Як ціле місто компостує, а не спалює траву і листя: досвід Переяслава

Днями, місто відвідали журналіст та оператор інформаційної агенції “Рубрика” Данило Герасимов і Євген Єщенко відповідно, яких зацікавила реалізація у місті, активістами місцевого вузу за підтримки Переяславської міської ради, Проекту ПРООН «Не пали – компостуй”. Із результатами їх відвідин можна ознайомитися нижче.

Рішення проблеми підпалів сухостою може бути простіше, ніж здається…

Ця весна проходить “з вогником” – пожежі сухостою в 2020 році призвели до особливо значущих наслідків. Підпал сухостою називають однією з основних причин пожежі в Чорнобильській зоні відчуження. У Житомирській області України масштабні пожежі знищили кілька сіл і вже торкнулися торфяних запасів. У менших масштабах, умисні підпали сухої трави і листя призводять до пожеж повсюдно.

Так чому ж люди продовжують палити сухе листя і траву? Крім банальної необережності або злочинного наміру, один з аргументів – необхідність просто прибрати сухостій, скинути куди-небудь. Щоб вирішити цю проблему, Переяслав, невелике місто в Київській області, почав компостувати такі відходи на загальноміському рівні.

Відходи всіх сортів

Переяслав – справжній приклад для наслідування за кількістю і якістю впроваджених екологічних ініціатив. У 30-тисячному місті ще 4 роки тому з’явився роздільний збір відходів. Компанія “ПереяславБуд” виграла тендер на утилізацію відходів і вирішила спорудити у місті уніфіковані майданчики для сміттєвих контейнерів.

Там є інформація, адреси – це будинки, які можуть викинути сміття у контейнери. Хоча це не дотримується, є порушення і з цим нічого не поробиш. 2 сміттєвози окремо їздять: один збирає тверді побутові відходи, другий –  решту. Ми це все веземо на сортування. Спочатку розбираємо те, що в сітках, тому що легше розібрати. Потім – інше сміття теж перебираємо. Те, що залишається, що нікуди не годиться – органіка, це все, відправляємо далі на полігон“, – говорить керівник “ПереяславБуда” Роман Модебадзе.

Із відходів міста компанія збирає пластик, скло та папір, які потім відправляє на переробку. За словами Романа, зараз це не особливо прибутковий бізнес: “Проблема нашого міста в тому, що тут дуже багато приватного сектора. Якщо в Києві, наприклад, у відходах в основному скло і папір, у нас буває все, що завгодно. Буває, закидають і будсміття, і листя, і гілки, і пісок – роблять нам такі “бутерброди”. Ми це все прибираємо, але ми ж не можемо кожен мішок розібрати.

Інша проблема – стихійні звалища. Ми прибираємо за графіком, коли роздаємо квитанції, там написано – коли буде вивезення. Два рази на місяць прибирається приватний сектор: ми їх поділили на п’ять ділянок, і кожен робочий день забирається окрема ділянка. Десь люди ставляться сумлінно, а є такі, що ніякого графіка не дотримуються, не чекають – в центрі міста можуть взяти, вивалити купу сміття. Ми це прибираємо, а потім виявляється, що дуже багато витрат. Тому що, якщо там лежить в центрі міста сміття, вже не видно, що ми щось прибрали.

Ще – дуже багато сміття, особливо зараз, під час карантину. Ми не справляємося, тому що люди сидять вдома, відпочивають, і так сміття виходить дуже багато. У той же час університет, ринки закриті, магазини-ресторани не працюють, і їм нема за що платити – у них просто немає зараз сміття“.

Роман каже, що не дивлячись на існуючі проблеми, прогрес у роботі з населенням є, і кількість людей, які сортують відходи, з роками зростає: “Спочатку взагалі не поділяли – можна було виявити в контейнері і унітаз, і гнилу картоплю. А зараз – більш-менш стали сортувати. Коли до нас приходять в офіс для оплати рахунків, ми з людьми розмовляємо, пояснюємо. Тому що на це все і спирається: якщо тут буде окремо органіка, а в іншому контейнері – все інше, нам буде набагато легше працювати, і витрат буде менше“.

Контейнерами “ПереяславБуда” забезпечено вже 80% міста – інші 20% планують забезпечити в цьому році. Компанія планує встановити окремі контейнери для збору скла та готує масштабну програму по вдосконаленню системи збору відходів в місті. “Я заздалегідь не хочу розкривати карти, але там маємо чимало цікавинок. У нас дуже багато пунктів, будемо намагатися, щоб насправді люди навчилися розділяти сміття. Щоб вони бачили, що ось це – забирається окремо, скло – окремо. І всім буде легше: місто буде чистішим і нам буде легше працювати“.

Яма, площею в гектар

Уже згаданий приватний сектор в Переяславі був постійним джерелом пожеж – щовесни при збиранні урожаю з полів і садів жителі міста позбавлялися від листя і трави за допомогою вогню. Щоб вирішити це питання, в минулому році міська рада вирішила обладнати компостну яму і вивозити всі органічні відходи – особливо листя і траву, – саме туди.

13 травня 2019 року, міська рада дозволила використовувати земельну ділянку на околиці міста під компостування органіки. Головний архітектор міста Анна Степаненко, каже, що місце під яму було обрано невипадково – таким чином, місто закриває відразу 2 потреби: “Це територія, яка потребує рекультивації, колишній глиняний кар’єр, який знаходиться на околиці міста. При цьому кар’єр уже вироблений і археологічних знахідок там не залишилося. Ми вирішили виділити цю земельну ділянку, поставили покажчики, огорожу, і з того часу у нас є таке місце. Компостна яма займає рівно гектар – це великий кар’єр, досить глибокий, який нам потрібно рекультивувати.

Всього за рік роботи яма допомогла значно знизити кількість підпалів сухостою. “При міськраді є диспетчерський центр – туди надходять звернення громадян про підпали. Коли інспектор з благоустрою виїжджає на місце, його запитують: “А куди це вивозити?”. Ми пояснюємо, публікували інформацію в місцевій газеті, оприлюднювали на офіційному сайті міської ради. Тут постійно знаходиться охорона, завжди стежить за порядком і пропускає городян. Як наслідок, якщо за тиждень в диспетчерський центр надходило 10 заяв, то зараз – 2-3 максимум. І то, реагують на них швидко, виїжджають і людям проводять роз’яснювальні бесіди, кому треба – допомагають з вивезенням. Це реально рятує місто, для міста це добре “, – каже керівник міського комунального підприємства Артем Гриценко.

Відходи в яму скидаються з усього міста – в основному, їх привозять комунальні служби. Громадяни також можуть вивезти органічні відходи в яму своїм транспортом або замовити вивіз у комунальної служби. “У нас є різні автомобілі для вивозу. Час послуг із вивезення на автомобілі ГАЗ коштує 329 гривень, це підйомна для кожної людини ціна. Ми спеціально знизили на нашому підприємстві калькуляцію у зв’язку з тим, що спочатку було близько 400 грн. Ми порахували по мінімуму, для населення. Для тих, хто привозить відходи на своєму транспорті – це абсолютно безкоштовно, ми просто надаємо послугу для тих, у кого техніки немає. Безкоштовно, тому що це потрібно місту, щоб жителі були свідомими і не палили сміття – тільки з цією, однією метою…“- каже Артем.

Спочатку не всі громадяни підтримали цю ініціативу – жителі найближчих будинків турбувалися, що яма швидко перетвориться на звалище. “Люди переживали, що тут буде звалище, вони не особливо могли зрозуміти, що таке органічні відходи. Говорили, що ми привеземо одну машину гілочок, а ще 3 – сміття. Ми переконали їх, і коли вони побачили на власні очі експлуатацію – що немає ніякого пластику, ми все намагаємося очищати, – опір припинився“.

Готовий компост місто збирається використовувати для своїх потреб – удобрювати клумби і зелені насадження. Детальніше – вирішать, коли компост буде готовий: яма такого обсягу буде заповнюватися ще як мінімум пару років. “Нічого не потрібно: ні заглиблень, ні розширень. Ми плануємо її перед зимою накрити ще одним шаром землі, щоб компост був якісніший. І все, проблем ніяких не буде “, – говорить Артем.

“Ти розумієш, що ти не один”

Цієї весни Програма Розвитку ООН запустила в Україні проект “Не пали – компостують”, мета якого – навчити громади компостування і надати інструменти для аналізу проблеми з пожежами. Незважаючи на те, що Переяслав запустив таку діяльність ще рік тому, місто вирішило приєднатися до проекту, щоб отримати нові інструменти для моніторингу та організації процесу. Реєстрацією в проекті займається Андрій Іващенко, активіст і викладач Переяславського педагогічного університету імені Григорія Сковороди.

Потрібно розуміти, що будь-яка робота починається з методології: як зробити це правильно, як ввести цю систему. Ми не говоримо, що ми все робимо абсолютно правильно. Але ми робимо перші кроки, тому що це надзвичайно важливо для кожного громадянина. Саме ця проблема цьогоріч постала чи не найгостріше – Київ зайняв перше місце в антирейтингу. Це ще раз доводить, що наша діяльність лежить у правильній площині. Єдине питання – що потрібно шукати максимум інструментів, вводити ініціативи, щоб зробити це правильно, комфортно. Ділитися досвідом і “заражати” правильними ініціативами все більше і більше громад, робити максимум кроків для того, щоб змінити людську свідомість“, – говорить Андрій.

Незважаючи на карантин, проект “Не пали – компостують” триває – минулого тижня вже пройшов перший вебінар. Крім теорії, організатори навчать учасників аналізувати проблему, нададуть супутникові інструменти і дані спостережень за пожежами. “Є громадяни, які до цього ставляться сумлінно, є громадяни, які порушують систему. У проекті є додаткові інструменти – супутникові дані, які допоможуть громаді вибрати максимально ефективний інструментарій. Щоб вести статистику, щоб систематизувати цю проблему, виділити сильні сторони і слабкі ланки. Йти методично, правильно, до вирішення цієї проблеми“.

Інший, важливий аспект проекту – це обмін досвідом. “Коли ви бачите, як люди це роблять і які у них є шляхи вирішення проблеми, ви можете спробувати їх застосувати, говорити, спілкуватися. Найголовніше, що ти розумієш – ти не один. У всіх така ж проблема, ніхто її не соромиться і всі намагаються її вирішити. Це перший крок до конструктиву “, – говорить Андрій.

 

Додати коментар