Україна вже кілька тижнів живе з новими укрупненими районами, проте багато людей на місцях досі не розуміють сенс цього та вплив на повсякденне життя.
Замість старих 490 районів їх стало 136 (17 з них – у анексованому Криму та на непідконтрольних Києву територіях Донбасу).
За задумом реформи децентралізації, роль об’єднаних територіальних громад має зростати, а роль районів суттєво зменшитись.
Концепція розподілу повноважень нових районів та ОТГ є, але потрібні законопроєкти ще мають схвалити протягом найближчих місяців.
На повну реформа районів з фінансовим і адміністративним наповненням має запрацювати з січня 2021 року.
Як твердять ідеологи укрупнення районів, населення не має відчути на собі цього і жодна з повсякденних послуг не стане для українців менш доступною.
Детально пояснюємо, навіщо об’єднали райони і як це вплине на життя українців.
Навіщо і як об’єднали райони
У межах реформи децентралізації в Україні вже створили 1470 об’єднаних територіальних громад, які мають стати основою місцевого самоврядування.
Ідея ОТГ полягає у створенні спроможних громад, кожна з яких ефективно використовуватиме фінанси для свого розвитку.
При цьому роль районів і районних рад суттєво зменшується і подекуди зовсім нівелюється. Голова райадміністрації має стати не фактичним керівником району, а представником центральної влади з наглядовими функціями.
Копирайт изображенияHTTPS://DECENTRALIZATION.GOV.UA/Багато створених ще за радянських часів районів були занадто маленькими. У таких районах створили всього одну ОТГ, яка займала всю територію району.
За даними порталу децентралізації, таких громад було 76, а ще у 27 районах створили одну громаду, а решта території відійшла громадам інших районів.
Ще у 116 районах було лише по дві громади.
Загалом 44% районів, як кажуть у владі, просто не мали б чим зайняти свої ради та державні адміністрації, адже представляти інтереси 1-2 громад було б надто неефективно.
Повноваження районної влади і керівництва ОТГ могли б повністю дублюватись.
В уряді кажуть, що у найближчі три роки економія тільки на утриманні райрад і адміністрацій складе щонайменше 1,5 млрд грн щороку.
Для укрупнення регіонів використовували низку критеріїв, серед яких були наявність не менше 150 тисяч населення та відстань до районного центру не більше 60 кілометрів.
Поділити райони чітко за цими критеріями не вдалось й з’явилось дуже багато винятків. Найбільшим районом України став Дніпровський – 1,179 млн людей, а найменшим – гірський Верховинський із 30 тисячами людей.
Як розповів ВВC News Україна один з розробників реформи децентралізації Ігор Коліушко, районів вийшло трохи забагато – їх мало б бути на 10-15 менше. Але загалом об’єднання провели задовільно.
Екстремальні випадки – Хмельницька та Тернопільська області, де створили всього по три райони із занадто великою кількістю громад у кожному. Це може у майбутньому створити проблеми.
Що зміниться у нових районах
Реальні зміни щодо районів стануть відчутними вже на місцевих виборах 25 жовтня.
Наразі ЦВК ще не оголосила проведення перших виборів у нових районних радах, але має час зробити це до середини серпня.
Якщо це станеться, то вже у листопаді зберуться нові районні ради, а створення і призначення нових районних державних адміністрацій очікують вже з січня 2021 року.
Законопроєкт щодо розподілу фінансових ресурсів ОТГ і нових районів, який мають невдовзі ухвалити, передбачає, що всі громади перейдуть на прямі відносини з центральним бюджетом.
Доходи і видатки бюджетів районів та ОТГ розмежують, а районні бюджети не отримуватимуть базову дотацію і не матимуть відносин з центральним бюджетом.
Копирайт изображенияУНІАНРайонні бюджети формуватимуть коштом власних доходів.
Райони отримуватимуть податки на прибуток підприємств, засновником яких буде районна рада. Також їм планують залишити плату за ліцензію та сертифікати, які видаватимуть районні адміністрації.
Районні бюджети також отримуватимуть плату за комунальне майно райрад.
Натомість бюджети ОТГ матимуть 60% податку на доходи фізосіб, місцеві податки і збори, рентні платежі, акцизний податок, плату за комунальне майно громад, плату за адмінпослуги і дотації та субвенції з державного бюджету.
Планується, що всі 1470 територіальних громад будуть незалежними й органи влади районного рівня не матимуть на них жодного адміністративного та фінансового впливу.
За чим треба і не треба їхати у новий район
Як розповів Ігор Коліушко, людям, які живуть у скасованих районах, здебільшого не треба буде їхати за державними послугами у новий районний центр.
“Не буде ніяких послуг, за винятком серйозного бізнесу, за якими треба буде їхати. За винятками певних ліцензій і рішень для крупного бізнесу”, – каже експерт. Але це точно не стосуватиметься ФОПів.
Абсолютну більшість адміністративних послуг люди мають отримувати в територіальних громадах.
Заступник міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода анонсував, що у всіх ОТГ створять центри надання адміністративних послуг.
Наразі 767 громад з 1470 не мають ЦНАПів і їх там мають створити.
Копирайт изображенияУНІАНЧиновники та розробники децентралізації наполягають, що укрупнення районів не означає автоматичного перенесення лікарень, військкоматів, відділень пенсійного фонду та судів у нові райцентри.
Але у владі визнають, що укрупнення районів призведе до реорганізації усіх державних представництв центральних органів виконавчої влади.
Проте кожне відомство буде визначати оптимальну структуру представництв у залежності від кількості населення та попиту на послуги, а не прив’язуватись до районних центрів.
На порталі децентралізації анонсували, що всі територіальні органи реструктуризують на рівні нового району. Однак в громадах, які створять на основі райцентрів, та більшості інших громад, ці підрозділи залишать чи створять нові.
Якщо ж центри громад будуть розташовані дуже близько, то для таких громад можуть створити спільний підрозділ держоргану.
На рівні району планують частково залишити відповідальність за такі сфери: підтримку освіти (спеціальна загальна середня освіта), охорону здоров’я (підтримка та розвиток закладів охорони здоров’я вторинного рівня), фізичну культуру, спорт, культуру і мистецтво.
Також на районному рівні можуть лишити певні питання землеустрою, містобудування та архітектури.
Як наполягає Ігор Коліушко, укрупнення районів не має прямого зв’язку зі зміною кількості лікарень.
“Первинна охорона здоров’я буде у громадах, а вторинний та третинний рівень закріплений за Національною службою здоров’я”, – нагадав експерт.
Вона буде визначати долю багатопрофільних закладів у колишніх райцентрах у залежності від потреб населення. Ці речі не пов’язані з районуванням, каже він.
Те ж саме стосуватиметься утворення і ліквідації судів, що робитимуть у залежності від потреб, а не шляхом перенесення судів тільки у нові райцентри.
Щодо створення нових транспортних маршрутів з сіл та міст до нових райцентрів, то ці проблеми, скоріше за все, вирішуватимуть вже нові районні ради та адміністрації.
