Вперше Всесвітній день охорони праці, проголошений Міжнародною організацією праці, було відзначено у 2003 році. Ідея його проведення бере початок від Дня вшанування пам’яті працівників, які загинули на роботі, проведеного американськими та канадськими робітниками ще в 1989 році.
Щороку 28 квітня у понад ста країнах світу тривають заходи, спрямовані на привернення уваги органів влади та громадянського суспільства до проблем охорони праці, запобігання нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням, вшанування пам’яті осіб, які загинули на виробництві.
В Україні цей день відзначається з 2006 року, відповідно до Указу Президента України «Про День охорони праці» від 18 серпня 2006 року.
Щороку Міжнародною організацією праці проголошується тематика Всесвітнього дня охорони праці, зокрема темою поточного року мали стати питання насильства та домагань на робочому місці.
Проте, з огляду на поточну глобальну кризу у зв’язку із пандемією коронавірусної інфекції у світі, основна тема Всесвітнього дня охорони праці була змінена на проблеми боротьби зі спалахом інфекційних захворювань на виробництві, акцентуючи увагу на пандемії COVID-19.
Сьогодні, коли органи влади, роботодавці, працівники та їх організації майже в усьому світі щоденно стикаються з викликами та проблемами, намагаючись подолати пандемію COVID-19 та захихистити безпеку й здоров’я на виробництві, питання дотримання правил охорони праці на робочому місці є вкрай актуальним.
Уповноважений з прав людини наголошує на необхідності неухильного виконання роботодавцями статті 153 Кодексу законів про працю України, статті 8 Закону України «Про охорону праці» щодо створення на всіх підприємствах, в установах, організаціях безпечних і нешкідливих умов праці, забезпечення працівників спецодягом, іншими засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними засобами.
Навіть прості запобіжні та профілактичні заходи, інструктаж працівників, неухильне виконання вимог безпеки та гігієни праці на робочих місцях, забезпечення засобами індивідуального захисту та вжиття інших профілактичних та протиепідеміологічних заходів мають вкрай важливе значення для недпущення пошироення випадків захворювання на COVID-19 та для збезреження життя і здоров’я працівників.
