Наступного року уряд планує залучити 5 млрд грн від приватизації держпідприємств. Наразі Мінекономіки готує майже 800 компаній до продажу на аукціоні. Серед них є як заводи, так і маленькі виробничі цехи, недобудови, колишні кав’ярні тощо. Що таке мала і велика приватизації та чому держава розпродує свої активи, дізнався Центр громадського моніторингу та контролю.
Мала приватизація
Минулого літа в Україні розпочалась так звана «мала приватизація». Тобто продаж підприємств, ділянок, споруд, пакетів акцій компаній, які належать державі чи місцевій владі і вартість яких не перевищую 250 млн грн. Усі об’єкти, а їх було понад 3 тисячі, продавались через відкритий аукціон у системі «Prozorro. Продажі». Загалом було проведено понад 4 тисячі електронних торгів.
За даними Prozorro, за понад рік державі вдалось заробити на приватизації 1,7 млрд грн. Найбільше грошей заробило місто Львів, також до п’ятірки лідерів потрапили Житомир, Київ, Вінниця та Чернігів. Загалом до системи «Prozorro. Продажі» приєдналось понад 200 міст, селищ і територіальних громад з усієї України.
«На аукціонах «Prozorro. Продажі» знаходять нових власників дуже різні об’єкти. Наприклад, у Львові був проданий колишній ресторан за рекордні 116 мільйонів гривень і переможцем аукціону стала відома інвестиційна компанія Dragon Capital. За лоти точиться запекла боротьба, як у продажі приміщення кафе у центрі Києва, біля стадіону «Динамо» – його стартова ціна зросла у 57,5 разів до 39 млн гривень», – розповів Олексій Соболєв, директор «Prozorro. Продажі».
Стати учасником аукціону може будь-яка приватна чи юридична особа, зокрема іноземні інвестори. Не може бути покупцем представник держави-агресора – Росії. Для участі в торгах необхідно зареєструватись на одному з акредитованих електронних майданчиків (їхній перелік можна знайти за адресою https://prozorro.sale/pokupcyam) та сплатити гарантійний внесок. Це – 10% від оголошеної вартості лота.
Аукціони передбачають 3 етапи. Перший – на підвищення. Виграє той, хто запропонує найбільшу ціну. Якщо лот не продали, то оголошують другий аукціон. При цьому початкова ціна зменшується на 50%. Якщо цей етап також не завершується продажем, то оголошується третій аукціон – на пониження. Кожен аукціон триває 3 хвилини, учасник може зробити 3 кроки. Усі процедури відбуваються публічно і відкрито.
За словами експертів, для бізнесменів – це хороша можливість купити цікаві об’єкти, а для місцевих рад – отримати гроші до бюджету.
«У Дніпропетровській області сільська рада продавала 14 кілометрів водогону, який раніше використовувався для зрошення. Стартова ціна складала близько 4 мільйонів гривень. Для них це дуже важлива сума – два річні бюджети села. У результаті компанія, яка займається збором металобрухту, купила об’єкт майже за 5 мільйонів», – зазначив проектний менеджер «Prozorro.Продажі» Олексій Мовчан.
У Кабміні повідомляють, що мала приватизація триватиме далі. Зараз до продажу готується ще 800 підприємств.
Велика приватизація
Услід за малою приватизацією держава планує продати і великі підприємства. Президент України Володимир Зеленський доручив провести перший конкурс великої приватизації в Україні до 1 квітня 2020 року.
«Розпочати підготовку великих державних компаній до приватизації та залучення іноземних радників. Термін до 1 грудня 2019 року. Відповідальні – (прем’єр-міністр України Олексій) Гончарук та (міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій) Милованов», – зазначив Зеленський.
Тож на початку жовтня депутати скасували перелік державних компаній, заборонених до продажу. Натомість вони зобов’язали Кабмін розробити новий список держпідприємств, які не можна продавати.
Автори законопроекту вважають, що роздержавлення великих підприємств пожвавить інвестиції та оптимізує систему управління державним майном. Депутати пояснюють, що зняття штучних заборон щодо приватизації державного майна позитивно вплине на економічний розвиток регіонів. За словами Роксолани Підласої, заступника голови комітету ВР з питань економічного розвитку, «держава – не ефективний власник і ніколи ним не буде. Уряд повинен займатися підвищенням соціальних стандартів та розвитком економіки, а не бізнесом». Таку ж думку має і прем’єр-міністр Олексій Гончарук.
«У держави має залишитись лише те, що є стратегічним, що виконує, окрім функції заробляння грошей, ще й якусь соціальну функцію, або є стратегічно важливим з безпекової точки зору. Все інше має бути віддано приватному і ефективному власнику», – заявив він.
Серед підприємств, які можуть виставити на аукціон, є такі гіганти, як Укрпошта, Укрзалізниця та Нафтогаз. Хоча міністр інфраструктури Владислав Криклій запевняє, що купити можна буде лише частину їхніх акцій, а не підприємства повністю. В уряді переконані, що компанії зможуть залучити приватних інвесторів, які допоможуть осучаснити підприємства.
«По-перше, корпоратизовані держпідприємства, такі як Укрпошта, Укрзалізниця або Нафтогаз позбудуться баласту і почнуть заробляти, а на витрачати на його утримання. По-друге, продаж непрофільних активів компаній і міністерств поповнить держбюджет, а не чиїсь кишені. Годі й говорити про залучення приватних інвесторів, які зможуть модернізувати підприємства і створити на них високооплачувані робочі місця», – переконаний заступник міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Павло Кухта.
Кабмін уже призначив чотирьох інвестиційних радників, які готуватимуть до продажу Одеський припортовий завод, Вугільну компанію «Краснолиманська», завод із виробництва інсуліну «Індар», завод «Електроважмаш» та Об’єднану гірничо-хімічну компанію.
Експерти пояснюють, що радники потрібні, аби адекватно оцінити компанії та вирішити, як краще їх продавати.
Важливо зауважити, що економісти по-різному ставляться до приватизації держпідприємств. Дехто вважає, що вона не відбудеться. Продаж привабливих об’єктів можуть заблокувати суди, а непривабливі – просто не цікавитимуть інвесторів.
Інші експерти припускають, що підприємства продадуть, але чи виграє від цього держава? Аналітики застерігають, що поспіх у приватизації може призвести до втрати потенційно високотехнологічних і незамінних підприємств. Наприклад, недобросовісний інвестор може закрити єдиний завод із виробництва інсуліну в Україні. Щоб такого не трапилось, приватизацію потрібно проводити дуже виважено. Чи вдасться уряду це зробити, покаже час.
