Україна багата на культурні й історичні пам’ятки. Відновлювати їх – це не тільки обов’язок, але й добра нагода заробити, привабити туристів та інвесторів, а разом із цим зміцнити економіку.
На думку експертів Світового банку, якщо пам’ятка перебуває під загрозою знищення, вона не матиме економічного потенціалу. І навпаки, власники, які правильно оцінили культурні та історичні об’єкти, мають на цьому непоганий заробіток. 
разом з експертами проєкту ReHERIT, які створили білу книгу «Економічний вплив місцевої культурної спадщини», розібрали 10 прикладів вдалого використання культурної спадщини.
Старий Базар, Македонія
2000-го уряд Македонії звернувся до Світового банку за допомогою щодо збереження та управління культурними цінностями країни. Міністерство культури надало свій список пам’яток, але керівники проєкту від банку внесли туди історичний район Старий Базар у Скоп’є. Річ у тім, що це місто є найбільш густонаселеним, а в районі Старого Базару мешкали здебільшого етнічні албанці. Відродження району мало поліпшити безпеку в історичному центрі, зменшити відтік населення (бо цей район був економічно відсталим), а також привабити туристів.
У підсумку Старий Базар став туристичним центром Скоп’є. Проєкт залучив приватні інвестиції, тут активізувався малий бізнес, зросли доходи місцевого населення, підвищилася вартість купівлі та оренди нерухомості. Цікаво, що майже половину нерухомості було викуплено чи орендовано жителями інших районів міста.
Церква в Ржищеві, Україна
2011 року за кошти релігійної громади було відновлено затоплену церкву в містечку Ржищеві Київської області. До старовинної будівлі проклали місток. А згодом заснували етнофестиваль. Його проводять неподалік відреставрованої церкви.
Гарний приклад, але є одне «але» – брак туристичної інфраструктури. Незручне транспортне сполучення ускладнює доступ до пам’ятки. Крім того, у місті відсутні готелі. Туристи можуть зупинитися лише в декількох приватних садибах або у власних наметах.
Вітряні млини, Україна
Вітряні млини збереглися в селах Черкаської області з 19 сторіччя. Це пам’ятки дерев’яної архітектури. 2009 року дванадцять млинів було передано на баланс сільських рад, вони отримали охоронний статус. На жаль, лише окремі з них стали прикладом успішного збереження й використання громадами.
Вдалий приклад – млин у селі Теклине Смілянського району. Громада реставрувала будівлю й облаштувала дорожнє покриття. Тут проводять святкування та приймають туристів.
Треба згадати й млин у селі Коржова Уманського району, який перебуває в приватній власності. У відновленій будівлі мелють борошно, як це робили колись. Також тут проводять цікаві екскурсії.
Маєток «Білтмор», США
Маєток у Північній Кароліні кінця 19 сторіччя займає восьме місце в списку найулюбленішої архітектури Америки. Будівля перебуває в приватній власності й відкрита для туристів. Щорічно сюди навідуються приблизно мільйон відвідувачів. 1963 року «Білтмор» отримав статус національної історичної пам’ятки.
Керівництво маєтку замовило дослідження щодо його місцевого впливу. Виявилося, що тут створено 760 робочих місць. «Білтмор» дає місцевій економіці $215 млн, сплачує податки на суму $5 млн, а також оплачує $9,5 млн прямого фонду оплати праці та $8,4 млн непрямого фонду оплати праці на рік. На кожен $1, витрачений відвідувачем безпосередньо в маєтку, $12 припадає на витрати в інших місцях навколо: у готелях, ресторанах, крамницях, на заправних станціях.
Littlewoods Pools Building, Велика Британія
Активне зростання кіноіндустрії у Великій Британії дало змогу заробляти власникам історичних будівель. За оцінками, до 2032 року кіношникам потрібно буде додатково від 800 тис. до 1,2 млн кв. м площ. Інвестори активно вкладаються у відновлення занедбаних історичних будівель та їхнє перетворення.
Так, 2018 року було реставровано й перероблено під знімальний майданчик будівлю Littlewoods Pools Building у Ліверпулі. У проєкт інвестували £50 млн – так з’явилася кіностудія площею 85 тис. кв. м, а водночас 570 нових робочих місць.
Артцентр «Фабрика повидла», Україна
Це проєкт із ревіталізації індустріального приміщення у Львові. Будівля артцентру – фабрика в модерністському неоготичному стилі, що збудована наприкінці 19 сторіччя. «Фабрика повидла» – приватна інвестиція, будівля є приватною власністю. У планах мистецького центру – міжнародна професійна співпраця, розвиток сучасного мистецтва та культури, запровадження освітніх програм.
Залізнична станція на околиці Кіото, Японія
У Кіото вклалися в стару залізничну станцію, яка давно не працює, а водночас відновили західний район міста й почали розвивати сталий туризм. Простір району формують залізнична станція, парк, чотири храми та музей. План ревіталізації затвердили 2015 року. Там також було передбачено відновлення старої торгової вулиці. На вільних площах розмістили заклади харчування та крамнички. У підсумку район на околиці став ядром туристичного потоку міста. Плюс зросли доходи місцевого бізнесу й населення.
Село Shuang Wan, Китай
Це традиційне риболовецьке село в дельті річки Янцзи. Тут збереглися автентичні сільські будинки початку 20 сторіччя та кам’яна брама 17 сторіччя. А ще в селі зберігають традиції виробництва шовку. 2015 року місцева влада разом з експертами зі сталого розвитку затвердила програму «Красиве китайське село».
Що вони зробили: осушили половину рибних розподільників, замість яких створили зелені стежки, висадили троянди вздовж каналів річки, що ведуть до місцевих пам’яток, частину населення, яке працювало в рибних господарствах, переорієнтували на зелений туризм. Результат – більша кількість туристів і більші доходи селян.
The Cornhill Quarter, Велика Британія
Історичний квартал у британському місті Лінкольн відновлювали за кошти муніципалітету. На це виділили £70 млн. £30 млн із цієї суми пішло на відновлення інфраструктури. Ще тут переформатували простір для торгівлі, відкрили ресторани, оновили вивіски, організували автостоянки. Загалом відремонтували 50 тис. кв. м простору й додатково створили 120 робочих місць. А потім підрахували відвідування туристами – ці показники зросли до 4 млн осіб на рік.
«Замок Радомисль», Україна
Це український приклад активізації економічного життя території довкола пам’ятки. Одночасно з відновленням історико-культурного комплексу «Замок Радомисль» у місті Радомишль було розбудовано інфраструктуру. Це сприяло пожвавленню туризму: 2018 року Житомирська область стала четвертою за відвідуванням внутрішніми туристами. Додатково туристів приваблює місцевий фестиваль класичної музики.
ДОВІДКА
Проєкт ReHERIT реалізується за підтримки ЄС. У білій книзі «Економічний вплив місцевої культурної спадщини» проєкту ReHERIT проаналізовано особливості економічного впливу місцевої культурної спадщини на розвиток територій її розташування. У ній описано підходи до розуміння місцевих пам’яток як каталізатора розвитку, розкрито ключові проблеми, описано різновиди вартості культурної спадщини, ідентифіковано ключові зацікавлені сторони інвестицій, наведено показові приклади та надано конкретні поради.
Завантажити книгу можна тут
