Вибір професії після школи для багатьох абітурієнтів стає одним із перших важливих рішень. На ринок праці вже вплинули війна, міграція, мобілізація, відбудова країни, розвиток цифрових технологій і нестача працівників у багатьох сферах. Через це попит на різних фахівців змінився. Водночас вступники часто дивляться не тільки на те, кого шукають роботодавці. Для них також важливо, наскільки професія престижна, чи можна буде добре заробляти, працювати дистанційно або знайти роботу за кордоном.

Що відбувається на ринку праці у 2026 році, розбирався УНН. 

Актуальні професії в Україні: що обирають абітурієнти

За даними інформаційної системи Вступ.ОСВІТА.UA, у 2025 році найбільше заяв на бакалаврат вступники подали на такі спеціальності:

• менеджмент (69 385 заяв); 
• філологія (55 911 заяв); 
• психологія (55 571 заява); 
• маркетинг (37 581 заява);
• економіка (33 540 заяв); 
• комп’ютерні науки (31 688 заяв); 
• право (28 317 заяв).

Ці дані показують, що серед вступників зберігається високий інтерес до гуманітарних, управлінських, економічних, юридичних та IT-напрямів. 

Водночас популярність спеціальності не завжди означає найвищий попит на ринку праці. Частина напрямів приваблює абітурієнтів через уявлення про престиж або ширші можливості працевлаштування, але після завершення навчання конкуренція серед випускників може бути високою.

Найпотрібніші професії в Україні: яких фахівців не вистачатиме країні у найближчі роки

Поточна ситуація на ринку праці демонструє іншу картину, ніж та, яка складається при перегляді рейтингів вступних заяв. 

За даними Київського міського центру зайнятості, з початку 2026 року роботодавці найактивніше пропонували роботу водіям автотранспортних засобів, продавцям продовольчих товарів, підсобним робітникам, продавцям-консультантам, прибиральникам службових приміщень, кухарям і бухгалтерам. 

Зокрема, станом на 1 травня 2026 року найбільше актуальних вакансій було для кваліфікованих робітників з інструментом — 852. Для професіоналів відкрили 674 вакансії, для представників найпростіших професій — 612, для фахівців — 545, для працівників сфери торгівлі та послуг — 495.

Серед конкретних професій найбільший попит у січні-квітні був на монтажників радіоелектронної апаратури та приладів (367 вакансій). Водночас шукачів за цією професією було лише 4. Станом на 1 травня за цією посадою залишалося 147 вакансій і 3 шукачі роботи.

Також серед найпотрібніших професій були прибиральники службових приміщень (277 вакансій у січні-квітні та 142 вакансії станом на 1 травня). Для продавців-консультантів за чотири місяці зареєстрували 241 вакансію, а станом на 1 травня їх було вже — 97. Для продавців продовольчих товарів відкрили 223 вакансії.

Помітний попит був і на водіїв автотранспортних засобів: у січні-квітні у Київському міському центрі зайнятості зареєстрували 214 вакансій. Для двірників було 184 вакансії за чотири місяці та 122 актуальні вакансії станом на 1 травня. Для бухгалтерів — 179 вакансій у січні-квітні та 65 станом на 1 травня.

До переліку професій із високою кількістю вакансій також входили фахівці — 160 вакансій у січні-квітні та 70 станом на 1 травня, кухарі — 150 і 89 відповідно, інженери — 128 і 88, підсобні робітники — 124 і 59, вантажники — 120 і 65.

Окрема група — професії, де кількість вакансій суттєво перевищувала кількість зареєстрованих шукачів. 

Наприклад, для монтажників радіоелектронної апаратури та приладів було 367 вакансій і лише 4 шукачі. Для електромонтерів з ремонту та обслуговування електроустаткування — 109 вакансій і 8 шукачів. Для слюсарів-сантехніків — 97 вакансій і 10 шукачів. Для двірників — 184 вакансії та 15 шукачів. Це ті випадки, де попит роботодавців був значно вищим за кількість людей, які шукали роботу через центр зайнятості.

Водночас найпопулярніші професії серед шукачів роботи не завжди збігалися з найпотрібнішими серед роботодавців. 

Так, у січні-квітні найбільше шукачів було серед бухгалтерів — 263 особи. Станом на 1 травня їх залишалося 102. Далі йшли фахівці — 245 шукачів у січні-квітні та 96 станом на 1 травня. Продавців-консультантів було 243 у січні-квітні та 89 станом на 1 травня.

Також серед популярних серед шукачів професій були адміністратори — 158 осіб у січні-квітні та 76 станом на 1 травня, менеджери — 144 і 52 відповідно, менеджери зі збуту — 127 і 69, економісти — 116 і 46, спеціалісти державної служби або місцевого самоврядування — 109 і 51.

У категоріях професій найбільше шукачів у січні-квітні було серед законодавців, вищих державних службовців, керівників і менеджерів — 1468 осіб. Серед професіоналів було 1345 шукачів, серед осіб без професії — 1332, серед фахівців — 1073, серед працівників сфери торгівлі та послуг — 839.

Станом на 1 травня найбільше шукачів залишалося серед керівників і менеджерів — 660 осіб, професіоналів — 596, фахівців — 477, осіб без професії — 336, працівників сфери торгівлі та послуг — 316.

Така статистика яскраво показує, що в Україні зберігається високий попит не лише на фахівців з вищою освітою, а й на представників робітничих, технічних і сервісних професій. У найближчі роки цей попит може залишатися значним через потреби бізнесу, логістики, торгівлі, будівництва, громадського харчування, промисловості та відновлення інфраструктури.

Окремо варто враховувати напрями, пов’язані з відбудовою країни, енергетикою, інженерією, медициною, освітою, соціальною роботою, кібербезпекою, інформаційними технологіями, автоматизацією та аналізом даних. Саме ці сфери поєднують довгострокову потребу держави й бізнесу з можливістю професійного розвитку. 

Куди вступати вчорашньому випускнику та як обрати професію і навчальний заклад

Під час вибору професії абітурієнтам варто оцінювати одразу кілька вагомих факторів: 

• власні здібності; 
• інтерес до конкретної сфери; 
• попит на фахівців; 
• умови навчання; 
• репутацію закладу освіти; 
• можливості практики та працевлаштування. 

Орієнтуватися лише на популярність спеціальності ризиковано, адже високий конкурс не гарантує легкого входу в професію після випуску.

У Міністерстві освіти і науки України вступникам радять перед поданням заяв враховувати загальні результати НМТ, а також актуальність конкретних шкільних предметів для обраної спеціальності. Зокрема, варто ознайомитися з предметними коефіцієнтами, оцінити власні сильні предмети, співвіднести результати НМТ із вимогами спеціальності та ухвалювати рішення усвідомлено. 

Тому у профільному міністерстві вчорашнім школярам рекомендують спершу визначити кілька сфер, у яких вони готові навчатися і працювати. 

Крок другий – перевірити попит на ці професії.

Після цього варто порівняти освітні програми різних закладів, переглянути умови вступу, вартість контракту, наявність бюджетних місць, партнерства з роботодавцями та можливості стажування. 

Для тих, хто не впевнений у виборі, варто розглядати не одну “ідеальну” професію, а кілька реалістичних сценаріїв. Наприклад, гуманітарний напрям можна поєднувати з аналітикою, комунікаціями, мовами або цифровими інструментами. Економіку — з фінансами, обліком, даними чи управлінням. Технічні спеціальності — з автоматизацією, енергетикою, виробництвом або кібербезпекою. 

Вступна кампанія-2026: як вона відбуватиметься та що потрібно знати вступникам

У 2026 році вступна кампанія до закладів вищої освіти проходитиме за затвердженим МОН Порядком прийому. 

За інформацією на сайті Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО), вступники можуть подати максимум 10 заяв, з них до 5 — на бюджет. 

Із нововведень – до заяв на вступ більше не потрібно додавати мотиваційні листи. Також вступники на бакалаврат мають встановлювати пріоритетність заяв як на бюджет, так і на контракт. 

Також слід врахувати, що система пріоритетів тепер діє не лише для бакалаврату, а й для вступу в магістратуру не лише на бюджет, а тепер і на контракт.

Крім того, для більшості творчих спеціальностей коефіцієнт творчого конкурсу зріс до 0,7 (раніше він становив 0,6).

При вступі до інституту чи університету у 2026 році потрібно мати на увазі, що всі іспити відбуватимуться офлайн (в очному форматі). Для бакалаврату це буде співбесіда з предметів НМТ і творчий конкурс, а для магістратури — співбесіда з іноземної мови та фаховий іспит. Це стосується всіх вступників, окрім окремих категорій, наприклад вступників із ТОТ, військових, учасників спортивних змагань національних збірних команд. 

Ключовий етап для вступників цього року – створення електронного кабінету. За календарем МОН, реєстрація електронних кабінетів стартує 1 липня, а їхня робота триватиме до 15 жовтня. З 3 липня починається реєстрація на творчі конкурси та співбесіди. Подання заяв вступниками стартує 19 липня і завершується 1 серпня о 18:00.

Списки осіб, рекомендованих до зарахування за заявами з пріоритетом, мають оприлюднити не пізніше 6 серпня. До 11 серпня о 18:00 вступники повинні підтвердити вибір місця навчання, а зарахування на бюджет і контракт за заявами з пріоритетом має відбутися до 13 серпня.