У заповіднику тепер є своя реставраційна майстерня. Що це означає?

Наприкінці минулого року у НІЕЗ «Переяслав» почала працювати майстерня з реставрації мистецьких пам’яток. Відкрили її на території музею просто неба, зробили коштом заповідника. Працює тут 45-річний Євген Сусь, його посада – реставратор пам’яток дерев’яної архітектури.

– Раніше всі експонати наших музеїв реставрувалися в Києві, – розповів він. – На цьому місці до 2007 року був музей лікарських рослин, потім це приміщення певний час не використовувалося. А у 2017 чи 2018 році тут почали ремонтні роботи для розміщення у ньому сучасної майстерні. Тут тоді вже нічого не було, навіть даху. Прямо ось тут, – показує на підлогу, – на землі, лежав сніг. Виклали перегородку, бо вся теплиця була завеликою для цілої майстерні, утеплили повністю, забетонували підлогу, зробили дах, провели опалення, воду, каналізацію. Я також допомагав майстрам: плитку клали, пінопласт клеїли.

Як зазначає майстер, всередині є все необхідне для консерваційних та реставраційних робіт:

  • загальна витяжка та окрема шафа із витяжкою;
  • вогнетривний сейф, де зберігаються картини та ікони, з якими працює майстер;
  • великий стіл із суцільного каменю, на якому зручно реставрувати велике полотно, воно ніде не перегинається.
  

Також встановили сигналізацію, є багато шафок для різних потреб, холодильник, умивальник. Оскільки Євген Сусь працює тут з 8:30 до 17:00, то умови для нього створили максимально зручні.

Він наголосив, що наразі займається лише консервацією пам’яток. Щоб їх ще й реставрувати, повинен отримати атестацію від реставраційного центру в Києві. Зараз саме цим і займається. У 2014 році проходив стажування у Національному науково-дослідному реставраційному центрі України.

Євген Сусь за роботоюЄвген Сусь за роботою

– Я покриваю картину спеціальним папером, щоб фарба, яка відшарувалася, ущільнювалася, – пояснює. – Потім клеєм та маленьким шпательком придавлюю ці відшарування, відпарюю, щоб було глибше проникнення клею до основи. Через день знімаю папір та очищую ікону від поверхневих забруднень. А після цього підводжу грунт на місцях втрати фарби. Реставрація – це глибша робота: тонування, доповнення. Буває, що реставрація однієї картини триває роками. Одну ікону я робив майже цілий місяць. Там складна ситуація – вона була наскрізь побита шашелем. Якщо ікона в кращому стані, її коснсервацію можу провести і за тиждень. Але це лише технічна робота, а ще ж необхідно зробити на неї паспорт з текстовим звітом та фотографіями кожного етапу консервації. На це витрачаю чимало часу.

  
 
 

Потребу та черговість музейних експонатів у проведенні реставраційних робіт визначаємо разом із фахівцями відділу фондів заповідника.

Євген Сусь працює в заповіднику 16 років. Має досвід роботи художником. Ікони його авторства продавалися в столичному Михайлівському Золотоверхому соборі. Із братом Олександром, відомим у Переяславі художником, розписував церкви.

Джерело

Додати коментар