Часто доводилося чути про те, як колектори обманом, шантажем, погрозами чи іншими незаконними діями намагалися повернути прострочені заборгованості за споживчими кредитами. Ще донедавна це відбувалося через те, що колекторська діяльність жодним чином не регулювалася законодавством. Однак 19 березня 2021 року Верховна Рада України прийняла, а 12 квітня Президент підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту споживачів при врегулюванні простроченої заборгованості».
За новим Законом кредитодавці можуть залучати колекторські компанії для врегулювання простроченої заборгованості тільки у таких випадках ЯКЩО:
– колекторська компанія є юридичною особою, яка у передбаченому Законом випадку отримала ліцензію на надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, та/або послуги з факторингу;
– колекторська компанія включена до Реєстру колекторських компаній, який адмініструється Національним банком України;
– між колекторською компанією та кредитодавцем укладено договір про здійснення врегулювання простроченої заборгованості;
– кредитодавець повідомив Національний банк України про укладення договору з колекторською компанією;
– кредитодавець розмістив на власному вебсайті чи/або у програмному застосунку, що використовуються для надання ним послуг, а також у місцях надання фінансових послуг споживачам інформацію про колекторські компанії, які діють у його інтересах при врегулюванні простроченої заборгованості.
– кредитодавець протягом 10 днів після залучення колекторської компанії повідомив споживача про це та надав інформацію про таку компанію.
Окрім цього, Закон встановлює вимоги до етичної поведінки колекторів під час взаємодії зі споживачами. Зокрема передбачається виключний перелік дозволених способів взаємодії: безпосередня взаємодія, через телефонні та відео переговори, особисті зустрічі виключно з 9 до 19 години; надсилання текстових, голосових та інших повідомлень через засоби телекомунікації; надсилання поштових відправлень із позначкою “Вручити особисто”.
Також, Закон закріплює, яку інформацію повинен повідомити колектор при першому спілкуванні з боржником. А саме – власне ім’я, прізвище та по батькові, повне найменування компанії, яку представляє, правову підставу взаємодії та розмір простроченої заборгованості.
Крім того, забороняється неетична поведінка, яка може проявлятися у діях, що зазіхають на особисту гідність, права, свободи, власність споживача; введенні в оману щодо наслідків невиконання зобов’язання; шантажі; погрозах, телефонних дзвінках та зустрічах після 20-ї та до 9-ї години ранку у вихідні, святкові й неробочі дні; вимозі від близьких осіб споживача щодо взяття зобов’язання. Забороняється також збирати та обробляти таку персональну інформацію: про графік роботи, місця відпочинку, інформацію з соціальних мереж, особисті фотографії тощо.
За порушення передбачених вимог до кредитодавців або ж колекторської компанії можуть бути застосовані такі заходи відповідальності:
– письмове застереження;
– накладення штрафу;
– тимчасова заборона на здійснення врегулювання простроченої заборгованості;
– виключення відомостей про колекторську компанію з Реєстру колекторських компаній;
– тимчасове зупинення або відкликання ліцензії кредитодавця.
У випадку порушення кредитодавцем чи колекторською компанією законних вимог, потрібно звернутися до Національного банку України для притягнення винних до відповідальності.
У разі виникнення додаткових запитаннь, Ви можете звернутися за безоплатною правовою допомогою до відділу “Переяслав-Хмельницьке бюро правової допомоги” Броварського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою: м. Переяслав, вул. Оболонна, 2-в, тел. (04567) 7-10-03.
