Ботулізм – гостре інфекційно-токсичне захворювання  з групи харчових токсикоінфекцій, що викликається анаеробними бактеріями і їх токсинами, що характеризується переважно важкою поразкою ядер черепномозкових нервів. Зустрічається у всіх частинах земної кулі, але частіше в країнах, де населення вживає багато консервованих продуктів домашнього приготування.

На ботулізм люди хворіли від початку існування людства, але особливу увагу  ця хвороба привернула тільки в 1793 році, коли у Вюртемберзі захворіло 13 осіб, які вживали кров’яну ковбасу, 6 з них померли.  Назва його пішла від латинського «ботулус» – ковбаса. Тоді це захворювання пов’язували тільки з вживанням   в  їжу зіпсованої  ковбаси. Але виявилось, що його винуватцем можуть стати й інші консервовані продукти – риба, плоди, овочі, гриби.

Бактерії, які виробляють ботулотоксин, широко розповсюджені в природі. Вони зустрічаються в землі, воді, в організмах деяких тварин, розвиваються за повної відсутності кисню і тому найкраще зберігаються в герметично закупорених консервних банках, де гинуть всі інші мікроби. За несприятливих умов вони утворюють спори, які малочутливі  до зовнішніх чинників.

Продукти, вражені бактеріями ботулізму, за зовнішнім виглядом і смаком часто не відрізняються від звичайних, хоча інколи набувають запаху прогірклого масла. Розкладаючи білки, жири і вуглеводи, вони утворюють вуглекислий газ. Саме він і викликає здуття банок. Такі консерви ні в якому разі не можна вживати в їжу.

Із 5 різновидів бактерій ботулізму, позначених латинськими літерами A,B,C,D,E,  найсильніший токсин виробляє мікроб типу А.Цей токсин перевершує по своїй  силі всі відомі природні отрути.

Ботулотоксин , як і спори, досить стійкий. Сонячне світло й повітря його не руйнують. Описано випадок, коли рідкий токсин мікроба типу А в запаяних пробірках зберігався протягом 13 років. Травні ферменти також не діють на токсин. Хімічна природа отрути і причина його високої токсичності поки що не з’ясована. Відомо лише, що це речовина білкової природи, яка діє подібно до ферменту, викликаючи спазми і пошкодження кров’яних судин, знищуючи еритроцити, вражаючи м’язову систему, органи травлення й дихання, порушуючи роботу серця. Але найбільшої шкоди приносить він нервовій системі.

Отруєння наступає через декілька годин, а іноді і діб з того моменту, коли був з’їдений заражений продукт. Початок хвороби – блювота – нагадує будь-яке харчове отруєння. Потім з’являються симптоми, характерні для ботулізму: послаблення зору, косоокість, порушення ковтання, інші симптоми, які свідчать про параліч окремих м’язів.

Захворювання проходить тяжко. Смертність від ботулізму висока: від нього помирає більше 25% хворих.

         Для попередження ботулізму  необхідно:

• ретельно вимивати продукти і посуд , що використовуються для консервування , від бруду і пилу;
• використовувати за рецептурою рекомендовані концентрації солі, цукру і кислоти, вони перешкоджають накопичуванню токсинів;
• м’ясо і рибу в домашніх умовах можна консервувати в герметично закритих банках тільки із застосуванням автоклаву ;
• не консервувати герметично гриби і інші продукти, які важко почистити чи використати кислоту, яка подавлює розвиток спор ботулізму;
• зберігати домашні консерви при низьких температурах;
• не купуйте домашні консерви, а також «саморобні» м’ясні і рибні продукти «з рук» на вулицях і ринках;
• не купляйте в магазині консервовані продукти із здутою кришкою;

І найголовніше, завжди треба пам’ятати, що в домашніх умовах ніякі продукти – овочі, фрукти, ягоди, гриби не можуть бути гарантовано очищеними від забруднення. Ні один рецепт консервування не запобігає  проростанню спор  мікроба ботулізму.  Тому консервовані продукти, приготовлені в домашніх умовах, перед вживанням треба викласти в каструлю і прокип’ятити 15-20 хвилин, а потім охолодити. Кип’ятіння  вбиває токсин, який утворився в консервах. Саме кип’ятіння консервованих продуктів перед їжею – основний захід профілактики.

При перших ознаках ботулізму необхідно терміново викликати «швидку допомогу».

Дуже важливо вчасно  надати першу домедичну допомогу – промити  шлунок 5% содовим розчином,  зробити  клізму. Подальше складне лікування ведуть кваліфіковані спеціалісти медики  у лікарняних умовах.

 

 

 

 

 

Методист обласного методичного кабінету (безпеки життєдіяльності населення)Навчально-методичного центру цивільного захисту і безпеки  життєдіяльності Київської області  Марія  Сопронюк