Ще одне потенційне джерело наповнення нового фонду – це кошти, які “Нафтогаз” нібито не доплатив до держбюджету. “Це порушення, які встановила Державна аудиторська служба. За їх даними, ця сума становить 75 млрд гривень. Ми будемо домагатися того, щоб уряд зарахував ці кошти у бюджет. І таким чином наповнив спецфонд для вакцинації та подолання наслідків коронавірусу”, – сказав Крулько.
Втім, поки конкретні суми від НАКу у законі про держбюджет не прописані. Але така можливість, про яку говорить Крулько, дійсно закріплена у документі.
Життя не за коштами
Серед інших претензій до бюджету – занадто роздутий дефіцит і завищені доходи. Дефіцит після консультацій з МВФ скоротили майже на 24 млрд гривень – до 246 млрд гривень, але не за рахунок скорочення витрат, а за рахунок підвищення плану по доходам на понад 21 млрд гривень – до 1,092 трлн гривень.
Багато хто все ще скептично оцінює шанси Мінфіну профінансувати дефіцит, тобто позичити стільки, скільки він планує. І хоча у підсумку план по позиках дещо зменшили, він все ж на 57,2 млрд гривень більше, ніж план 2020 року, який за підсумком 11 місяців не виконується на 30%.
Секретар бюджетного комітету Володимир Цабаль (фракція “Голос”) вважає, що немає гарантій, що бюджет не доведеться через кілька місяців голосувати повторно через нереалістичність закладених у нього показників.
“У березні, коли ми голосували за бюджет, там були одні цифри. Зараз ми бачимо, що багато видатків і дефіцит не виконуються. На 94 млрд гривень за 11 місяців не виконуються видатки, у тому числі 15 млрд по обороні і 24 млрд по медицині”, – зазначив Цабаль.
Що змінилося після першого читання? У ході доопрацювання проекту до фінального голосування Мінфін відмовився від ідеї депутатів збільшити план по відрахуванням прибутку Нацбанку на 12 млрд гривень, залишивши цей показник на рівні 33 млрд гривень.
Через рішення перенести з 1 липня на 1 грудня підвищення мінімальної зарплати до 6500 гривень вдасться заощадити на витратах по зарплатам у бюджетній сфері. Цей крок також дозволить, як очікують в Мінфіні, зібрати більше податку на прибуток (на 0,8 млрд гривень). При цьому більш ніж на 2 млрд гривень у цілому скоротяться планові надходження по податку на доходи фізосіб та ПДВ.
Щоб заощадити, також вирішили скоротити дотації Пенсійному фонду на 8,5 млрд гривень. Це пов’язано з переглядом прогнозу надходжень Єдиного соцвнеску. І хоча бюджетний комітет із цим погодився, все ж вказав, що рішення Кабміну недостатньо аргументовано, оскільки фінансовий стан Пенсійного фонду погіршується, а залежність від позик Держказначейства зростає. І тому є ризик, що дотації ПФ доведеться переглядати вже у наступному році, тим самим збільшуючи дефіцит скарбниці.
Битва за акциз
При доопрацюванні бюджету виникли суперечки через акциз на пальне. Останні кілька років 13,44% акцизу залишали у місцевих бюджетах. З наступного року, як очікувалося, Мінфін мав забрати весь ресурс у центральну казну. Але цьому очікувано опиралися на місцях, враховуючи, що ціна питання для них – 8,8 млрд гривень.
Що пропонували у Кабміні? Забираючи акциз, натомість залишали компенсацію для міст. Мова про субвенції місцевим бюджетам на дороги. Кожен муніципалітет, який претендує на ці гроші, мав би представити довідку про протяжність своїх доріг. Тим самим нібито хотіли дотриматись принципу рівномірного розподілу субвенції – чим більше доріг, тим більше грошей і, відповідно, навпаки.
Але, як пояснило РБК-Україна джерело у середовищі місцевого самоврядування, для більшості населених пунктів навряд чи це здійсненне умова, принаймні, у найближчі місяці. “На інвентаризацію доріг потрібен час, до півроку. А в цей час гроші будуть на Єдиному казначейському рахунку, забезпечуючи Мінфін ліквідністю. Навіть при лояльному голові ОДА отримати гроші швидко буде складно”, – пояснив співрозмовник.
Рада 289 голосами ухвалила держбюджет на 2021 рік (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)
Незважаючи на критику міст, такий варіант підтримав бюджетний комітет. Однак при розгляді цього питання втрутилися депутати, поставивши на підтвердження поправки до проекту змін до Бюджетного кодексу. Одна з них передбачала автоматичне зарахування акцизу до місцевих бюджетів безстроково, інша – як мінімум на рік.
Обидві правки набрали більше мінімальних 226 голосів “за”. Крім того, що вони між собою не узгоджувалися, так ще й руйнували структуру бюджету. Через що комітет був змушений піти на незаплановане засідання, а Рада – на кілька годин перерви. Мінфін у результаті поступився – після перерви було прийнято рішення не йти на конфронтацію з місцевим самоврядуванням, залишивши акциз на місцях.
“Соцеконом” розбрату
У міст є й інші причини для невдоволення новим бюджетом. Кабмін і Рада вирішили урізати фінансування Держфонду регіонального розвитку, “пожертвувавши” більше половини з його бюджету на субвенцію на соціально-економічного розвитку – так званий “соцеконом”.
Цю субвенцію, як правило, використовують як певний бонус для мажоритарників за голосування по бюджету. За інформацією РБК-Україна, мажоритарники з груп, які підтримали бюджет, мають отримати на свої округи мінімум по 50 млн гривень. Якщо, звичайно, ці гроші в результаті будуть доступні.
Перед першим читанням на “соцеконом” розписали понад 7,3 млрд гривень, а до другого скоротили до 6 млрд гривень. Причому більше половини – понад 3,3 млрд гривень – має забезпечити плата за ліцензії на проведення азартних ігор і лотерей. Тому є ризик, що у разі відмови бізнесу купувати ліцензії, багато мажоритарників опиняться без обіцяних “бюджетних бонусів”.
Хто отримає решту “соцеконому”, вирішить спецкомісія Мінфіну, половину складу якої мають скласти члени бюджетного комітету. Але рішення про виділення коштів буде приймати Кабмін на підставі затверджених цією комісією проектів. А значить не можна виключати, що розподіл коштів буде відбуватися нерівномірно по регіонам, а скоріше за принципом політичної доцільності.
