КУПАЛА (Івана Купала) відзначається 6 липня на лузі у купальську (іванівську) ніч. Напередодні парубки розкладають великі купи хмизу на лузі на березі річки Трубіж. Запалювати ці купальські вогні доручають дідам, які повинні до вечірньої зорі добути примітивним способом новий вогонь. Вірять, що, стрибаючи через багаття, можна позбутися хвороб, злих чарів, безплідності. Виходячи з того, вдалим чи невдалим виявився стрибок через вогонь, дівчата й парубки ворожать про своє майбутнє, ранній чи пізній шлюб. Первісно У центрі лугу роблять опудало – Купалу, ляльку, яку прикрашають дівчата живими та штучними квітами, ягодами, стрічками тощо. Навколо неї водять хороводи, співають пісні про кохання, сватання, майбутній шлюб. Купальську ніч вважають чарівною, коли пробуджується нечиста сила. Звідси – широко розповсюджені дівочі ворожіння на вінках, численні обряди і магічні прийоми, за допомогою яких застерігаються від відьом. Вірять, що трави, зібрані на Купала, мають особливо цілющі властивості.