Шевченкова творчість – суцільний заклик шанувати героїв і не забувати про втрати. Поет прагнув об’єднання всіх українців навколо національної ідеї і сформулював її як ідею примирення: «Обніміться, брати мої, молю вас, благаю». «В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля». Звісно, йдеться про нашу державну хату, про мир і злагоду в людських душах.
А взагалі, де б ми не були і в який би день не зверталися до Т. Шевченка, його поезії, це буде саме той день і те місце, які сприяють її правдивому прочитанню. Водночас ми, переяславці, маємо особливо пишатися рідним містом, адже найсміливіші – пророчі – думки Шевченка пішли у світ саме звідси — з нашого Переяслава!
Хоча тільки лише пишатися недостатньо, потрібна дія. Маємо жити й діяти згідно Шевченкових заповітів — до цього спонукає і моя книжка. А той факт, що вона вийшла під час війни, робить її ще актуальнішою.
Війна не віддаляє нас від Шевченка, а наближає до нього. Війна допомагає розуміти поета так, наче все, про що він писав, відбувається нині з нами…
Презентація проходила в Мистецькій галереї (КЗ «Переяславський центр культури і мистецтв»), на тлі виставки «Соняшник – сонячне відродження». Інтер’єр дарував відчуття краси, затишку та естетичної насолоди. Але справжнє значення символу Сонця розкрилось, коли зал заповнили діти – учні старших класів гімназії №2. Це символ молодості й життя, яке відроджується, і оптимізму!
Як приємно бачити усміхнені молоді обличчя, зацікавлені погляди, здивовані очі! Відчувати, що Шевченкова поезія жива в людях, які читають її.
Учні підготували перфоманс – «Великий Льох»: виразно прочитали поему зі збірки «Три літа», яку Тарас Шевченко уклав з власних поем і віршів у Переяславі.
Я безмежно вдячна всім дітям, що взяли участь у презентації, їхнім батькам, учителям – Наталії Василівні Литвин, Анастасії Вікторівні Бурчик за багаторічну співпрацю й роботу з учнями, націлену на результат: вдумливе прочитання поезії Тараса Шевченка, глибоке проникнення в суть поставлених поетом питань. І звичайно ж, я вдячна директорці гімназії №2 Валентині Вікторівні Одинець за підтримку всіх наших творчих поривань.
Окрема вдячність начальнику відділу культури Валентину Сергійовичу Шуткевичу, директору ЦКМ Людмилі Михайлівні Бездольній — за організацію заходу, працівникам культури.
Усі ми разом підходимо до дуже поважного ювілею – 25-річчя такого явища, як Переяславська осінь Кобзаря. Від 2001 р., коли літературно-мистецький фестиваль під цією назвою відбувся вперше, у нас чимало здобутків, перед нами вимальовуються нові перспективи. Це зобов’язує нас підвести підсумки і спробувати осмислити чвертьстолітній пройдений шлях. Бо це — методика, яскравий приклад того, як творчість Шевченка може бути збережена та актуалізована в сучасних умовах! Методика популяризації класики серед молоді.
