Минулий вікенд видався для Переяслава гучним та веселим. Традиційне святкування Трійці розгорнулося в Музеї просто неба й зібрало сотні переяславців та гостей міста – Переяслав.City
Неділя, 20 червня. Минувши «Стару греблю», помічаю, що попереду ще кілька компаній йдуть у тому ж напрямку, що і я — до «нижніх» воріт Музею просто неба. На свято Трійці місцеві, здається, вирішили завітати цілими родинними кланами. Подружні пари з дітьми, молодь та люди старшого віку — особливо виділяються перехожі, що прибралися у вишиванки, жінки, повиті квітчастими хустками, дівчата в чепурних віночках.
Ближче до входу повітря наповнюється запахом шашлику. Спочатку подумала, що це, мабуть, молодь влаштувала пікнік біля річки, але як виявилося, свято почалося вже там, за периметром музею! «Овочі-гриль та м’ясо, яке ми смажимо тут на мангалі, можна скуштувати у фудкорті на території музею», — пояснив кулінар у вишиванці.
Шашлики власники київського фудкорту смажили біля музею
Вартість вхідного квитка, як і завше у вихідні, 100 грн для дорослих, 50 грн для дітей, дошкільнятам — безкоштовно. Невелика черга утворилася ще біля кас, але прибувши до Базарної площі — осередку святкування, була вражена: люду стільки, що в очах рябить! Найбільше натовп юрмився біля яток із різноманітним крамом — як і кожного року, майстри народних ремесел з усієї України влаштували ярмарок. Ряди рясніли від стрічок, віночків, національних костюмів, чудових виробів народних умільців та сувенірів.
Тетяна Ставицька з Черкащини привезла на ярмарок віночки власного виробництва. Вартість сягала від 150 до 350 грн за найбільш ошатні вироби, всипані трояндами, маками та зеленню з тканини і ягодами з намистинок.
Віночки ручної роботи користувалися великим попитом серед красунь
Дівчата охоче купували такі прикраси і відразу приміряли, продовжуючи прогулянку музеєм уже з яскравим аксесуаром.
Полтавська художниця Олена Пушкарьова представила свої картини, виконані рідкісними техніками монотипія в акварелі та розпис по шовку. В основі експозиції — ліричні, повітряні картини з зображенням квітів. Перехожі раз у раз зупинялися помилуватися роботами, а поціновувачі образотворчого мистецтва практично відразу придбали три картини. Вартість — від 200 до 2000 грн.
Олена Пушкарьова привезла картини, виконані технікою розпис по шовку
— Одна з цих робіт була представлена на виставці в Києво-Печерській Лаврі в залі Катерини Білокур, — розповідає мисткиня. — Протягом 15 років я працювала вчителькою малювання у звичайній школі, потім — у художній, але все ж живопис перехопив мене повністю, і я вирішила займатися лише творчістю.
Подружжя продає картини вітражними фарбами
Мою увагу привернула бабуся, що демонструвала маленьким відвідувачам, які звуки видають пташенята-свистунці. Підходжу познайомитися ближче: переяславці Надії Зубер 81 рік, вона постійна читачка газети «Вісник Переяславщини», а в минулому — тренерка та чемпіонка обласних змагань із шахів. Нині на пенсії, допомагає сину в продажу сувенірів.
Тетяна Ставицька з Черкащини привезла на ярмарок віночки власного виробництва. Вартість сягала від 150 до 350 грн за найбільш ошатні вироби, всипані трояндами, маками та зеленню з тканини і ягодами з намистинок.
Віночки ручної роботи користувалися великим попитом серед красунь
Дівчата охоче купували такі прикраси і відразу приміряли, продовжуючи прогулянку музеєм уже з яскравим аксесуаром.
Полтавська художниця Олена Пушкарьова представила свої картини, виконані рідкісними техніками монотипія в акварелі та розпис по шовку. В основі експозиції — ліричні, повітряні картини з зображенням квітів. Перехожі раз у раз зупинялися помилуватися роботами, а поціновувачі образотворчого мистецтва практично відразу придбали три картини. Вартість — від 200 до 2000 грн.
Олена Пушкарьова привезла картини, виконані технікою розпис по шовку
— Одна з цих робіт була представлена на виставці в Києво-Печерській Лаврі в залі Катерини Білокур, — розповідає мисткиня. — Протягом 15 років я працювала вчителькою малювання у звичайній школі, потім — у художній, але все ж живопис перехопив мене повністю, і я вирішила займатися лише творчістю.
Подружжя продає картини вітражними фарбами
Мою увагу привернула бабуся, що демонструвала маленьким відвідувачам, які звуки видають пташенята-свистунці. Підходжу познайомитися ближче: переяславці Надії Зубер 81 рік, вона постійна читачка газети «Вісник Переяславщини», а в минулому — тренерка та чемпіонка обласних змагань із шахів. Нині на пенсії, допомагає сину в продажу сувенірів.
81-річна Надія Зубер свого часу була тренеркою та чемпіонкою з шахів
Майстер із Борисполя Володимир Гривенко пропонував ефектні вироби для декорування інтер’єру, виконані в техніці накладного різьблення по дереву. Іграшки, панно, стильні сувенірні предмети він виготовляє з липи, дуба, берези і привозить до Музею просто неба вже п’ятий рік поспіль.
Майстер з Борисполя привіз на ярмарок вироби з дерева
Павло Даниленко привіз із Полтавщини вироби та взуття, плетене з рогозу — лапті, правив їх по 100 грн. Каже, що вони є масажні, у яких корисно ходити в хаті, а насамперед їх взувають, йдучи до сауни. А біля плетених фігур Маші та Ведмедя та бичка всі охочі робили світлини на згадку.
Павло Даниленко привіз із Полтавщини вироби та взуття, плетені з рогозу
А Валентина Любота із села Улянівка навіть була героїнею наших публікацій, адже багато років займається вишивкою бісером картин та ікон. Вартість ікони в середньому 1000 грн. Одну роботу, як правило, вишивальниця створює протягом двох тижнів. Каже, іноді так захоплюється процесом, що засиджується до світанку.
Валентина Любота з Улянівки – вправна вишивальниця
— Вишивати мене вчила бабуся, тут є навіть рушничок, який ми з нею разом вишили, йому вже більше 50 років. Раніше в селі казали, що то не дівка, як не вміє голку тримать. Зараз, на пенсії, це моя розрада і відпочинок. Часто замовляють весільні ікони, мабуть, пар 20 вже вишила, і, дякувати Богові, усі молодята, що одружувалися з моїми іконами, досі тримаються разом.
Проходячи ярмарковими рядами, усі переконувалися в тому, що українці — люди з неймовірно творчою душею та вмілими руками. І поки малеча цікавиться в’язаними гачком іграшками, а мами милуються вишитими картинами та вбранням, тата тим часом уже ретельно розглядають різновиди напоїв. Медовуха, лимончелло, вишнева наливка — усе користувалося великим попитом. І з собою брали, і куштували на місці. За півлітрову пляшечку віддавали 80–100 грн.
І, звісно, на святі можна було смачно поїсти. Діючи за схемою «де більше людей — там цікавіше», наближаюся до чи не найбільшої черги, що вишикувалася до однієї з локацій. По аромату стає зрозуміло, що тут і пропонують той шашлик, процес приготування якого ми застали біля входу. Продавали шашлик з індички по 50 грн за 100 г, один шматочок заважив на 56 грн.
На святі можна було не лише погуляти, а й смачно поїсти
Плов, пиріжки чи лимонад? Давайте усе!
Окрім м’яса, відвідувачам пропонували плов вартістю 50 грн за 300 г, пиріжки по 20 грн, півлітровий стакан лимонаду за 25 грн. Також охоче ласували картоплею по-селянськи, ковбасками та овочами-гриль. Неподалік юрмилися люди й біля ятки із солодощами. Особливо брали в’язанки бубликів із маком та глазур’ю по 35 грн.
Бублики розійшлися швидко
Чудова природа надихає на душевні розмови з друзям
А тим часом підходжу до головної сцени, розташованої посеред Базарної площі. Святковим концертом за участю кращих вокальних колективів із різних куточків України тут розпочалося яскраве етнографічне дійство.
Десятирічна Марія Самовол з Черкащини та ведучий Олег Малик
Зі сцени переяславців та гостей міста привітав ведучий Олег Малик. Розпочав програму запальний виступ десятирічної Марії Самовол із Черкащини, яка вразила глядачів народним вокалом. Далі виступили аматорський народний гурт «Коралі» з Полтавщини, а за ними, щойно зіскочивши з гойдалок, на сцені з’явилися маленькі виконавиці з дитячого фольклорного колективу «Перлинки».
Колективи “Яблуневий цвіт” та “Перлинки”
Учасниці аматорського фольклорного ансамблю «Плешканівські молодички» із села Плешкані Черкаської області за кілька хвилин до виступу розповіли, що їх гурт існує вже більше 50 років, і серед них є ті, хто співають у ньому з 1975 року, практично з заснування.
Гурт “Плешканівські молодички”
— Ми плануємо виступати по всій Україні, але наразі штурмуємо Київ, і не лише піснями. Зараз, наприклад, нами зацікавився проєкт «Гастроспадщина України», який відкриває світу гастрономічну Україну, ми для нього готували бузинник. Це солодка страва з ягід бузини, — розповіла керівниця гурту Олеся Семенець.
А тепер – танці!
Чим далі, все більше глядачів підходили до сцени, з кожною піснею все активніше аплодуючи, підспівуючи та долучаючись до танців. Гості насолоджувалися виступами колективів «Яблуневий цвіт» із Березані, «Чорнобривці» із с. Гланишів, «Витрибеньки» із с. Святопетрівське, «Кропива» із с. Бобриця.
А хтось робить свої перші кроки
Сонячна погода сприяла проведенню концерту
Молоді співачки з гурту «Lyach/Petrova» зізналися, що були приємно вражені, коли отримали запрошення від заповідника вперше виступити на святі, як повноцінна творча одиниця. Анна Ляч та Анастасія Петрова — студентки Переяславського університету, дует створили чотири роки тому, й за цей час виступали не лише на численних концертах у місті, а й перемагали на всеукраїнських конкурсах.
Дует «Lyach/Petrova» запалили публіку виконанням українських хітів
Дівчата жартують, що їх тандем розпочався з конфліктів та суперечок, і це, вочевидь, стало міцним фундаментом для подальшої дружби, бо всі найгірші якості одна одної вони вже знають. Ну а коли на сцені «народними» голосами вони заспівали популярний хіт «Соловей» гурту «Go_A», публіка, включаючи мене, уже не могла втриматися від танців.
Зробити фото на згадку – неодмінно!
Сфотографуватися біля нових фотозон було багато охочих
Минулого літа карантин завадив провести повноцінне свято, як заведено, тож цього разу працівники заповідника готувалися особливо завзято — встановили декілька фотозон та головний атрибут — віху, прикрашену травою, квітами, зеленню.
На свято всією родиною
Люди скучили за масовими гуляннями у музеї
Молоді тата з донечками
Гойдатися на гойдалці – строго по черзі
— За період карантинних обмежень люди неабияк скучили й за музеєм, і за масовими гуляннями. Хоча територія й була відкрита для прогулянок як паркова зона, у будиночки відвідувачі не могли заходити, а тепер вони знову відчинені. Окрім численної кількості гостей, мене особливо потішило, скільки дітей сьогодні присутні на святі. Це прекрасно, коли батьки змалку привчають підростаюче покоління до культури, — розповів заступник заступник генерального директора НІЕЗ «Переяслав» із наукової роботи Олександр Колибенко.
Молода красива українська сім’я
Не можу не відзначити, що й сама звернула увагу, скільки молодих батьків гуляли музеєм із візочками, у яких сопіли малюки. Їм не заважав ні гамір навколо, ні гучна музика, а свіже повітря та тепла погода навпаки — сприяли чудовому сну.
Хіба можна пройти повз такої україночки?
— Ми з чоловіком кожного року відвідуємо свята в музеї, лише того року було затишшя через карантин, тож ми з нетерпінням чекали відновлення, — розповіла переяславка Наталя Конюшок. — Я працюю в дитячому садочку міста Бориспіль, і колег завжди запрошую до нашого заповідника, бо провести день тут — це мов перезавантаження.
Наталя Конюшок з чоловіком люблять музей за відпочинок душею
Дівчата вибралися на святковий променад
Віха – головний атрибут свята
На таткових плечах видніше, що відбувається навколо
На території Базарної площі діяли кілька майстер-класів. Олександр Іващенко (61 рік) займається гончарством близько десяти років, останні чотири — проводить майстер-класи в музеї просто неба. Каже, що переважно відвідують кияни, але цього дня й чимало місцевих, при чому абсолютно різного віку, вирішили спробувати себе в старовинному ремеслі. У цей момент напроти майстра чотирирічна переяславка Аня Коноваленко зосереджено розминала шматочок глини.
Чотирирічна Аня відвідала майстер-клас гончарства
Близько 17 години виходжу з території музею просто неба, та не дивлячись на те, що до зачинення кас кілька хвилин, відвідувачі продовжують підходити до воріт. Для них свято продовжується.
