З 28 по 30 травня в музеї народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини відбулася виставка «Іграшки наших батьків», приурочена до Міжнародного дня захисту дітей та Всесвітнього дня батьків. На Базарній площі експонували іграшки з особистих збережень музейних працівників – Переяслав.City
Дитинство для кожного в радянські часи без комп’ютерів та теперішніх мобільних телефонів, було насиченим та незабутнім завдяки іграм у дворі, гурткам, перебуванню у піонерських таборах. Межею мрій дітей того покоління були іграшки: хлопці мріяли про машинки, літаки, солдатиків, дівчатка — про ляльок.
Такі ляльки були мрією всіх дівчаток
— Задум виставки – ознайомити дітей з іграшками, якими гралися їхні батьки, — розповіла старша наукова співробітниця Наталія Ревега. — Цю мою ідею підтримала провідна наукова співробітниця Віта Бова. Але без сприяння наших колег успіху не було б, адже саме вони принесли з дому власні іграшки, таким чином сьогодні в нас зібралася чимала раритетна колекція.
А у вас були такі іграшки?
На виставці були представлені екземпляри переважно з 1970-1980-х років. Це час, коли виробництво іграшок досягло свого розквіту. Плюш витіснив штучне хутро, кольори виробів стали яскравішими. З’явилися моделі воєнної техніки, виконані з дотриманням реальних пропорцій. З розвитком телебачення з’явилися фігурки героїв мультфільмів: вовка й зайця з «Ну, постривай!», Буратіно й Мальвіни, Кота в чоботях, Чебурашки і Крокодила Гени.
Герої з улюблених радянських мультиків досі викликають усмішку
Гумові гномики, доктор Айболить та каченята, неваляшки та пупсики, плюшеві ведмеді, собаки й зайці, металеві й дерев’яні машини, пістолети, солдатики, літаки… Хоча ці іграшки значно поступаються сучасним своїм дизайном, але їх берегли та щиро любили за якість та натуралістичність. Вони припали до душі й маленьким відвідувачам виставки.
Міша Бардашевський уподобав полицю з іграшковими пістолетами та літаками
Дев’ятирічний Михайло Бардашевський приїхав до музею з однокласниками святкувати закінчення навчального року. Найбільше хлопчик вподобав іграшкового пістолета.
— Деякі іграшки я вже бачив раніше, наприклад, ось така лялька та дерев’яні кубики були в моєї мами, — відзначив школяр.
— А в моєї мами був такий столик із чашечками та блюдцями!, — підхоплюючи розмову, діляться враженнями однокласниці Михайла.
“У наших мам були такі столики!”
Наталія Ревега висловила вдячність Вікторії Вовкодав, Ользі Білозуб, Ользі Коломієць, Єгору Єгорову, Олені Калінович, Мирославі Шкребтієнко, Валентині Лесик за надання не лише іграшок, а і книжок із казками, фотосвітлин зі свого дитинства.
— Дівчатка одразу взялися за ляльки, оточили маленький дерев’яний столик і влаштували їм «чаювання». Одна дівчинка побачила на полиці Кота Леопольда і сказала: “Леопольд, давай жити дружно!” Мене це приємно здивувало — сучасні діти знають наші старі добрі мультики та їх героїв, — радіє музейниця. Жінка принесла на виставку кошик, який у дитинстві для неї сплів дідусь. Каже, що щастю тоді не було меж, відчувала себе найкрутішою й ходила з кошиком і на прогулянки, і до магазину.
Наталія Ревега організувала виставку і принесла речі зі свого дитинства
Для того, щоб відобразити історію іграшок не лише батьків нинішнього покоління, а й бабусь, організатори реконструювали розписану квітами дерев’яну колиску – такі підвішувалися до стель в українських оселях у ХІХ-XX століттях. У колиску поклали ляльку-мотанку. Окрім того, що це символ добра та благополуччя, сильний сакральний предмет, родинний оберіг українців, мотанки відомі як перші ляльки наших бабусь. Справжню мотанку виготовляли без використання швів, лише намотуючи або закутуючи клаптики тканини, а для кріплення використовували стрічки та нитки. Головне правило — лялька повинна мати хрестоподібний вигляд. Дівчатка з цікавістю розглядали ляльок-мотанок, адже вони зовсім не схожі на їхніх сучасних «наступниць».
Ножна ступа колись була в багатьох українських оселях
Також цього дня на території музею діяли кілька дитячих майстер-класів. Інна Бова розповіла й показала юним відвідувачам, як колись діти вже із семирічного віку за дорученням батьків мололи борошно вдома на кам’яних жорнах. А на ножних ступах треба було працювати стоячи, такий собі варіант домашнього тренажера. Зерно засипали в отвір і товкли по ньому колодою — працювала вона як педаль, на яку треба було натискати, перекочуючи вагу тіла з однієї ноги на іншу та тримаючи баланс.
На Базарній площі встановили фотозону до Дня захисту дітей Фото: надане Наталією Ревегою
Для пам’ятних фото на базарній площі облаштували барвисту фотозону, що символізує дружню родину — кольорові фігури мами, тата та дітей тримаються за руки.
