Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу, що з 01 січня 2022 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2021 році.
Декларування доходів є конституційним обов’язком громадян – част.2 ст.67 Конституції України передбачено: щорічно всі громадяни подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.
Звертаємо увагу, що податок на доходи фізичних осіб, сплачений за результатами річного декларування поповнює місцеві бюджети територіальних громад, за рахунок яких фінансується утримання та покращення інфраструктури населених пунктів, вирішуються питання соціально-економічного розвитку.
Водночас, кошти сплаченого військового збору направляються на посилення обороноздатності країни, на розвиток і технічне переоснащення Збройних Сил України.
Нагадаємо, що граничні строки подання декларації :
– протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року декларацію мають подати ФОП які перебувають на загальній системі оподаткування. Останнім днем подання декларації для них є 09.02.2022 року.
ФОП загальної системи оподаткування у декларації поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначити інші доходи з джерел їх походження з України, та іноземні доходи.
– Громадяни, які зобов’язані згідно з ПКУ подати податкову декларацію, і особи, які проводять незалежну професійну діяльність, подають декларацію до 01 травня року, що настає за звітним. Останнім днем подання декларації для них є 30.04.2022 року.
– Фізичні особи-платники податків-резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, подають декларацію не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду.
– З метою реалізації права на податкову знижку декларація подається по 31 грудня включно року, що настає за звітним. Останнім днем подання декларації є 31.12.2022 року.
У разі, якщо останній день терміну подання Декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем вважається перший операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
За вибором платника податку декларацію можна подати в один з таких способів:
– Особисто за місцем своєї податкової адреси особисто або уповноваженою на це особою.
– Надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення – зробити це необхідно за п’ять днів до закінчення граничного строку.
– В електронному вигляді – через Електронний кабінет платника.
На офіційному вебпорталі ДПС в Електронному кабінеті у розділі «ЕК для громадян» створено електронний сервіс «Декларація про майновий стан і доходи» – цей сервіс дає змогу заповнити декларацію та надіслати її до контролюючого органу в електронному вигляді з копіями первинних документів, зокрема, для отримання податкової знижки.
Граничним терміном вважається остання година дня, в якому спливає строк подання.
У разі проживання не за місцем реєстрації, подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи слід до контролюючого органу за місцем реєстрації (прописки). Якщо громадянин знявся з реєстрації за попередньою адресою та ще не зареєструвався на момент подачі декларації за іншою, декларацію слід подати до територіального органу ДФС за попередньою податковою адресою.
Нагадуємо, що обов’язок подати Податкову декларацію про майновий стан і доходи виникає у громадян, які протягом 2021 року отримували:
– доходи не від податкових агентів, тобто, від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи (не є підприємцями або особами, які провадять незалежну професійну діяльність) – це доходи від надання в оренду власного рухомого або нерухомого майна, продажу власного майна, надання платних послуг (репетитор, гувернантка, прибиральниця), тощо;
– доходи, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування;
– іноземні доходи;
– спадщину чи подарунки від осіб, які не є членами сім’ї першого та другого ступенів споріднення;
– в інших випадках, передбачених законодавством.
ГУ ДПС у Київській області
Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом
Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється без укладення відповідного договору.
Перелік уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет від імені платника податків та їхні повноваження, визначає, змінює керівник платника податків.
Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог Закону № 851 та Закону № 2155.
Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється виключно у випадках:
– отримання інформації від кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг про завершення строку чинності (або скасування) кваліфікованого сертифіката відкритого ключа керівника платника податків;
– отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про зміну керівника платника податків;
– отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення юридичної особи;
– наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про припинення підприємницької діяльності ФОП чи незалежної професійної діяльності фізичної особи;
– наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків у зв’язку зі смертю.
Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується Міністерством фінансів України.
ГУ ДПС у Київській області
Офіційне працевлаштування працівника – захищене майбутнє
Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу роботодавців та найманих працівників на необхідності офіційного оформлення трудових відносин та наголошує на ризиках неоформлених офіційно працівників втратити право на соціальні виплати, перш за все це право на пенсійне забезпечення, виплати по лікарняних листах, виплата допомоги у зв’язку з втратою роботи, та інші.
Встановлені за результатами контрольно-перевірочних заходів порушення вимог законодавства про працю мають негативні наслідки для роботодавців, оскільки загрожують суттєвими фінансовими санкціями.
Офіційні трудові відносини гарантують захищене майбутнє і громадяни повинні свідомо відноситись до свого працевлаштування, вимагаючи від роботодавців легального оформлення трудових відносин і виплати задекларованої заробітної плати, з якої сплачено податки та єдиний соціальний внесок.
Нагадуємо, що до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором роботодавець повинен повідомити податкові органи про прийняття працівника на роботу.
Порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 413).
Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів ДПС за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Порядку № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
-засобами електронного зв’язку з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг;
-на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
-на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.
Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.
Повідомленням про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації є відомості, отримані органами ДПС з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.
ГУ ДПС у Київській області
«Система дистанційного обслуговування» та «сервіси переказу коштів» – що означають ці поняття?
Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу платників податків, що клієнт, виходячи з технічних можливостей своїх та обслуговуючого банку, може подавати до банку розрахункові документи як на паперових носіях, так і у вигляді електронних розрахункових документів, використовуючи системи дистанційного обслуговування – це передбачено п.2.10 глави 2 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою Постановою Національного банку України від 21.01. 2004 року №22.
Система дистанційного обслуговування – це продукт банку, що пропонується/надається банком своїм клієнтам (фізичним особам/суб’єктам господарювання) та який надає можливість клієнтам без фізичного відвідування банку отримувати послуги банку щодо ініціювання переказу коштів з/на рахунки клієнтів з використанням як платіжних доручень, так і з використанням інших платіжних інструментів (зокрема, платіжних карток), а також здійснювати інші операції (отримання довідок, обмін валют, тощо). Банківська система дистанційного обслуговування може бути реалізована на офіційному сайті банку в мережі Інтернет, в платіжних пристроях банку та/або у вигляді платіжного застосунку в технічному пристрої клієнта (ноутбуку, смартфоні, планшеті інше).
Сервіси переказу коштів – це продукт банку або небанківської фінансової установи, що має ліцензію Національного банку України на переказ коштів без відкриття рахунків (далі – НФУ), який спрощує проведення розрахунків і надається клієнтам (фізичним особам/суб’єктам господарювання), зокрема, для здійснення оплати за товари/надані послуги, ініціювання переказів коштів (готівкою/безготівково, у тому числі з використанням платіжних карток) інших операцій.
Сервіс переказу коштів може бути реалізований на офіційному сайті банку/НФУ в мережі Інтернет, в платіжних пристроях банку/НФУ та/або у вигляді програмного забезпечення/платіжного застосунку в технічному пристрої клієнта банку/НФУ (ноутбуку, смартфоні, планшеті інше).
ГУ ДПС у Київській області
Для яких ФОП – платників ЄП застосування у 2022 році РРО/ПРРО не є обов’язковим?
Головне управління ДПС у Київській області інформує, що згідно з п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України, реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО (далі – ПРРО) не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
Також діють виключення для платників єдиного податку другої – четвертої груп, передбачені ст. 10 Закону України №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265).
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.08. 2000 №1336 із змінами та доповненнями (далі – Постанова № 1336) затверджений Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без РРО/ПРРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік).
Пунктом 1 Переліку встановлено, що суб’єкти підприємницької діяльності у тому числі ФОП, які сплачують єдиний податок, мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО/ПРРО з використанням розрахункових книжок (далі – РК) та книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) при здійсненні роздрібної торгівлі на території села товарами (крім підакцизних товарів).
Пункт 1 Переліку не застосовується за наявності хоча б однієї з таких умов:
– така роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами;
– такими фізичними особами – підприємцями також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема, через Інтернет;
– сільськими радами та радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом, прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села.
Пунктом 2 Постанови №1336 установлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів/послуг, у разі перевищення якого застосування РРО/ПРРО є обов’язковим, для форм та умов проведення діяльності, зокрема, визначених у п. 1 Переліку – 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року
(у 2022 році – 1085500,0 грн.), на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів).
Разом з тим, при здійсненні діяльності, що передбачена ст. 9 Закону №265 РРО та/або ПРРО не застосовується, РК та КОРО не ведеться – відповідно до п.14 ст. 9 Закону України №265, реєстратори розрахункових операцій та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
ГУ ДПС у Київській області
Новації Закону України №1914: на офіційному вебпорталі ДПС оприлюднюється інформація про боржників
Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що Законом України від 30.11.2021 №1914-ІХ (законопроект №5600), внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема, п.35.4 ст.35 викладено в такій редакції:
На офіційному вебпорталі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, оприлюднюється:
щоденно інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, із зазначенням керівників таких суб’єктів господарювання та сум податкового боргу в розрізі платежів і територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, із зазначенням керівників таких територіальних органів;
щомісячно:
-інформація щодо сплати податків суб’єктами природних монополій та суб’єктами господарювання, які є платниками рентної плати за користування надрами;
-інформація про фізичних осіб, які мають податковий борг, із зазначенням прізвища, імені, по батькові (за наявності), дати народження фізичної особи, сум податкового боргу в розрізі платежів і територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, із зазначенням керівників таких територіальних органів;
-інформація щодо сплати податків і зборів суб’єктами господарювання, які зареєстровані платниками акцизного податку з реалізації пального, та/або отримали ліцензії на право виробництва або зберігання пального (крім зберігання пального, яке не реалізується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), оптової або роздрібної торгівлі пальним.
Форма такої інформації та порядок її оприлюднення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Контролюючий орган не несе відповідальності за оприлюднення інформації, передбаченої у цьому пункті, яка є помилковою, внаслідок зазначення платником податків неправильних реквізитів у документах про сплату податків і зборів, невиконання обов’язку щодо надання контролюючим органам інформації про зміну у своїх даних чи даних про об’єкти оподаткування або з інших причин, незалежних від контролюючих органів.
ГУ ДПС у Київській області
Зміни для сільгоспвиробників: мінімальне податкове зобов’язання для – власників, орендарів або користувачів сільськогосподарських угідь
Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що внесеними Законом України від 30.11.2021 №1914-ІХ змінами до Податкового кодексу України, зокрема, впроваджено нову систему оподаткування сільськогосподарських товаровиробників: введено поняття мінімального податкового зобов’язання для сільськогосподарських товаровиробників – власників, орендарів або користувачів сільськогосподарських угідь.
Отже, мінімальне податкове зобов’язання – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до Податкового кодексу України.
Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов’язанням.
Встановлено особливості визначення загального мінімального податкового зобов’язання платниками податку на прибуток, платниками податку на доходи фізичних осіб, платниками єдиного податку які є власниками, орендарями, користувачами на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь. Такі платники податку зобов’язані у складі відповідної податкової декларації за податковий (звітний) рік подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання.
Установлено, що першим роком, за який визначається МПЗ, є 2022 рік, тобто, у 2023 році буде нараховуватись МПЗ за 2022 рік.
Мінімальне податкове зобов’язання щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, обчислюється за формулою:
МПЗ = НГОд х К х М / 12, де:
МПЗ – мінімальне податкове зобов’язання;
НГОд – нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом для справляння плати за землю;
К – коефіцієнт, який становить 0,05;
М – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.
Мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулою:
МПЗ = НГО х S х К х М / 12, де:
МПЗ – мінімальне податкове зобов’язання;
НГО – нормативна грошова оцінка 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом для справляння плати за землю;
S – площа земельної ділянки, гектарах;
К – коефіцієнт, що становить 0,05;
М – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.
Отже, МПЗ становитиме близько 5% нормативної грошової оцінки площі сільськогосподарських угідь, які є у власності та/або користуванні (оренді, суборенді, емфітевзисі, постійному користуванні).
Мінімальне податкове зобов’язання визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік.
При обчисленні МПЗ платниками єдиного податку четвертої групи – фізичними особами – підприємцями, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України “Про фермерське господарство”, коефіцієнт “К” застосовується у половинному розмірі.
Передбачені перехідні положення для застосування коефіцієнта при визначенні МПЗ: у 2022 та 2023 роках коефіцієнт зменшено з 0,05 до 0,04.
ГУ ДПС у Київській області
За 2021 рік підприємці-спрощенці сплатили до бюджетів територіальних громад майже 3 мільярди гривень єдиного податку
За 2021 рік підприємці-спрощенці сплатили до бюджетів територіальних громад майже 3 мільярди гривень єдиного податку. Про це повідомила начальник ГУ ДПС у Київській області Олена Виноградова, підкресливши, що порівняно з 202 роком такий показник збільшився на 25%. У грошовому вираженні це означає 588 мільйонів гривень додаткових для місцевих скарбниць коштів.
Найбільші суми забезпечили суб’єкти господарювання Бучанського району – 872 млн грн, Білоцерківського – 501 млн грн та Броварського – 405 млн грн.
Найбільшу питому вагу у забезпеченні дохідної частини бюджетів мають фізичні особи-підприємці: за рік ФОПи сплатили 2,4 млрд грн з темпом приросту 29% або 532 млн грн.
Юридичні особи (ІІІ група) спрямували до місцевої казни 313 млн гривень. Це на 24% або 65 млн грн більше за суму, що надійшла за 2020 рік. У свою чергу, сільгоспвиробники-спрощенці забезпечили надходження на суму 243 мільйони гривень.
Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що Законом України «Про державний бюджет України на 2022 рік» ухвалено розмір мінімальної заробітної плати 6500,0 грн. та прожитковий мінімум для працездатних осіб – 2481,0 грн.
Відповідно до цих сум зміняться розміри єдиного соціального внеску та ставки єдиного податку, які сплачуватимуть ФОП з 01 січня 2022 року:
ФОП І групи – ЄСВ становитиме 1430,0грн. на місяць (22% розміру мінімальної заробітної плати), єдиний податок – 248,1 грн. на місяць (не більше 10% прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2022 року);
ФОП ІІ групи – ЄСВ становитиме 1430,0грн. на місяць (22% розміру мінімальної заробітної плати), єдиний податок – 1300,0 грн. на місяць (20% мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2022 року).
ГУ ДПС у Київській області
Послідовність дій при реєстрації ПРРО
Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій, повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку СГ повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (повідомлення ф.№20ОПП).
Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316604), що подається у електронній формі за основним місцем СГ як платника податків через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.
Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись СГ.
Відомості про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, СГ повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).
ГУ ДПС у Київській області
