Торік, 21 квітня, у другому турі президентських виборів Володимир Зеленський переміг тодішнього главу держави Петра Порошенка. Результат був приголомшливим – 73,22%. Через рік українці знову проголосували б за Зеленського, якби вибори були сьогодні. Соціологи кажуть, що в першому турі за нього віддали б голоси на 15% більше виборців, ніж торік. Які обіцянки виконав Зеленський за рік, проаналізував Центр громадського моніторингу та контролю.
Переформатування політичної системи
Одним із перших рішень Президента Зеленського був розпуск парламенту. Верховна Рада була повністю перезавантажена: 342 з 450 депутатів отримали мандат вперше. Тож у політиці з’явились нові обличчя, яких так прагнули бачити українці. Більше того, вперше в історії пропрезидентська політсила сформувала одноосібну більшість у Верховній Раді.
Було проведено реформу виборчого законодавства, яка передбачає пропорційну систему виборів з відкритими списками і гарантує гендерний баланс. Також попередньо було схвалено скорочення кількості нардепів до 300.
Крім того, Верховна Рада нарешті скасувала недоторканність народних депутатів. За кнопкодавство в Раді було введено кримінальну відповідальність, а за пропуски голосувань – штрафи. Також вперше в Україні з’явився закон про імпічмент Президента, який багато років до цього не вдавалося ухвалити. Закон ініціював сам Зеленський.
Вперше в історії також було сформовано уряд монобільшості. Кількість міністрів скоротили з 25 до 17, об’єднавши кілька міністерств.
Законотворчий турборежим
За підрахунками журналістів видання «Слово і діло», Зеленський за неповний рік виконав 67 обіцянок із 400. Багато що вдалося реалізувати, зокрема, завдяки «турборежиму» Верховної Ради. З початку роботи парламент ухвалив 206 законів. Причому більшість із них – абсолютно без проблем завдяки монобільшості.
Як свідчать дані Верховної Ради, частину важливих законопроєктів ініціював глава держави. Окрім вже згаданих законів про вибори, депутатську недоторканність, імпічмент Президента, серед важливих рішень були «антикорупційні закони». Це – повернення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, яка була скасована за попередньої влади, а також т.зв. «закон Лінкольна» про нагороду для викривачів корупції.
«Так, до деяких людей з команди Президента є запитання. Але він показав, що не буде покривати порушників. Виключення депутатів із фракції, відставка уряду та генпрокурора – тому свідчення», – прокоментувала у своєму блозі заступниця голови фракції «Слуга народу» Євгенія Кравчук.
За особистого втручання Президента Верховна Рада також змогла ухвалити такі резонансні рішення, як легалізація видобутку бурштину та грального бізнесу (наразі у першому читанні). Як наслідок, по всій країні було закрито тисячі гральних залів та нелегальних казино.
Досягненням Зеленського експерти називають запуск земельної реформи. Після багатьох років мораторію на продаж сільськогосподарської землі парламент нарешті ухвалив закон про вільний обіг. Хоча для цього монобільшості довелось заручитись підтримкою частини опозиції, оскільки голосів «Слуги народу» не вистачило.
Звільнення полонених
У 2019 році главі держави вдалося перезапустити переговорний процес у Нормандському форматі і зрушити з мертвої точки процес звільнення українських політв’язнів. У вересні із російського полону повернулись 35 українців. Серед них – захоплені біля Керченської протоки моряки, а також кінорежисер Олег Сенцов, активіст Олександр Кольченко, журналіст Роман Сущенко та ін. У грудні з полону окупантів звільнили 76 українських громадян, а в квітні – ще 20.
«Відбувся черговий етап взаємного звільнення утримуваних осіб – ми повернули 20 своїх громадян, які перебували в неволі на тимчасово окупованих територіях. Хочу підкреслити: взаємне звільнення утримуваних осіб відбулося у межах формату «всіх на всіх». Ми забираємо всіх громадян України. Без винятку», – заявив керівник Офісу Президента Андрій Єрмак 16 квітня.
Варто зауважити, що восени відбулось розведення військ у Станиці Луганській. Завдяки цьому там було відбудовано міст, який полегшив мирним жителям перетин лінії розмежування.
Держава у смартфоні
Однією з обіцянок Зеленського було створення «держави у смартфоні», тобто переведення державних сервісів у цифровий формат. Тож взимку ОП презентувала мобільний додаток «Дія», який надає доступ до цифрового водійського посвідчення і свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Незабаром там також з’явиться електронний паспорт громадянина. Паспорт у смартфоні дозволить не носити з собою ID-картки та витяги з неї, наголошують у Мінцифрі.
За словами урядовців, цифрові документи мають таку ж юридичну силу, як і фізичне посвідчення, тому ними можна користуватись замість паперових аналогів. Україна є першою державою в світі, яка запроваджує таку практику. На сьогодні користувачами «Дії» є вже понад 2,1 млн українців.
Цього року з’явився також цифровий сервіс «Є-малятко», який спрощує реєстрацію новонароджених. Він дозволяє отримувати одразу 10 послуг за однією заявою.
«Велике будівництво»
У березні було запущено президентську програму «Велике будівництво». Це величезний інфраструктурний проєкт, що фінансуватиметься з Державного фонду регіонального розвитку та «Укравтодору». За 5 років у країні мають побудувати близько 24 тисяч кілометрів доріг, а також сотні об’єктів соціальної інфраструктури.
Уже цього року планується ввести в експлуатацію понад 4000 км доріг, 389 садочків, шкіл, стадіонів, амбулаторій та лікарень. На це у держбюджеті закладено 42,7 млрд грн.
Експерти зауважують, що сьогодні перед Володимиром Зеленським стоїть більше викликів, ніж коли він прийшов до влади. Пандемія коронавірусу та світова економічна криза ставлять економічний розвиток України у неймовірно складні умови. Щоб зберегти добробут громадян, глава держави мусить ухвалювати жорсткі антикризові рішення. Чи вдасться це Зеленському, покаже час.