.12.2021 за №1694/37316 , який діє із 01.01.2022, внесено зміни у додатки до:

– Порядку реєстрації та застосування РРО, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги);

– Порядку реєстрації та застосування РРО, що застосовуються для реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі;

– Порядку реєстрації та ведення РК, КОРО;

– Порядку опломбування РРО;

– Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування ПРРО;

– Порядку ведення реєстру центрів сервісного обслуговування РРО.

Відтак форми реєстраційних документів для роботи РРО/ПРРО, а також форми РК та КОРО, передбачають замість кодів КОАТУУ зазначати коди території за п’ятим (за наявності) або четвертим рівнем КАТОТТГ.

Крім того встановлено, що наявні у суб’єктів господарювання КОРО, РК за формами, встановленими у додатках 1, 2 та 6 до Порядку реєстрації та ведення РК, КОРО, затверджені цим наказом, у редакції, яка була чинною до 01.01.2022, можуть використовуватись суб’єктами господарювання до скасування реєстрації таких КОРО, РК або до їх закінчення. За зверненням суб’єкта господарювання, а також під час реєстрації чи перереєстрації таких книг, контролюючими органами у порядку, встановленому для перереєстрації книг, на титульній сторінці проводять зміни кодів КОАТУУ на відповідні коди територій згідно з п’ятим (за наявності) або четвертим рівнем КАТОТТГ.

ГУ ДПС у Київській області

 

Право на податкову знижку за витратами на лікування коронавірусної хвороби, придбання лікарських засобів, виробів медичного призначення для лікування COVID-19 та витратами на вакцинування від COVID-19

 

Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу платників податків, що відповідно до внесених до Податкового кодексу України змін, встановлено, що за результатами 2021 та 2022 років при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень ст.166 ПКУ, до податкової знижки платника податку у звітному податковому році в повному обсязі включаються витрати на лікування гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, придбання лікарських засобів та/або виробів медичного призначення, необхідних для лікування гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відповідно до виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого або витягу з Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров’я, витрати на вакцинування для профілактики гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, а також витрати на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачених страховику-резиденту за договорами страхування на випадок захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, такого платника податку та членів його сім’ї першого ступеня споріднення.

Нагадуємо, що для реалізації права на податкову знижку, платнику податку необхідно подати річну  податкову декларацію про майновий стан і доходи громадян по  31 грудня включно року, наступного за звітним.

ГУ ДПС у Київській області

 

РРО та/або ПРРО не застосовують при продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів

 

Головне управління ДП у Київській області нагадує, що відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Водночас, пунктом 11 ст.9 Закону № 265 визначено, що РРО та/або ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються, зокрема, при продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів.

ГУ ДПС у Київській області

 

Як зареєструвати розрахункову книжку (РК)

 

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що Переліком окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 №1336 із змінами та доповненнями, встановлено, що суб’єкти підприємницької діяльності у тому числі ФОП, які сплачують єдиний податок, мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО та/або ПРРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при здійсненні роздрібної торгівлі на території села товарами (крім підакцизних товарів).

У зв’язку  з цим повідомляємо, що реєстрація розрахункових книжок (далі – РК) здійснюється в податковому органі за місцем реєстрації книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) – це встановлено п.1 глави 1 розд.III Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок).

Під час реєстрації РК присвоюється номер, який складається з фіскального номера першої КОРО та проставленого через дріб порядкового номера такої РК і літери «к». При реєстрації РК, що складається зі спрощених розрахункових квитанцій, до номера РК додається літера «с».

Порядком визначено, що РК має бути зброшурована, складатися з блоків послідовно пронумерованих розрахункових квитанцій або спрощених розрахункових квитанцій та реєстраційної сторінки,  серії та номери квитанцій одного виду, зареєстрованих окремим СГ, не повинні повторюватися у межах розрядності серій та номерів.

У додатку 6 до Порядку наведено форму реєстраційної сторінки РК.

РК повинна бути скріплена виробником з використанням машинного способу, який унеможливлює вилучення корінців розрахункових квитанцій без порушення засобу контролю.

Відповідно до п. 3 глави 1 розд. III Порядку,  перед реєстрацією РК суб’єкт господарювання повинен забезпечити:

– заповнення на реєстраційній сторінці РК рядків, що містять найменування та податковий номер суб’єкта господарювання;

– відсутність у РК квитанцій із серіями та номерами, що повторюються, згідно з вимогами п. 2 глави 1 розд. ІІІ Порядку;

– відповідне заповнення реєстраційної сторінки, яка може розміщатися на останньому аркуші разом з квитанціями.

На кожній РК, яка подається на реєстрацію, необхідно встановити засіб контролю таким чином, щоб унеможливити розкріплення книжки без порушення цілісності засобу контролю.

Реєстрація першої РК в податковому органі відбувається одночасно з реєстрацією КОРО на окрему господарську одиницю або на реєстратор розрахункових операцій, а другої та наступних – на підставі заяви про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій та/або розрахункової книжки за ф. № 1-КОРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-КОРО) (ідентифікатор J/F1311304) (додаток 3 до Порядку). Датою реєстрації першої РК є дата реєстрації КОРО.

Податковий орган у разі наявності підстав для відмови, визначених у п. 9 глави 1 розд. II Порядку, відмовляє в реєстрації РК та повідомляє про це СГ не пізніше двох робочих днів з дня отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-КОРО. За відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-КОРО проводить реєстрацію РК шляхом внесення даних до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС .

Після реєстрації СГ заповнює рядки реєстраційної сторінки РК (номер книжки, дата реєстрації, найменування контролюючого органу, серія та номер першого бланка, кількість бланків, номер установленого засобу контролю), після чого РК вважається зареєстрованою. Кількість РК, які реєструються одночасно, не обмежується.

Перереєстрація РК здійснюється в порядку, визначеному п. 1 глави 2 розд. II Порядку, у разі перереєстрації СГ КОРО на окрему господарську одиницю або перереєстрації РРО (п. 8 глави 1 розд. III Порядку).

ГУ ДПС у Київській області

 

У 2021 році сплата податку на нерухомість зросла на 36%, – Олена Виноградова

 

Як повідомила начальник ГУ ДПС у Київській області Олена Виноградова у 2021 році власники нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, спрямували до місцевих бюджетів майже 648 млн грн. «Дійсно, за минулий рік сплата податку на нерухомість зросла на 36% порівняно з надходженнями 2020 року. Таким чином, для забезпечення добробуту мешканців бюджети додатково отримали 171 мільйон гривень», – підкреслила Олена Виноградова.

Окремо вона зазначила, що юридичні особи сплатили 457,2 млн грн, збільшивши показник на 42% або 134,4 млн грн додаткових для скарбниць коштів. У свою чергу, фізичні особи забезпечили 191 млн грн, що на 24% або 36 млн грн більше за показник 2020 року.  

Найбільші суми надійшли від платників Бучанського району – 170 млн грн, Обухівського – 109 млн грн та Бориспільського – 100 млн грн.

ГУ ДПС у Київській області

 

ФОП – платники ЄП, які здійснюють перевезення пасажирів, при проведенні розрахунків з використанням талонів, квитків РРО/ПРРО та РК не застосовують

 

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО (далі – ПРРО) не застосовуються платниками єдиного податку першої групи – це передбачено п.96.10 ст. 296 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.4 ст.9 Закону України №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265)  РРО/ПРРО та розрахункові книжки (далі – РК) не застосовуються, зокрема, при продажу проїзних і перевізних документів на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю.

Статтею 39 Закону України від 05.04.2001№ 2344-III «Про автомобільний транспорт» визначено, що документ для регулярних пасажирських перевезень для пасажира – це квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу, а для пільгового проїзду – посвідчення особи встановленого зразка чи довідка, на підставі якої надається пільга, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду – електронний квиток та документи для пільгового проїзду.

Наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 25.05.2006 №503 затверджені Типові форми квитків на проїзд пасажирів і перевезення багажу на маршрутах загального користування.

Таким чином, ФОП – платники єдиного податку, які здійснюють перевезення пасажирів, у разі проведення розрахунків з використанням талонів, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, РРО та/або ПРРО та РК не застосовують.

ГУ ДПС у Київській області

 

На підтримку армії платники столичного регіону спрямували 1,2 млрд грн військового збору

 

На підтримку армії платники столичного регіону спрямували 1,2 млрд грн військового збору. Про це повідомила начальник податкової служби Київської області Олена Виноградова. За наданою інформацією, за 2021 рік платники перерахували на потреби Збройних сил на 23% більше, аніж у 2020 році, а у грошовому вираженні це дорівнює 225 млн грн додаткових коштів.

Як підкреслила начальник ГУ ДПС у Київській області Олена Виноградова, найбільші суми надійшли від платників Бучанського району – 341,4 млн грн, Білоцерківського та Бориспільського районів – 224,1 млн грн та 155,2 млн грн відповідно.

Військовий збір, ставка якого становить 1,5 відсотка, сплачується з отриманих доходів, які оподатковуються ПДФО: заробітна плата, іноземні доходи, суми винагород та інших виплат, нарахованих відповідно до умов цивільно-правового договору, пасивні доходи, у тому числі, роялті, дивіденди, страхові виплати тощо.

ГУ ДПС у Київській області

 

Чи можуть ФОП – платники ЄП другої – четвертої груп проводити розрахункові операції без застосування РРО та/або ПРРО при здійсненні роздрібної торгівлі на території села?

 

Відповідно до ст. 10 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО (далі – ПРРО) з використанням розрахункових книжок (далі – РК) та книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО), а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної економічної політики, формування та реалізацію державної фінансової політики.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2021 року № 1359, яка набирає чинності з 01 січня 2022 року) (далі – Постанова № 1336) затверджений Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік).

Пунктом 1 Переліку встановлено, що суб’єкти підприємницької діяльності у тому числі фізичні особи – підприємці, які сплачують єдиний податок, мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та КОРО при здійсненні роздрібної торгівлі на території села товарами (крім підакцизних товарів).

Пункт 1 Переліку не застосовується за наявності хоча б однієї з таких умов:

така роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами;

такими фізичними особами – підприємцями також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема, через Інтернет;

сільськими радами та радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом, прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села РРО та/або ПРРО для форм і умов проведення діяльності, визначених у п. 1 Переліку.

Згідно з п. 2 Постанови № 1336 установлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, для форм та умов проведення діяльності, зокрема, визначених у:

п. 1 Переліку – 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів).

Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

ГУ ДПС у Київській області

 

Додати коментар