Понад 96 % надходжень до держбюджету сформували чотири податки
«У структурі 17,4 млрд грн надходжень до державного бюджету за січень–квітень 2026 року понад 96 % припадає на чотири бюджетоформуючі податки», — зазначив начальник ГУ ДПС у Київській області Олександр Двірко.
Найбільшу питому вагу у структурі надходжень забезпечує податок на додану вартість — 5,9 млрд грн, або 33,8 % доходів державного бюджету, із приростом 22,7 %. Майже на рівні з ним — податок на доходи фізичних осіб, який сформував 5, 7 млрд грн (33,0 %, +21,3 %).
Вагомий внесок також забезпечили військовий збір — 2,8 млрд грн (16,1 %, +40,0 %) та податок на прибуток підприємств — 2,3 млрд грн (13,0 %, +43,9 %).
Основний обсяг надходжень формують податки, які безпосередньо залежать від рівня виробництва, споживання та доходів населення.
Матеріали за посиланням: https://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/1009113.html
Помилка в декларації з податку на прибуток: як виправити без штрафів і зайвих ризиків
Помилки у звітності з податку на прибуток — ситуація поширена, однак у більшості випадків вона не створює критичних наслідків, якщо платник своєчасно та правильно її виправляє. Головне управління ДПС у Київській області наголошує, що Податковий кодекс України передбачає чіткий механізм такого виправлення, а в умовах воєнного стану — ще й суттєві послаблення.
Два способи виправлення: що обрати
Відповідно до п. 50.1 статті 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник має право самостійно виправити помилку:
– через уточнюючу декларацію (УД) — подається як окремий документ;
– у складі поточної декларації через додаток ВП — дає можливість виправити лише один звітний період у межах поточного звіту.
Практика показує: якщо потрібно швидко врегулювати ситуацію або виправити декілька періодів, доцільніше обрати уточнюючу декларацію.
Ключовий принцип: враховуйте наростаючий підсумок
Податок на прибуток розраховується наростаючим підсумком. Це означає, що помилка в одному періоді автоматично впливає на наступні.
Наприклад, неточність у I кварталі потребує коригування не лише цього періоду, а й півріччя, 9 місяців і річної декларації. У такому випадку уточнюючі декларації подаються послідовно за кожен звітний період.
Фінансова звітність: коли її потрібно подавати повторно
Відповідно до п. 46.2 статті 46 ПКУ фінансова звітність є невід’ємною частиною декларації.
– якщо помилка вплинула на бухгалтерські показники — разом з уточнюючою декларацією подається виправлена фінансова звітність;
– якщо помилка має виключно податковий характер (наприклад, у розрахунку різниць) — повторне подання фінзвітності не є обов’язковим, однак доцільно коректно відобразити факт її подання.
Сплата податкових зобов’язань: коли і як
Якщо після виправлення виникає недоплата:
– при поданні уточнюючої декларації — суму необхідно сплатити до або на момент її подання;
– при використанні додатка ВП — сплата здійснюється у строки, визначені для поточної декларації.
Заповнення розділу «Виправлення помилок»
У декларації або додатку ВП відображаються:
– правильні показники;
– сума збільшення або зменшення податкового зобов’язання (відповідні рядки розділу виправлення).
Важливо забезпечити логічну узгодженість усіх показників, щоб уникнути додаткових запитів з боку контролюючого органу.
Воєнний стан: ключова перевага для платника
На період дії воєнного стану діє спеціальна норма — пп. 69.38 п 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ.
Тобто, при самостійному виправленні помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання:
– не нараховуються штрафи (3% або 5%);
– не застосовується пеня.
Це правило поширюється як на воєнні, так і на довоєнні періоди.
Строки давності: що важливо врахувати
Загальний строк для виправлення — 1095 днів (ст. 102 ПКУ).
Водночас цей строк був зупинений у період з 18.03.2020 по 31.07.2023.
Практичний наслідок: у 2026 році платники все ще можуть виправляти помилки, допущені, зокрема, у 2021 році.
Своєчасне виявлення помилки, правильний вибір способу її виправлення та повнота документального супроводу — ключові фактори, які забезпечують контрольованість податкових зобов’язань і знижують ризики для бізнесу.
Матеріали за посиланням https://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/1007973.html
Безбар’єрність у податковій службі Київщини як основа сучасного державного сервісу
Безбар’єрність у роботі податкової служби Київської області сьогодні розглядається як один із ключових принципів організації державного сервісу. Йдеться не лише про технічні чи архітектурні зміни, а про комплексний підхід, у центрі якого знаходиться людина та її потреби.
Сучасна податкова система поступово відходить від моделі, де громадянин змушений адаптуватися до умов установи. Натомість формується підхід, за якого саме сервіс адаптується до різних життєвих ситуацій людей. Це стосується як фізичної доступності приміщень, так і способів отримання інформації та послуг.
У Центрах обслуговування платників Київщини впроваджуються рішення, що роблять перебування відвідувачів більш комфортним: зручні входи, зрозуміла навігація, інформаційна підтримка на місці. Водночас працівники орієнтуються на більш уважну комунікацію, щоб кожен відвідувач міг отримати необхідну допомогу без зайвих складнощів.
Таким чином, безбар’єрність поступово стає не окремим напрямом роботи, а базовим стандартом функціонування податкової служби.
Матеріали за посиланням: https://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/1009351.html
ГУ ДПС у Київській області
