Сьогодні зранку чимала увага містян була прикута до стін Переяславської міської ради, де відбувалося чергове засідання комісії щодо встановлення пам`ятника Михайлу Сікорському. Забігаючи наперед, думка учасників зібрання знову розділилася.
ProSLAV готовий оперативно переповісти вам усі подробиці цього засідання.
Передісторія. Безпосередню долю місця встановлення пам’ятника мали визначити ще минулої п’ятниці, 3 грудня (https://proslav.info/komisiya-shhodo-pamyatnyka-sikorskomu-zibralas-znovu-mykoli-bogatyryu-zaproponuyut-inshi-prymishhennya-dlya-prosvitnyczkogo-czentru/), проте попри презентацію двох візуалізацій імовірних варіантів (попередньо місце розміщення пам’ятника розглядалося між двома варіантами: вул. Шевченка, 3 (територія «Просвітницького центру») та вул. Шевченка, 8-10 (між музеєм Заповіту Т.Г.Шевченка та будівлею, де знаходиться Музей трипільської культури – прим.авт.) та зваживши на жваву багатовекторність обговорення й суспільний інтерес ухвалення рішення перенесли на сьогодні. Попередньо Миколі Богатирю мали запропонувати інші варіанти приміщення для подальшого існування його «народного музею». У той же час у соціальних мережах майже тиждень не вгавали дискусії щодо майбутнього місця встановлення скульптурної композиції.
На початку засідання перший заступник міського голови Анатолій Фесенко сповіщає про те, що вчора на сайті Переяславської міської ради стартував збір коштів на встановлення пам’ятника Михайлові Івановичу. Оскільки для його спорудження вирішено не витрачати кошти з місцевого бюджету, фундаторами його виготовлення та встановленнями можуть стати усі охочі. Перерахувати кошти можна на рахунок Відділу капітального будівництва та житлово-комунального господарства Переяславської міської ради (08400, Київська область, м. Переяслав, вул. Богдана Хмельницького, будинок 29/36; Ідентифікаційний код юридичної особи: 43330285; МФО 820172 в Державній казначейській службі України м. Київ; р/р UA 298201720314211014301117130; Призначення платежу (обов’язково): благодійний внесок на будівництво пам’ятного знаку М.І. Сікорському). Попередньо вартість цієї скульптурної композиції оцінюється у понад два мільйони гривень. Анатолій Іванович повідомив, що наразі зібрано 140 тисяч гривень.
Вячеслав Саулко повідомив, що після огляду запропонованих альтернатив для «просвітницького центру» Микола Богатир їх не знайшов.
«Ключовим питанням нині лишається місцезнаходження пам’ятника. Особисто мені складно визначитися – пропозицій багато, як і моїх власних думок з цього приводу, які виникають по мірі їх надходження. Але зі збільшенням їх кількості все меншає ймовірність того, що прийняте рішення буде правильним. Я зацікавлений у тому, аби воно було колективним» – зазначив Вячеслав Володимирович та додав, що цінує роботу, енергію і завзятість Миколи Богатиря.
Петро Пурденко продемонстрував оновлену візуалізацію ділянки вул. Шевченка, 8-10 (між музеєм Заповіту Т.Г.Шевченка та будівлею, де знаходиться Музей трипільської культури) та зазначив, що технічно і з меншою кількістю процедур пам’ятник доцільніше встановити саме там.
Голова громадської ради міста Андрій Алєксандров висловив чітку позицію на підтримку просвітницького центру. Йому імпонують рішення які пропонуються владою міста. «Своєю діяльністю Сікорський надихав наступні покоління, а зокрема й Богатиря, який тепер надихає всіх і мене особисто. Зазіхання на цей центр – це зазіхання на інтереси громади» – додав Алєксандров.
Любов Онопрієнко представила на засіданні інтереси осіб з інвалідністю та констатувала «зіткнення минулого і майбутнього яке має об’єднатися». «Центр зароджений Богатирем на голому ентузіазмі, там проведено понад сто заходів, які прославили наше місто на всю Україну. Микола єднає навколо себе громадські організації та спонукає їх до активності» – зазначила Любов Михайлівна та підтримала пропозицію Пурденка.
Позиція Івана Якименка з попереднього засідання не змінилася – серед локацій для майбутнього пам’ятника він продовжує підтримувати Шевченка, 3. Олексій Лукашевич підтримав думку Якименка.
Аліна Римар сказала про те, що в силу молодого віку вона не бачила діяльності Сікорського, але бачить результати Богатиря – не підтримувати його ініціатив «це програш міста». «Два тижні фейсбук «червоніє» від обурення щодо імовірності знесення просвітницького центру. Це питання взагалі не має стояти. Сікорський повинен мати пам’ятник, але не таким шляхом. Тут має мати вагу думка Петра Львовича Пурденка – запропонований ним варіант найшвидший. Його треба підтримати».
Врешті Вячеслав Саулко закликав не приймати поспішне рішення. «Я думаю що краще будувати нове ніж виправляти старе – я знаю про це зі свого досвіду. Ображати Богатиря ніхто не буде, і просвітницькому центру, в тому чи іншому вигляді, точно бути. Я готовий брати за це персональну відповідальність» – переконаний міський голова.
Що ж далі? Станом на нині планують провести експертизу приміщення для пошуку вдалого рішення у цій ситуації. Якщо будівлю визнають аварійною, то найвірогідніше в районі вулиці Шевченка почнуть будівництво нового приміщення для просвітницького центру. Знесуть нинішній «народний музей» виключно тоді, коли просвітницька ініціатива Миколи Богатиря за фактом отримає нове приміщення, яке його задовольнить. Рішення приймуть на наступному засіданні комісії.
