“Шолом, Переяслав!

У 1905 році у місті працювала друкарня Найдіса Мойсея Вольковича. Будівля знаходилася навпроти колишньої чоловічої гімназії (на даний час ЗОШ №1).

Найдіс Волькович народився у 1865 році. Одружений був на уродженці Бердичева – Райз Рахілі Мусійовні. У сім’ї ї було дванадцять дітей. Усі діти навчалися у єврейській школі. Дружина була домогосподаркою . Житловий будинок, у якому жила сім’я, знаходився по вулиці Одинця (теперішня вул. Мазепи).

Книгарня мала 12 друкарських станків. У ній працювало 10 робітників, серед яких були і євреї, і українці. Друкувалися книги, журнали, місцеві газети. Особливо користувалися попитом населення підручники для молодших класів гімназії. Вони були із красивими кольоровими ілюстраціями. Дітям цікаво було навчатися читати та писати за такими навчальними посібниками .

Робочий день працівників друкарні тривав 10 годин. У дворі була невеличка кухня та столова кімната, де працівники могли пообідати. Кухар готував обід.

Коли готувала пост про друкарню, випадково знайшла матеріал про старшого сина Найдіса – Йосипа Мойсеєвича. Народився він у 1883 році. Разом із братами та сестрами ходив у єврейську школу. Потім закінчив Київський юридичний інститут.

У 1902 році був призваний до армії. Служив у гусарському полку. Офіцерського звання не мав, так як був іудейського віросповідання.

Після військової служби працював юристом у Бердичеві.

Коли почалася Перша світова війна, пішов на фронт добровольцем. Він міг би і не йти, але не міг дивитися, як ворог плюндрує рідну землю.

Воював у своєму гусарському полку, де проходив військову службу. В полку він був військовим кореспондентом та перекладачем. Неодноразово брав участь у боях, де і був двічі поранений. За відвагу та військову кмітливість був нагороджений Георгієвською медаллю та знаками всіх чотирьох ступенів. У 1917 році Найдісу було присвоєно офіцерське звання штаб-ротмістра. Він входив до київської організації євреїв-воїнів і був прибічником формування єврейських національних військових частин.

Після революції брав участь у антирадянській організації “Союз захисту Батьківщини”, яка знаходилася у Бердичеві.

У 1918 році був заарештований чекістами. Далі його доля не відома. Більше всього, що був розстріляний.

Ось іще одне єврейське ім’я вдалося розкрити завдяки архівним матеріалам. Скільки ще імен таких неординарних особистостей зберігає переяславська земля? Розповіді про це ви дізнаєтеся із інших моїх постів. З Днем Незалежності, друзі!” – допис зі сторінки жительки міста Ірини Кучеренко.