Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних РРО (далі –- РРО/ПРРО) з використанням розрахункових книжок (далі – РК) та книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО), а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної економічної політики, формування та реалізацію державної фінансової політик – це визначено статтею 10 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік) затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 №1336, до якої постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2021 року № 1359 внесено зміни, які набирають чинності з 01 січня 2022 року.
Пунктом 1 Переліку встановлено, що суб’єкти підприємницької діяльності у тому числі ФОП, які сплачують єдиний податок, мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО/ПРРО з використанням РК та КОРО при здійсненні роздрібної торгівлі на території села товарами (крім підакцизних товарів).
Пункт 1 Переліку не застосовується за наявності хоча б однієї з таких умов:
– така роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами;
– такими ФОП також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема, через Інтернет;
– сільськими радами та радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом, прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села РРО/ПРРО для форм і умов проведення діяльності, визначених у п. 1 Переліку.
У разі перевищення річного обсягу розрахункових операцій з продажу – 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (у 2022році – це 1085500,0грн), на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів), застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим – п.2 Постанови №1336.
ГУ ДПС у Київській області
За 11 місяців 2021 року до бюджетів громад Київщини надійшло майже 14,6 млн грн туристичного збору
За 11 місяців 2021 року до бюджетів громад Київщини надійшло майже 14,6 млн грн туристичного збору. Про це повідомила начальник податкової служби Київщини Олена Виноградова. Найбільші суми туристичного збору забезпечили платники Бучанського району – 8,9 млн грн, Бориспільського та Вишгородського – 2,3 та 1,4 млн грн відповідно.
Нагадаємо, податкові агенти сплачують збір за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал. Сплачувати можна авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому – до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
Податкові агенти, які сплачують збір авансовими внесками, відображають у податковій декларації за звітний (податковий) квартал суми нарахованих щомісячних авансових внесків. Остаточна сума збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується такими податковими агентами у строки, визначені для квартального звітного (податкового) періоду.
ГУ ДПС у Київській області
Проведення розрахункових операції через РРО/ПРРО для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду з УКТ ЗЕД
Протягом 2021 року під час фактичних перевірок працівниками ГУ ДПС у Київській області виявлені численні факти використання суб’єктами господарської діяльності реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) з порушенням використання режиму програмування найменування підакцизних товарів (у т. ч. без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД).
Так, протягом поточного року у ході проведення фактичних перевірок, встановлено понад 590 випадків (у кожній другій перевірці) реалізації підакцизних товарів: алкогольних напоїв, тютюнових виробів, пального без відображення у чеку коду УКТ ЗЕД, що впливає на недостовірне визначення часток акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального у розрізі адміністративно-територіальних одиниць, а також в цілому по Україні.
Згідно з п.11 ст.3 Закону України від 06.07.1996 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.
Пунктом 2 розділу 2 Положення про форму і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350 (далі – Положення №13) визначено реквізити фіскального касового чека на товари/послуги.
Зокрема, фіскальний касовий чек на товари (послуги) має містити код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством).
Отже, розрахунковий документ, створений РРО при проведенні розрахункових операцій з продажу підакцизних товарів, має відображатися такий обов’язковий реквізит як «код УКТ ЗЕД».
Таким чином, код УКТ ЗЕД є обов’язковим реквізитом для підакцизних товарів, та, відповідно до Положення № 13, фактично є частиною назви товару, ДПС України повідомила, що відповідно до технології зберігання та збору даних РРО код УКТ ЗЕД передбачено розміщувати в структурі тегів <РР> з атрибутом для обов’язкових реквізитів.
Звертаємо увагу, що не відображення СГ в чеках РРО коду УКТ ЗЕД призводить не лише до застосування фінансової санкції до таких СГ в розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5100,0 грн), що передбачено п.7 ст.17 Закону № 265, але й має суттєвий вплив на зарахування частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального до загального фонду місцевих бюджетів.
Дефіцит коштів місцевих бюджетів (територіальних громад) впливає на незабезпеченість фінансування витрат на виплату заробітної плати педагогічному персоналу загальноосвітніх шкіл, утримання закладів охорони здоров’я, фінансування соціальних програм та інших повноважень, делегованих органам місцевого самоврядування.
Зауважимо, що з 2022 року змінюється механізм справляння акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах (далі – акцизний податок з роздрібного продажу тютюнових виробів), а саме обов’язок сплати 5% акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів, який на сьогодні сплачують суб’єкти роздрібної торгівлі, переноситься на виробників та імпортерів цієї продукції.
Законопроектом №5719 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо зарахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів» пропонується змінити механізм зарахування та розподілу надходжень акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів між територіальними громадами і передбачити пропорційний розподіл акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів між територіальними громадами в залежності від вартості реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі на відповідній території на основі даних РРО/ПРРО. ДПС щомісячно визначатиме частки для зарахування акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів та буде оприлюднювати їх на своєму офіційному порталі.
Головне управління ДПС у Київській області вкотре наголошує на необхідності дотримання СГ вимог Закону №265 в частині проведення розрахункових операції через РРО/ПРРО для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.
ГУ ДПС у Київській області
Закон України №1525 – встановлено єдиний підхід до оподаткування послуг, які надаються як резидентами, так і особами – нерезидентами на митній території України
Головне управління ДПС у Київській області повідомляє про набрання чинності Законом України від 03.06.2021 №1525-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» (далі – Закон № 1525).
Закон №1525 запроваджено для забезпечення справедливих умов оподаткування для національних та міжнародних компаній нерезидентів, які на території України надають електронні послуги, та створення сприятливих умов ефективного й необтяжливого адміністрування для бізнесу й держави процедур, пов’язаних зі сплатою податку.
Запровадження Закону №1525 забезпечить єдиний підхід до оподаткування послуг, які надаються як резидентами, так і особами – нерезидентами на митній території України. Введення новацій сприятиме додатковим надходженням до бюджету.
ГУ ДПС у Київській області
Нарахування та сплата ПДВ при наданні нерезидентами на митній території України електронних послуг ФО, у тому числі ФОП, не зареєстрованій платником ПДВ
Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що з 01 січня 2022 року, з урахуванням змін, що внесені до Податкового Кодексу Законом України від 03.06.2021 №1525-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» (далі – Закон № 1525), запроваджується оподаткування електронних послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, у разі постачання таких послуг фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, яку не зареєстровано як платника податку, особою-нерезидентом, за правилами, встановленими ст. 208 прим.1 ПКУ.
Доповнено перелік осіб – платників ПДВ (п.п. 9 п. 180.1 ст. 180 ПКУ), до яких віднесено особу-нерезидента, яка не має постійного представництва та постачає на митній території України фізичним особам, у тому числі ФОП, не зареєстрованим платниками ПДВ, електронні послуги, у тому числі шляхом надання доступу до електронних послуг через електронний інтерфейс, надання технічних, організаційних, інформаційних та інших можливостей, які здійснюються з використанням інформаційних технологій і систем, для встановлення контактів та укладення угод між продавцями і покупцями та/або постачає такі електронні послуги за посередницькими договорами від власного імені, але за дорученням надавача електронних послуг, є платником ПДВ, крім нерезидентів, які:
– постачають електронні послуги за посередницькими договорами, у разі якщо у рахунках (квитанціях), наданих замовникам електронних послуг, визначено перелік таких електронних послуг та їх фактичного постачальника;
– здійснюють виключно обробку платежів за електронні послуги і не беруть участі у наданні таких електронних послуг;
– постачають електронні послуги безпосередньо через своє постійне представництво в Україні (п.п. «д» п.п. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Звертаємо увагу, що положення п.п. «д» п.п. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 ПКУ не поширюється на нерезидентів, які:
постачають електронні послуги за посередницькими договорами, у разі якщо у рахунках (квитанціях), наданих замовникам електронних послуг, визначено перелік таких електронних послуг та їх фактичного постачальника;
здійснюють виключно обробку платежів за електронні послуги і не беруть участі у наданні таких електронних послуг;
постачають електронні послуги безпосередньо через своє постійне представництво в Україні.
Згідно з п. 208 прим. 1.2 ст. 208 прим. 1 ПКУ, особа-нерезидент зобов’язана подати заяву про реєстрацію як платника податку, якщо за результатами попереднього календарного року загальна сума від здійснення нею операцій з постачання фізичним особам електронних послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, сукупно перевищує суму, еквівалентну 1000000 грн., яка обчислюється за офіційним курсом валюти України до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на 0 годин 01 січня відповідного року.
Особа-нерезидент, яка не досягла зазначеного обсягу в 1000000 грн., але вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, може подати заяву про реєстрацію як платника податку не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку звітного (податкового) періоду, з якого така особа-нерезидент вважатиметься платником податку.
ГУ ДПС у Київській області
Фізичні особи можуть сплатити податки, збори, платежі в приватній частині Електронного кабінету
Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу платників податків, що у меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету кожен має доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів.
При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату.
У меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету створена можливість фізичним особам після ідентифікації за допомогою платіжної системи сплатити податки, збори, платежі за допомогою платіжної карти або за допомогою QR-коду.
Для юридичних осіб можливість сплати податків, зборів та платежів через Електронний кабінет не реалізована.
З інформацією щодо сплати податків, зборів, платежів фізичними особами можна ознайомитись у меню «Стан розрахунків з бюджетом» розділу «Допомога» Електронного кабінету.
Нагадуємо, що робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
ГУ ДПС у Київській області
Які СГ зобов’язані вести облік товарних запасів
Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
При цьому суб’єкти господарювання зобов’язані надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті).
Зазначені вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є:
– платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість
– провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту,
– провадять діяльність з реалізації лікарських засобів та виробів медичного призначення,
– провадять діяльність з реалізації ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі – Порядок № 496) визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі – ФОП), які відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такого ФОП. Звертаємо увагу, що п.1 розд. II Порядку № 496 встановлено, що облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми ведення обліку товарних запасів (далі – Форма обліку) інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною такого обліку.
Форма обліку визначена додатком до Порядку № 496 та передбачає заповнення, зокрема, графи 8 «Вибуття товару (продаж товарів в безготівковій формі, внутрішнє переміщення, знищення або втрата, повернення товару постачальнику, використання на власні потреби)».
Відповідно до п.п. 5 п. 3 розд. ІІ Порядку №496 у графі 8 Форми обліку зазначається загальна вартість товару відповідно до первинного документа про вибуття товарів (крім даних щодо продажу через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО)/програмний РРО (далі – ПРРО)).
Вибуттям товарів для цілей Порядку №496 вважається:
продаж товарів з розрахунком в безготівковій формі, який здійснено у встановлених законодавством випадках без застосування РРО/ПРРО;
внутрішнє переміщення товару між належними одній ФОП місцями продажу (господарськими об’єктами) та/або місцями зберігання;
знищення або втрата товару;
повернення товару постачальнику;
використання товарів на власні потреби.
ГУ ДПС у Київській області
Дії СГ, якому після подання заяви за ф.№1-ПРРО надійшла квитанція з помилкою «Адреса розміщення ГО не відповідає реєстраційним даним», а вказана в заяві адреса відповідає даним, зазначеним у повідомленні ф. 20-ОПП
Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що для реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) СГ складається заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою №1-ПРРО (далі – реєстраційна заява за ф.№1-ПРРО) за ідентифікатором форми J/F 1316604 (додаток 1 до Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317).
У реєстраційній заяві за ф. № 1-ПРРО зазначається локальний номер ПРРО, який присвоюється такому ПРРО суб’єктом господарювання. Локальний номер ПРРО становить числовий номер, він є унікальним серед номерів, що присвоюються суб’єктом господарювання у довільному порядку ПРРО для його реєстрації та застосування у відповідній господарській одиниці.
Локальний номер ПРРО зберігається за ПРРО до дати скасування реєстрації ПРРО.
При отриманні СГ – користувачем ПРРО квитанції з помилкою «Адреса розміщення ГО не відповідає реєстраційним даним», якщо вказана платником у заяві адреса відповідає даним, зазначеним у повідомлені про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП, такий СГ повинен повторно подати реєстраційну заяву за ф. № 1-ПРРО. При цьому для забезпечення повної відповідності адреси місцезнаходження господарської одиниці необхідно у приватній частині Електронного кабінету в розділі «Облікові дані платника»/«Відомості про об’єкти оподаткування» з графи «Місцезнаходження об’єкта оподаткування» скопіювати адресу та вставити її у реєстраційну заяву за ф. № 1-ПРРО.
ГУ ДПС у Київській області
Порядок дій при поданні заяви ф. № 5ДР про зміну даних, які вносяться до облікової картки ФО – платника податків, стосовно малолітньої особи
Головне управління ДПС у Київській області інформує, що для внесення змін до облікових даних стосовно малолітньої особи (до 14 років) (зміни ПІБ, реєстрації місця проживання, тощо) одному із батьків потрібно:
1. Протягом місяця з дня виникнення змін заповнити заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою №5ДР (далі – Заява за ф. 5ДР) на дитину віком до 14 років та подати її:
до податкового органу за місцем його реєстрації;
до будь-якого податкового органу, якщо тимчасово перебуває за межами населеного пункту проживання.
Для заповнення Заяви за ф. 5ДР використовуються дані свідоцтва про народження дитини, паспорта одного з батьків з відміткою про реєстрацію місця проживання/перебування та інших документів, які підтверджують зміни таких даних.
Якщо в паспорті відсутня інформація про реєстрацію місця проживання/перебування особи або така інформація внесена до безконтактного електронного носія, який імплантовано у зазначені документи, то така особа пред’являє:
довідку про внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру та видані документи, що складається у формі витягу;
довідку про реєстрацію місця проживання/перебування особи, видану органом реєстрації, якщо після формування витягу з Єдиного державного демографічного реєстру змінилися дані щодо місця проживання особи;
довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або довідку, що підтверджує місцеперебування громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території або переселилися з неї (за наявності таких документів).
2. Звернутися до податкового органу, до якого подавалась Заява за ф. 5ДР, для отримання документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі.
Звертаємо увагу, що документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі малолітньої особи, видається одному з батьків у разі пред’явлення:
свідоцтва про народження дитини;
паспорта одного з батьків з відміткою про реєстрацію місця проживання/перебування;
в окремих випадках: довідки про реєстрацію місця проживання/перебування, якщо інформація про реєстрацію місця проживання/перебування відсутня в документах, що посвідчують особу одного з батьків, або така інформація не співпадає з паспортними даними батька/матері, який/яка подає відповідну заяву.
Термін видачі документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі:
до 3-х робочих днів – у разі звернення до податкового органу за місцем проживання;
до 5-ти робочих днів – у разі звернення до будь-якого податкового органу.
ГУ ДПС у Київській області
Документи, якими підтверджується право внутрішньо переміщеної особи на податкову знижку на суми коштів, сплачених у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку)
Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що порядок та підстави нарахування податкової знижки регламентуються ст. 166 Податкового кодексу України, відповідно до п.п. 166.1.2 п. 166.1 якої підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари/послуги.
Копії зазначених документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом із Декларацією, а оригінали документів не надсилаються до контролюючого органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.
Якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в Декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.
Для реалізації права на податкову знижку у зменшення оподатковуваного доходу на суми коштів, сплачених у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку) разом із податковою декларацією про майновий стан і доходи фізичній особі необхідно подати:
– копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;
– копію договору оренди житла;
– копії платіжних та розрахункових документів, що підтверджують факт сплати (крім електронних розрахункових документів);
– заяву, в якій зазначені відомості щодо відсутності умов, які не дають право отримання податкової знижки згідно з нормами законодавства.
Підпунктом 166.3.9 пункту 166.3 ст. 166 ПКУ визначено умови для отримання податкової знижки, відповідно до яких платник має подати заяву довільної форми, в якій зазначає про те, що він та/або члени його сім’ї першого ступеня споріднення:
– не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України;
– не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання.
Для перевірки зазначеної інформації у заяві мають міститись відомості, які дозволяють ідентифікувати членів сім’ї (прізвище, ім’я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків)).
Нагадуємо, що членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені – п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Додатковими документами, які підтверджують відсутність умов, що не дають права на отримання податкової знижки може бути Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, інформація від структурних підрозділів з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської райдержадміністрацій щодо адресної допомоги для покриття витрат на проживання, тощо.
ГУ ДПС у Київській області
Заповнення реквізиту «код ДПІ» при формуванні звернення в Електронному кабінеті до органу ДПС за основним місцем обліку платника
Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
До приватної частини Електронного кабінету доступ надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID).
Режим «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє платнику надіслати лист (звернення тощо) до відповідного органу ДПС. Форма підготовки такої кореспонденції передбачає вибір наступних реквізитів: регіон в якому знаходиться орган ДПС, орган ДПС, до якого направляється документ, тип документу, тематику та заповнення короткого змісту документу і можливість завантаження сканованого документу (файл повинен бути у форматі pdf із обмеженням розміру не більше 5 МБ).
ГУ ДПС у Київській області
Вибуття товару (гр.8) Форми ведення обліку товарних запасів
Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі – Порядок № 496) визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі – ФОП), які відповідно до Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такого ФОП.
Пунктом 1 розд. II Порядку № 496 встановлено, що облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми ведення обліку товарних запасів (далі – Форма обліку) інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною такого обліку.
Форма обліку визначена додатком до Порядку № 496 та передбачає заповнення, зокрема, графи 8 «Вибуття товару (продаж товарів в безготівковій формі, внутрішнє переміщення, знищення або втрата, повернення товару постачальнику, використання на власні потреби)».
У графі 8 Форми обліку зазначається загальна вартість товару відповідно до первинного документа про вибуття товарів (крім даних щодо продажу через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО)/програмний РРО (далі – ПРРО)).
Вибуттям товарів для цілей Порядку №496 вважається:
– продаж товарів з розрахунком в безготівковій формі, який здійснено у встановлених законодавством випадках без застосування РРО/ПРРО;
– внутрішнє переміщення товару між належними одній ФОП місцями продажу (господарськими об’єктами) та/або місцями зберігання;
– знищення або втрата товару;
– повернення товару постачальнику;
– використання товарів на власні потреби.
ГУ ДПС у Київській області
