У січні-жовтні 2021 року зберігається позитивна динаміка надходжень акцизного податку до Зведеного бюджету України.
Так, за 10 місяців поточного року надійшло понад 87,9 млрд грн акцизного податку та плати за ліцензії на здійснення операцій з підакцизними товарами. Це на 10,4 відс., або на 8,3 млрд грн більше індикативного показника та на 15,9 відс., або на 12,1 млрд грн більше надходжень аналогічного періоду минулого року.
У жовтні цього року такі надходження склали 9,3 млрд грн. Це на 6,9 відс., або на 603,6 млн грн більше індикативного показника та на 8,4 відс., або на 717,7 млн грн більше показника жовтня минулого року.
До загального фонду Державного бюджету України за січень-жовтень 2021 року надійшло акцизного податку з вироблених в Україні та ввезених на митну територію України товарів у сумі понад 68,2 млрд грн. Це забезпечило виконання індикативного показника на 105,5 відс. (додаткові надходження –3,6 млрд гривень). Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження збільшилися на 15,3 відс., або на 9 млрд гривень.
За жовтень 2021 року до загального фонду Державного бюджету України надійшло акцизного податку з вироблених в Україні та ввезених на митну територію України товарів у сумі 7,3 млрд грн. Виконання індикативного показника склало 103,6 відс. (додаткові надходження – 254,5 млн гривень). Порівняно з жовтнем минулого року надходження збільшилися на 10,2 відс., або на 676,1 млн гривень.
До спеціального фонду Державного бюджету України у січні-жовтні 2021 року надійшло 11,9 млрд грн акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції). Це становить 145,7 відс. від індикативного показника. До бюджету додатково надійшло 3,7 млрд гривень. Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження зросли на 22,5 відс., або на 2,2 млрд гривень.
До спеціального фонду Державного бюджету України у жовтні 2021 року надійшло 1,2 млрд грн акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції). Це становить 136,1 відс. від індикативного показника, до бюджету додатково надійшло 325,6 млн гривень. Порівняно з жовтнем минулого року надходження зросли на 4,3 відс., або на 50,4 млн гривень.
ГУ ДПС у Київській області
Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування складають 10,6 млрд грн, – Олена Виноградова
«Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за січень – жовтень 2021 року складають 10,6 млрд грн», – повідомила начальник ГУ ДПС у Київській області Олена Виноградова. «Цьогорічний показник на 22% або майже 2 мільярди гривень перевищує суму, що її забезпечили платники податків Київщини на виконання соціальних гарантій мешканцям Київщини».
Нагадуємо, що платниками, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску є особи, які досягли 16-річного віку і не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями та не належать до платників єдиного внеску, члени особистого селянського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Для добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування або про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску), особою подається відповідна заява. З особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, в строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь відповідно до типового договору.
До заяви додаються наступні документи :
– копію трудової книжки (за наявності);
– виписку з системи персоніфікованого обліку (ОК-5);
– копію документа, що посвідчує особу.
Члени особистого селянського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, надають також документ, що підтверджує їх членство у такому господарстві.
У 2021 році мінімальний страховий внесок за кожен місяць становить 1320 грн. Для одноразової сплати за попередні періоди згідно з договором про добровільну участь необхідно буде сплатити за кожен місяць з коефіцієнтом «2», що становить 2640 гривень.
Одноразова сплата єдиного внеску здійснюється однією сумою протягом 10 календарних днів з моменту підписання Договору.
ГУ ДПС у Київській області
Члени сім’ї фізичної особи першого та другого ступенів споріднення
Головне управління ДПС у Київській області з метою обчислення податку на доходи фізичних осіб при здійсненні операцій повідомляє, що відповідно до п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 розд. І Податкового кодексу України (далі – ПКУ) членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.
Членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.
ГУ ДПС у Київській області
У податковій Київської області відбулась чергова зустріч з керівниками громад
У Головному управлінні ДПС У Київській області в рамках поглиблення співробітництва з територіальними громадами Київщини відбулась чергова зустріч податківців пристоличного регіону із очільниками Кожанської територіальної громади Володимиром Сажко та Гатненської територіальної громади Олександром Паламарчуком. З боку податкової служби участьу заході взяли заступники начальника Михайло Огерук, Володимир Луговський та начальники відповідних управлінь.
«Наразі в умовах децентралізації та ускладнень, що торкнулися різних сфер життя, спричинених у тому числі й коронавірусною хворобою, податківці та представники органів місцевого самоврядування є головними союзниками у забезпеченні дотримання вимог законодавства при справлянні податків і зборів, недопущенні втрат та використання наявних резервів збільшення надходжень до місцевих бюджетів, а також скорочення податкового боргу, адже саме налагоджена взаємодія ефективно позначається на додаткових податкових надходженнях, які надалі спрямовуються на реалізацію регіональних програм» – зауважив заступник начальника ГУ ДПС У Київській області Михайло Огерук.
Учасники перемовин дійшли згоди у тому, що однією з головних цілей територіальних громад та податківців на сьогодні є наповнення місцевих скарбниць, тому особливу увагу необхідно приділяти контролю за дотриманням вимог законодавства суб’єктами господарювання, фізичними особами-підприємцями щодо своєчасності та повноти сплати податків, легалізації виплати заробітної плати, оскільки від дохідної частини місцевого бюджету залежить фінансова спроможність і добробут жителів громад.
За результатами зустрічі визначено основні напрямки, пріоритетні завдання та кроки на найближчий час, які будуть сприяти нарощуванню доходів і зміцненню позитивних тенденцій щодо наповнення місцевих бюджетів.
ГУ ДПС у Київській області
Рентна плата за спецвикористання лісових ресурсів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних, освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт
Головне управління ДПС у Київській області інформує, що об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання лісових ресурсів є використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт – п.п. 256.2.5 п. 256.2 ст. 256 Податкового кодексу України .
За заготівлю другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань та використання корисних властивостей лісів ставки рентної плати встановлюються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами .
Сума рентної плати, зазначена в лісорубному та в лісовому квитках, підлягає перерахунку суб’єктом лісових відносин, який видає спеціальні дозволи, у разі коли фактичний обсяг використання лісових ресурсів перевищує зазначений у лісовому квитку на весь обсяг такого перевищення.
Лісокористувачі щокварталу складають податкову декларацію з рентної плати наростаючим підсумком з початку року, за винятком:
а) лісокористувачів, якими до отримання лісорубних та лісових квитків рентна плата вноситься в каси суб’єктів лісових відносин, які їх видають:
фізичних осіб, а також фізичних осіб – підприємців, яким видано лісорубні та лісові квитки;
лісокористувачів (крім фізичних осіб, а також фізичних осіб – підприємців, яким видано лісові квитки), у яких сума рентної плати в лісорубному чи лісовому квитках не перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня року, в якому сплачується рентна плата;
б) лісокористувачів з іншої області, які сплачують рентну плату повністю до видачі їм спеціального дозволу за місцезнаходженням лісової ділянки, на якій здійснюється заготівля деревини.
Таким чином, сума рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів за використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт обчислюється суб’єктами лісових відносин, які видають спеціальні дозволи, та зазначається у таких дозволах, виходячи з фактичних обсягів використання лісових ресурсів та ставок, встановлених відповідними радами.
ГУ ДПС у Київській області
Перереєстрація платника ПДВ у зв’язку із зміною найменування (крім перетворення) (ПІБ) платника податку
Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що перереєстрація платника ПДВ здійснюється з дотриманням правил та у строки, визначені ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для реєстрації платників ПДВ, шляхом внесення відповідного запису до реєстру платників ПДВ.
Пунктом 183.15 ст.183 ПКУ визначено, що у разі перетворення юридичної особи – платника ПДВ або зміни даних про платника ПДВ, які стосуються податкового номера та/або найменування (прізвища, імені та по батькові) платника ПДВ і не пов’язані з ліквідацією або реорганізацією платника ПДВ, а також встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстру платників ПДВ проводиться перереєстрація платника ПДВ.
З метою перереєстрації платник ПДВ подає заяву протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника ПДВ або виникли інші підстави для перереєстрації.
Перереєстрація у зв’язку із зміною найменування (крім перетворення) (прізвища, імені та по батькові) платника ПДВ, який включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), здійснюється контролюючим органом без подання заяви платником ПДВ на підставі відомостей з ЄДР.
Наразі вносяться зміни до нормативно-правових актів та програмного забезпечення інформаційно-телекомунікаційної системи «Податковий блок» в частині реалізації можливості внесення запису про перереєстрацію до реєстру платників ПДВ на підставі відомостей з ЄДР.
З метою прискорення процедури перереєстрації рекомендуємо платнику ПДВ подати до контролюючого органу засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» реєстраційну заяву за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація».
Пунктом 4.2 розд. ІV Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233, визначено, що у разі перереєстрації, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а датою перереєстрації є останній день строку у 3 робочих дні від дня отримання додаткової реєстраційної заяви з позначкою «Перереєстрація».
За бажанням платника ПДВ та згідно із його заявою датою перереєстрації може бути встановлено день до закінчення строку у 3 робочих дні від дня отримання додаткової реєстраційної заяви з позначкою «Перереєстрація». При цьому дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а датою перереєстрації є бажана дата перереєстрації платником ПДВ.
ГУ ДПС у Київській області
Товарний чек та його реквізити
Головне управління ДПС у Київській області інформує, що порядок оформлення розрахункових документів при проведенні розрахункових операцій за готівку в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265). При цьому законодавчо визначено випадки звільнення продавця від обов’язкового надання покупцю складених за встановленою формою фіскальних чеків, надрукованих реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО), або розрахункових квитанцій, заповнених вручну.
Передбачено, що чеки, накладні та інші письмові документи, які засвідчують передачу права власності на товари (послуги) від продавця до покупця, повинні видаватись покупцю таких товарів (послуг) на його вимогу. Тобто, такі документи видаються за вимогою покупця – п. 15 ст. 3 Закону № 265.
Оформлення розрахункових операцій з використанням товарних чеків у випадках, передбачених Законом № 265, є правомірним.
Водночас, у разі якщо форми та зміст фіскального чека, розрахункової квитанції та інших розрахункових документів, надання покупцю яких є обов’язковим, встановлені п.2 розд.II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 (далі – Положення №13), то форма та зміст товарного чека на теперішній час законодавчо не визначена.
Таким чином, суб’єкти господарювання можуть видавати товарні чеки довільної форми.
Проте, виходячи зі змісту Закону України від 12.05.1991 № 1023-XII «Про захист прав споживачів», а також визначення Законом №265 терміну «розрахункові документи», до яких, зокрема відносяться товарні чеки, вважаємо, що товарний чек повинен містити напис «Товарний чек» та за змістом відповідати вимогам п.2 розд. II Положення №13 за виключенням відображення в ньому фіскального номера РРО, напису «Фіскальний чек».
ГУ ДПС у Київській області
СГ, які здійснюють тимчасове розміщення відходів до їх передачі на утилізацію, не є платниками екологічного податку за наявності договору на видалення та утилізацію відходів зі спеціалізованими СГ
Головне управління ДПС у Київській області інформує, що розміщення відходів – це постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів – таке визначення надає нам п.п. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 ПКУ з 01.01.2013 року .
Платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання).
Виходячи з вищенаведеного, суб’єкти господарювання, які здійснюють тимчасове розміщення (зберігання) відходів, в тому числі небезпечних (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо) до їх передачі на утилізацію та захоронення, не є платниками екологічного податку з 01.01.2013 року, за умови наявності у них договору на видалення та утилізацію відходів з суб’єктами господарювання (комунальними або спеціалізованими підприємствами тощо).
При цьому суб’єкти господарювання, які здійснюють тимчасове розміщення (зберігання) відходів, в тому числі небезпечних (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо), є платниками екологічного податку у разі відсутності у них договору на видалення та утилізацію відходів, в якому визначаються терміни передачі відходів на утилізацію та захоронення.
ГУ ДПС у Київській області
Термін сплати збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування
Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що з 01 вересня 2021 по 01 вересня 2022 в Україні триває одноразове (спеціальне) добровільне декларування.
Сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) – п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
У разі вибору декларантом у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки Збору, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата Збору здійснюється декларантом:
– першого платежу – протягом 30 календарних днів з дати подання Декларації;
– другого платежу – до 01 листопада 2023 року;
– третього платежу – до 01 листопада 2024 року.
ГУ ДПС у Київській області
Дії платника податків у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН
Головне управління ДПС у Київській області нагадує про дії платника податків у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216 (далі – Порядок № 520).
Порядком № 520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС комісія регіонального рівня.
Згідно з п.4 Порядку №520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, платник має право подати копії документів і письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання щодо прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, може включати:
– договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
– договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
– первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки – фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
– розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
– документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством – п. 5 Порядку № 520.
Письмові пояснення та копії вищезазначених документів платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача – платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)) (п. 6 Порядку № 520).
Письмові пояснення та копії документів платник подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв’язку.
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до п. 4 Порядку № 520, розглядає комісія регіонального рівня, яка протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та надсилає його платнику в порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України.
ГУ ДПС у Київській області
Використайте право на податкову знижку за 2020 рік по 31 грудня поточного року
Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Відповідно до п. 14.1.170 Податкового кодексу України, податкова знижка – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати.
Тобто, сума оподатковуваного доходу фізичної особи може бути зменшена на суму податкової знижки, що призведе до зниження суми податку на доходи фізичних осіб.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Звертаємо увагу, що відповідно до п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 Податкового кодексу України, якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.
ГУ ДПС у Київській області
Власники елітних автомобілів сплатили 9,5 млн грн до бюджетів громад Київщини
«За період січень-жовтень власники елітних автомобілів сплатили до місцевих бюджетів Київщини 9,5 млн грн транспортного податку», – повідомила начальник ГУ ДПС у Київській області Олена Виноградова. Вона також зазначила, що юридичні особи спрямували до бюджетів громад столичного регіону 5,7 млн грн. У свою чергу, фізичні особи забезпечили місцевій казні 3,8 млн грн.
Найбільші суми надійшли від платників Бучанського району – 3,1 млн грн, Обухівського – 1,6 млн грн та Броварського – 1,4 млн грн.
Нагадуємо, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, які є об’єктами оподаткування.
Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року ( у 2021 – 2 250 000,0грн,) (п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ).
За транспортні засоби, придбані протягом року, транспортний податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт – проведено реєстрацію транспортного засобу. Якщо місяць в якому придбано транспортний засіб і місяць, в якому проведено процедуру його державної реєстрації, є різними, то сплачуватись транспортний податок повинен з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.
ГУ ДПС у Київській області
