Сказ – це інфекція ран, що вражає центральну нервову систему, отже головна ціль – головний мозок. Джерело інфекції – вірус, що вражає центральну нервову систему. Зі швидкістю 3-5 мм за добу вірус поширюється нервовими волокнами. Він викликає запалення ЦНС – енцефаліт, який блискавично розвивається протягом тижня, максимум 10 днів, призводить до смерті від паралічу  дихального та серцево-судинного центрів.

Для сказу, як і для більшості  інфекційних хвороб необхідні три умови: збудник інфекції, механізм передачі та сприятливий організм. При сказі збудник  перебуває  у хворому організмі, виділяється тільки зі слиною, і передати його можна лише під час укусу. Саме тому основним переносником інфекції є хижі звірі. Це біоценоз вірусу  та хижих звірів, для яких кусатися – природно. Вірус не вражає ні кров, ні м’язи, а виключно нервові закінчення, якими і рухається до центральної нервової системи.

Вірус виділяється із хворого організму тільки за 10 днів до появи клінічних ознак хвороби, тому  не будь-який укус є небезпечним. За тваринами, що покусали людей і яких вдалося знайти, проводиться ветеринарний нагляд протягом 10 днів з моменту укусу для визначення їх безпечності. Якщо за цей час не проявилися інші клінічні ознаки, тварина не хвора на сказ. Однак при будь-якому укусі тварини лікарі вимушені підозрювати зараження на сказ.

У 60-і роки минулого століття , коли проблема сказу постала дуже гостро, для боротьби з цим захворюванням собакам почали робити щеплення, завдяки чому, виключили їх з ряду небезпечних носіїв хвороби. Їх місце як джерело зараження на сказ серед домашніх тварин зайняли коти.

Вважається, що головна ознака, за якою можна відрізнити хвору тварину від здорової – це зміна поведінки. Лисиці мають бажання іти на контакт до людей, здорова тварина добровільно не піде до людини і втече при будь-якій спробі наблизитися. Хворим на сказ тваринам притаманне бажання шукати допомоги у людей. Якщо тварина була домашня, то захворівши вона намагатиметься уникати людей. Ознаки сказу такі: агресивність, безпричинне ревіння, гавкання, поява слино – і сльозотечі, спроби гризти неїстівні предмети, паралічі.

Ознаки хвороби у людей – це гідрофобія чи боязнь води, судоми ковтальних м’язів, відчуття страху, депресії, судоми, задухи.

Якщо вас укусила тварина, обов’язково промийте рану (місце ушкодження) – досить інтенсивно, протягом 10 хвилин, з милом, бажано господарським. Відразу зверніться  до найближчого травмопункту. Успіх профілактики сказу залежить від швидкості звернення про допомогу.

Треба також запам’ятати опис тварини, включаючи  її зовнішній вигляд і поведінку, чи були на тварині ошийник і повідок, обставини, при яких відбувся укус, місце укусу, у якому напрямку тварина втекла .

Якщо вчасно звернутися до лікаря, 6-7 уколів у плечовий м’яз протягом трьох місяців досить, щоб побороти вірус сказу.

 

                                Методист обласного методичного кабінету (безпеки

                          життєдіяльності населення) Навчально-методичного центру

                         цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Київської області

                         Марія Сопронюк