Місцеві вибори, які відбудуться 25 жовтня цього року, будуть не схожі на попередні. Передусім вони пройдуть на новій територіальній основі – з меншою кількістю районів та громад. А крім того, вперше місцевих депутатів обиратимуть не за мажоритарною, а за пропорційною системою. Що слід знати про майбутні вибори, розповідає Центр громадського моніторингу та контролю.

Як проходитиме голосування?

На місцевих виборах українці, зокрема, обиратимуть голів міст, селищ і сіл. Цей бюлетень буде світло-рожевого кольору. Проголосувати можна буде за одного кандидата, поставивши позначку у квадратику біля його прізвища.

Також українці обиратимуть депутатів до місцевих рад: сільської, селищної чи міської, районної у місті, районної та обласної. Тобто доведеться заповнити ще 3 або 4 бюлетені. Бюлетень для вибору сільських/селищних депутатів буде кремового кольору, міських – світло-жовтого, районних у місті – світло-сірого, районних – світло-зеленого, а обласних – блакитного кольору.

Заповнювати ці бюлетені потрібно дуже уважно. Слід обов’язково поставити дві позначки: галочку або плюс за місцеву партійну організацію та цифру, яка позначає номер обраного кандидата. Причому цифру необхідно писати чітко і по трафарету. Хоча у ЦВК заспокоюють, що головне – аби цифру можна було однозначно прочитати.

«Насправді уточненими положенням Виборчого кодексу чітко виписано, що якщо можливо встановити волевиявленість цієї цифри, яка написана, навіть якщо не по трафарету, то, відповідно, голос має враховуватися тому кандидату», – пояснив член Центральної виборчої комісії Сергій Постівий.

Водночас бюлетень буде недійсним, якщо не буде обрана партія, або позначки будуть не у відповідних квадратиках.

Через епідемію COVID-19 голосування відбуватиметься за посилених умов безпеки. Зокрема, обов’язковими будуть температурний скринінг та антисептики на вході на виборчі дільниці, масковий режим всередині, дезінфекція приміщень, розмітка для дотримання соціальної дистанції. Крім того, потоки виборців будуть розділені на вхід та вихід із дільниці. Всередині повинні перебувати одночасно не більше 3 осіб на один стіл видачі бюлетенів. Причому члени виборчої комісії мають сидіти не менш як 1 метр одне від одного.

Чи будуть вибори на окупованому Донбасі?

Цьогорічні місцеві вибори відбудуться у 24 областях, 136 районах та 1469 громадах. Однак на окупованих частинах Донецької та Луганської областей і в анексованому Криму їх не буде. Попри різні політичні заяви, правових підстав для виборів в ОРДЛО чи АР Крим сьогодні немає. І питання внесення змін до постанови про місцеві вибори на порядку денному не стоїть.

За словами голови парламенту Дмитра Разумкова, час для законодавчих змін уже минув, оскільки місцеві вибори оголошуються не пізніше, ніж за 90 днів до їх проведення. «Зміни в уже ухваленій постанові можуть поставити під сумнів всю виборчу кампанію», – наголосив Разумков.

Тож будь-яка інформація про можливі вибори на окупованих Росією територіях неправдива, зазначають експерти.

Чому місцеві вибори важливі?

За словами політологів, місцеві вибори 2020 року стануть завершальним етапом децентралізації, яка розпочалась 5 років тому. Влада, яку мешканці громад оберуть для представлення їхніх інтересів, матиме набагато більше повноважень, ніж попередники.

«Я дуже хочу, щоб усі громадяни України зрозуміли: місцеві вибори 25 жовтня чи не вперше в історії України будуть настільки визначальними для майбутнього кожного регіону», – наголосив Президент Володимир Зеленський під час робочої поїздки на Закарпаття.

Власне, завдяки децентралізації більшість податків залишатиметься у місцевих бюджетах. Це означає, що громади матимуть більше фінансів, якими розпоряджатимуться на власний розсуд. Ці кошти вони зможуть витрачати на розвиток інфраструктури (наприклад, нові дороги), освіту, медицину, спорт тощо.

«Грошей у громад стане значно більше. У них залишатиметься більшість податків, які збираються як з громадян, так і з місцевого бізнесу, для реалізації програм і проєктів саме в цьому населеному пункті чи регіоні», – пояснила голова правління громадянської мережі «Опора» Ольга Айвазовська в коментарі DW.

Як зазначає експертка, таким чином ціна представницького мандату у радах громад чи областей набагато вища, ніж 2015 року.

Наразі результати соцопитувань свідчать, що фаворитами на місцевих виборах будуть кандидати від партії «Слуга народу». Відповідно до даних соціологічної групи «Рейтинг», за «СН» готові проголосувати 15,5% виборців. Далі розмістилась «Опозиційна платформа – За життя» та «Європейська солідарність» – по 11,4%. На четвертому місці серед вподобань виборців – «Батьківщина» (8,3%), а на п’ятому – партія «За майбутнє» (6,2%).