Податкова інформує

Автоматизоване формування платіжних інструкцій для стягнення податкового боргу: що змінилося

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що із серпня 2025 року в Україні запрацювала нова система електронної взаємодії між ДПС, Казначейством та надавачами платіжних послуг, яка забезпечує автоматичне формування платіжних інструкцій на стягнення податкового боргу. Це — черговий крок до цифровізації податкового адміністрування, передбачений Національною стратегією доходів до 2030 року.
 На виконання пункту пункту 4.2.2(g) Національної стратегії доходів до 2030 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2023 № 1218-р, та пункту 4 наказу Міністерства фінансів України від 30.12.2024 № 669 «Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, Державної казначейської служби України та надавачів платіжних послуг під час передавання платіжних інструкцій на стягнення коштів в електронній формі», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2025 за № 66/43472 (далі – Порядок), з 20.08.2025 розпочала роботу система, яка забезпечує формування платіжних інструкцій в електронній формі в інформаційно-комунікаційній системі ДПС та направлення їх на виконання надавачам платіжних послуг для стягнення податкового боргу.
 Відповідно до вимог вищевказаного Порядку процес формування платіжних інструкцій на списання податкового боргу та направлення їх на виконання надавачам платіжних послуг є автоматизованим та здійснюється на щоденній основі. 
 Акцентуємо увагу, що направлення платіжних інструкцій здійснюється на щоденній основі по кожному платнику, по якому наявні відповідні рішення, прийняті згідно ст. 95 Податкового кодексу України.
 Підставою для відкликання платіжних інструкцій відповідно до Порядку фактично є інформація в інформаційно-комунікаційній системі ДПС про відсутність/погашення податкового боргу.

Матеріали за посиланням: https://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/962959.html 

 

Єдиний податок забезпечив понад 5,3 млрд грн для місцевих бюджетів Київщини

За січень–листопад 2025 року до місцевих бюджетів надійшло 5 396,4 млн грн єдиного податку, що становить 17,1 % у структурі всіх надходжень. Порівняно з аналогічним періодом 2024 року цей показник зріс на 13,4 %, що підтверджує стабільність малого та середнього бізнесу — основних платників цього податку.

Платниками Білоцерківської міської територіальної громади сплачено 458,1 млн грн єдиного податку — це найбільший внесок серед усіх громад області. 

Другу позицію посідають платники Броварської міської громади, які перерахували 441,3 млн грн. Третє місце — за Борщагівською сільською громадою, платники якої сплатили 409,5 млн грн. Далі йде Ірпінська міська громада, внесок якої становить 348,7 млн грн. П’ятірку лідерів замикає Вишнева міська громада – 266,5 млн грн надходжень. 

Завдяки платникам місцеві бюджети Київщини отримують стабільні та прогнозовані надходження, які дозволяють реалізовувати важливі інфраструктурні та соціальні проєкти.

Усього за січень–листопад 2025 року місцеві бюджети Київської області отримали 31 534,1 млн грн, що підтверджує стійку фінансову базу регіону та належний рівень податкової культури серед підприємців і громадян.

Матеріали за посиланням: https://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/962835.html 

 

Перереєстрація РРО/ПРРО у разі перейменування вулиці: що потрібно зробити суб’єкту господарювання

Після перейменування вулиці суб’єкти господарювання зобов’язані оновити інформацію про місцезнаходження своїх господарських одиниць у податкових органах. Це необхідно для забезпечення відповідності даних у фіскальних чеках, реєстраційних документах і в обліку об’єктів оподаткування.

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що відповідно до пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України, платники податків зобов’язані повідомляти контролюючі органи про всі об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, протягом 10 робочих днів після виникнення змін у відомостях про них. Це робиться шляхом подання заяви за формою № 20-ОПП (затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588).

Якщо внаслідок рішення органу місцевого самоврядування відбулося перейменування вулиці, де розташована господарська одиниця, суб’єкт господарювання повинен внести оновлену адресу до податкових реєстрів. Незалежно від того, чи вносилися зміни до договору оренди або правовстановлюючих документів, оновлення даних є обов’язковим, адже адреса господарської одиниці є реквізитом фіскального чеку (п. 2 розд. II Положення № 13, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13).

Після подання заяви № 20-ОПП платник має провести перереєстрацію реєстратора розрахункових операцій (РРО) або програмного РРО (ПРРО), що використовується у відповідній господарській одиниці. Відомості про адресу у заяві на перереєстрацію (форма № 1-РРО / № 1-ПРРО) повинні збігатися з тими, що подані у формі № 20-ОПП. Це забезпечить коректне відображення інформації у фіскальних чеках і дозволить уникнути невідповідностей при податкових перевірках.

Отже, навіть якщо зміни у назві вулиці не відображені у правовстановлюючих документах, суб’єкт господарювання зобов’язаний оновити дані в податковій звітності — подати заяву № 20-ОПП і провести перереєстрацію РРО/ПРРО, щоб забезпечити повну відповідність адреси вимогам законодавства.

Більше інформації ви можете знайти в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДПС (ЗІР), переходьте за посиланням: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=43427  

Матеріали за посиланням: https://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/962920.html 

 

Як електронне листування економить час громадян і бізнесу

Головне управління ДПС у Київській області активно розвиває цифрові сервіси, щоб кожен платник податків міг економити час та ресурси.

Переваги електронного листування:

  1. Без черг і зайвих візитів
    Надсилайте запити та отримуйте відповіді онлайн, не відвідуючи податкову.
  2. Швидке оформлення документів
    Електронна подача дозволяє отримати офіційні відповіді за 1–2 робочі дні.
  3. Зручне зберігання документів
    Всі файли та відповіді доступні у вашому Електронному кабінеті.
  4. Контроль статусу звернення
    Ви завжди бачите, на якому етапі обробки ваш запит.
  5. Робота 24/7 навіть у святкові дні
    Подайте запит у будь-який час — обробка відбудеться у перший робочий день.

 Результат: швидка комунікація, економія часу і ресурсів, прозора взаємодія з податковою службою.
 Детальніше про електронне листування читайте на офіційному сайті Державної податкової служби України у розділі “Електронні сервіси” / “Електронний кабінет платника”, за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/individual/f01002    

Матеріали за посиланням: https://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/963062.html 

 

До уваги платників! Банківські дні для зарахування податків і ЄСВ в період завершення бюджетного 2025 року

Головне управління ДПС у Київській області з метою забезпечення достовірності та своєчасності відображення в інформаційно-комунікаційній системі ДПС сум сплати податків, зборів, інших платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у період завершення бюджетного 2025 року повідомляє таке.
 Державною казначейською службою України затверджено Регламент роботи органів Державної казначейської служби України (далі – Казначейство) у період завершення бюджетного 2025 року та початку 2026 року (наказ від 03.12.2025 № 296).
 Згідно Регламенту останнім банківським днем для зарахування податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є 30 грудня поточного року.
 У період з 31 грудня 2025 року по 01 січня 2026 року включно міжбанківські платіжні операції через Систему електронних платежів Національного банку України (далі – СЕП НБУ) від Казначейства та/або на адресу Казначейства не здійснюються (учасники СЕП НБУ не зможуть здійснювати платежі на адресу Казначейства, а Казначейство – на адресу учасників СЕП НБУ).

 Починаючи з 02 січня 2026 року Казначейство в СЕП НБУ працюватиме у звичайному режимі.

Матеріали за посилням: https://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/963400.html 

 

Як захищені ваші дані при електронному листуванні з податковою

У 2025 році електронне листування — це швидко, зручно і безпечно. Але як подбати про конфіденційність і збереження документів?

  1. Захищене середовище
    Електронні сервіси ДПС працюють у зашифрованих каналах, що унеможливлює перехоплення інформації.
  2. Персональний доступ
    Вхід у електронний кабінет здійснюється за унікальними логіном та паролем, іноді з двофакторною автентифікацією. Тільки ви або уповноважені співробітники бачите ваші документи.
  3. Автоматичне збереження
    Усі листи та документи зберігаються у цифровому архіві, де можна легко переглянути історію звернень і відновити потрібний документ.
  4. Контроль статусів
    Система фіксує кожен етап обробки: від отримання звернення до готової відповіді, що знижує ризик помилок і втрати даних.
  5. Стандартизовані форми
    Використання електронних форм і автоматична перевірка даних зменшують людський фактор і ризик неточностей.
    Електронне листування — це не тільки економія часу і ресурсів, але й надійний спосіб захисту ваших даних. Ваші документи в безпеці, а всі процеси — прозорі та контрольовані.

Детальніше про електронне листування читайте на офіційному сайті Державної податкової служби України у розділі “Електронні сервіси” / “Електронний кабінет платника”, за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/individual/f01002    

Матеріали за посиланням: https://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/963303.html 

 

Як отримати інформацію про зареєстровані та скасовані розрахункові книжки?

Суб’єкти господарювання, які використовують розрахункові книжки (РК) та книги обліку розрахункових операцій (КОРО), можуть оперативно перевіряти інформацію щодо їх реєстрації або скасування через відкриті електронні ресурси Державної податкової служби. Така можливість забезпечує прозорість обліку та дозволяє суб’єктам господарювання своєчасно контролювати власні дані.

Облік розрахункових книжок: ключові вимоги законодавства
 
Головне управління ДПС у Київській області наголошує, що розрахункові книжки використовуються у випадках, коли відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкт господарювання проводить розрахунки без застосування РРО або ПРРО. Визначення та порядок застосування РК і КОРО деталізовано у Порядку реєстрації та ведення цих документів, затвердженому наказом Мінфіну від 14.06.2016 № 547.

 Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу ІІІ Порядку № 547, перша розрахункова книжка реєструється одночасно з реєстрацією КОРО, а наступні – на підставі реєстраційної заяви. Реєстрація та скасування РК завжди відбувається у прив’язці до КОРО, що унеможливлює паралельне ведення неузгоджених реєстрів.
 Порядок також встановлює вимоги до використання книжок, умов зберігання, фіксації завершення їх використання та дій у разі втрати РК. Зокрема, відповідно до пункту 11 глави 2 розд. ІІІ Порядку, використані РК зберігаються три роки після їх закінчення.

Порядок отримати інформацію про зареєстровані або скасовані РК
 
Усі відомості про реєстрацію РК відображаються через фіскальні номери відповідних КОРО. Згідно з пунктом 13 глави 1 розділу ІІ Порядку № 547, ДПС оприлюднює такі дані у відкритому доступі.

Суб’єкт господарювання може перевірити:
 – фіскальний номер КОРО,
 – дату реєстрації та скасування реєстрації,
 – номер останньої КОРО.

На період дії воєнного стану інформація про КОРО в Електронному кабінеті доступна на перегляд платнику податків після проходження ним електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого акредитованого центру сертифікації ключів – кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua.
 Більше інформації ви можете знайти в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДПС (ЗІР), переходьте за посиланням: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=34037
 Отже, суб’єкти господарювання можуть оперативно контролювати статус своїх розрахункових книжок через Електронний кабінет, що забезпечує прозорість обліку та відповідність вимогам законодавства.

Матеріали за посиланням: https://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/963300.html 

 

Як працювати без ризиків: поради бізнесу щодо уникнення ознак мінімізації податкових зобов’язань

Головне управління ДПС у Київській області системно працює над тим, щоб податкові правила були для бізнесу зрозумілими та передбачуваними. Одним із актуальних питань залишається виявлення ризиків, пов’язаних із мінімізацією податкових зобов’язань, — саме вони можуть стати підставою для посиленої уваги контролюючих органів.

Рекомендації для бізнесу:

– Прозоре обґрунтування моделі діяльності — всі рішення мають мати логічне пояснення та документальне підтвердження.
 – Уникнення формального дублювання функцій — різні суб’єкти не повинні виконувати тотожні операції без економічної доцільності.
 – Реальний поділ ресурсів та відповідальності — кожен суб’єкт повинен мати власний персонал, активи, договори та повноцінні управлінські процеси.
 – Коректне ведення обліку та документації — договори, первинні документи та бухгалтерські записи мають бути узгодженими й відповідати фактичним операціям.
 – Звернення за консультацією — податкова служба Київщини надає підтримку платникам у межах чинного законодавства.

Дотримання прозорих бізнес-процесів, реальної самостійності суб’єктів та якісної документації значно знижує ризики непорозумінь із контролюючими органами. Відповідальна організація діяльності та відкрита комунікація з податковою службою дозволяють підприємствам працювати стабільно, передбачувано та в правовому полі.

Матеріали за посиланням: https://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/963296.html 

 

Головне управління ДПС у Київській області застерігає майбутніх ФОПів

Головне управління ДПС у Київській області застерігає осіб, які погодилися на пропозицію представників окремого бізнесу, зареєструвати себе в якості фізичної особи – підприємця (ФОП) за так звану винагороду та сприяти такому бізнесу.
 Особа яка погоджується з такою пропозицією є однією  із співучасників схеми, яка може спонукати ухилення від сплати податків за рахунок чого бюджет України втрачає значні кошти та як наслідок є втратою, зокрема для:

– пенсій;

 – заробітних плат лікарям та вчителям;

 – фінансової складової боєздатності наших героїв та героїнь і багато чого іншого.

За рахунок використання спрощеної системи оподаткування, а саме ФОПів представники окремого бізнесу наживають свої статки чим не дають розвивати економіку України гідним чином та заганяють її в тінь.
 При цьому сам ФОП особисто несе відповідальність (фінансову, адміністративну, кримінальну) за здійснення від його імені такої псевдо господарської діяльності, у тому числі несе фінансову відповідальність своїм майном.

 Відомі непоодинокі випадки, коли при виникненні окремих проблем, зокрема за рахунок здійснення псевдо господарської діяльності, ФОП залишався з ними наодинці.

 Відтак, Головне управління ДПС у Київській області застерігає майбутніх ФОПів від ведення псевдо бізнесу шляхом сприяння протиправній госпотарській діяльності.

Матеріали за посиланням: https://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/newsark/963757.html 

https://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/963400.html 

 

Переробна промисловість та торгівля забезпечують третину всіх надходжень

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що завдяки сумлінній роботі платників податків регіон забезпечив вагоме поповнення бюджетів, а структура надходжень наочно показує, які галузі залишаються ключовими драйверами економічної динаміки.

Упродовж одинадцяти місяців 2025 року провідну позицію утримує переробна промисловість, яка забезпечила 17,6 % усіх надходжень — це 12 897,02 млн грн. Порівняно з відповідним періодом 2024 року галузь показала вражаюче зростання — +53,3 %, або 4 481,7 млн грн додаткових платежів. 

На другому місці — оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів, які забезпечили 16,6 % надходжень, або 12 156,7 млн грн. Галузь демонструє стабільне зростання бізнес-активності, адже темп приросту становить 27,9 %, що еквівалентно 2 651,8 млн грн додаткових надходжень. Це ознака стабільного споживчого попиту та високої адаптивності бізнесу.

Державне управління, оборона та обов’язкове соціальне страхування сформували 16,0 % усіх надходжень — 11 708,6 млн грн. Приріст у 15,7 % (плюс 1 589,7 млн грн) підтверджує стабільність бюджетного сектору та значну роль оборонних підприємств у податковій системі регіону.

Четверту позицію займає сільське, лісове та рибне господарство, яке забезпечило 8,0 % надходжень — 5 903,6 млн грн. Галузь зросла на 28,6 % (додатково 1 312,7 млн грн).

Зростання надходжень у ключових галузях — свідчення того, що бізнес працює легально, розвиває виробництво, створює робочі місця і послідовно виконує свої податкові зобов’язання. Саме відповідальність платників дозволяє регіону стабільно нарощувати фінансові можливості навіть у складних умовах.

Матеріали за посиланням: https://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/963634.html 

 

ФОП-бухгалтер і спрощена система: коли це дозволено законом

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що бухгалтер на спрощеній системі — поширене явище серед малих підприємців, які надають послуги іншим компаніям або фізичним особам. Проте у платників часто виникає запитання: чи не прирівнюється бухгалтерська діяльність до аудиторської, яка заборонена для спрощенців? Відповідь дає Податковий кодекс України та спеціальні закони, що регулюють ці сфери.

 Відмінність між бухгалтером і аудитором

 Відповідно до п.п. 291.5.2 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп фізичні особи – підприємці, які здійснюють діяльність у сфері аудиту.
 Згідно з підпунктами 1 та 3 п. 1 ст. 1 Закону України від 21 грудня 2017 року № 2258-VIII «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» аудит фінансової звітності – аудиторська послуга з перевірки даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності та/або консолідованої фінансової звітності юридичної особи або представництва іноземного суб’єкта господарювання, або іншого суб’єкта, який подає фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність групи, з метою висловлення незалежної думки аудитора про її відповідність в усіх суттєвих аспектах вимогам національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, міжнародних стандартів фінансової звітності або іншим вимогам. Аудиторська діяльність – незалежна професійна діяльність аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності, зареєстрованих у Реєстрі аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності, з надання аудиторських послуг. При цьому, ст. 1 Закону України 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями визначено, що бухгалтерський облік – це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Враховуючи те, що діяльність у сфері бухгалтерського обліку та діяльність у сфері аудиту за своєю сутністю є різними видами діяльності, то фізичні особи – підприємці, які надають виключно бухгалтерські послуги мають право перебувати на спрощеній системі оподаткування та бути платниками єдиного податку.
 Детальніше про це читайте у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДПС (ЗІР) за посиланням: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=32759   

Матеріали за посиланням: https://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/963741.html 

 

Чи дозволено ФОП на спрощеній системі продавати паливно-мастильні матеріали в ємностях до 20 літрів?

Питання реалізації паливно-мастильних матеріалів (ПММ) фізичними особами – підприємцями на спрощеній системі оподаткування є важливим, адже паливо належить до підакцизних товарів, а їх продаж для платників єдиного податку законодавчо обмежений. Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що відповідно до п.п. 3 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 295 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755–VI зі змінами та доповненнями не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання, зокрема, фізичні особи – підприємці, які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин).
 Враховуючи вищезазначене, не мають права фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп здійснювати роздрібний продаж паливно-мастильних матеріалів в ємностях місткістю 20 літрів та більше, а також оптовий продаж таких товарів незалежно від об’єму тари.

 Такі платники мають право здійснювати виключно роздрібний продаж паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів.
 Більше інформації ви можете знайти в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДПС (ЗІР), переходьте за посиланням: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=35950  

Матеріали за посиланням:

 https://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/963738.html 

 

Ми працюємо для вас: цифрова податкова служба очима громадян

Головне управління ДПС у Київській області впроваджує сучасні сервіси для зручності платників податків. Наша мета — зробити взаємодію з податковою швидкою, прозорою та комфортною.

Що вже доступно:

– Електронне листування без черг та зайвих візитів.
 – Онлайн-подача звітності та запитів.
 – Миттєвий доступ до довідок та даних обліку.

 Очима громадян:
 “Мені більше не потрібно витрачати час у чергах — усе можна зробити онлайн”
 “Отримала довідку про відсутність боргу за декілька хвилин!”
 “Цифрові сервіси податкової дійсно економлять час і нерви”

Ми розвиваємо цифрові сервіси, щоб ваш бізнес та громадяни відчували підтримку та зручність у роботі з податковою.

Детальніше про електронне листування читайте на офіційному сайті Державної податкової служби України у розділі “Електронні сервіси” / “Електронний кабінет платника”, за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/individual/f01002   

Матеріали за посиланням: https://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/964164.html 

 

План-графік перевірок: як і коли ДПС оприлюднює зміни

Порядок формування та оприлюднення плану-графіка документальних планових перевірок платників податків чітко визначений Податковим кодексом України. Законодавець установив як строки його публікації, так і правила внесення змін протягом року — задля забезпечення прозорості, прогнозованості й рівності умов для всіх платників.

 Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що згідно з пунктом 77.1 статті 77 Податкового кодексу України, документальні планові перевірки проводяться виключно на підставі плану-графіка, який щорічно затверджується та оприлюднюється на офіційному вебпорталі Державної податкової служби України (розділ «Діяльність» → «Плани та звіти роботи») до 25 грудня року, що передує звітному. Це означає, що бізнес завчасно може ознайомитися із переліком суб’єктів, запланованих до перевірок у наступному році.
 До плану-графіка включаються платники з підвищеним рівнем ризику несплати податків чи порушення вимог законодавства, контроль за яким покладено на податкові органи (абзац перший пункту 77.2 статті 77 ПКУ). Перелік ризиків і критерії їх поділу за ступенями визначає Міністерство фінансів України — як центральний орган, що формує та реалізує державну фінансову політику.
 Внесення змін до затвердженого плану допускається не частіше одного разу у першому та одного разу у другому кварталі року. Винятки стосуються лише технічних уточнень — зміни найменування платника або виправлення помилок у даних. Якщо ж до плану-графіка додаються нові суб’єкти, перевірки таких платників можуть розпочинатися не раніше 1 липня (за змінами у першому кварталі) або не раніше 1 жовтня (за змінами у другому кварталі). Водночас оновлений план-графік підлягає обов’язковому оприлюдненню на сайті ДПС до 30 числа останнього місяця кварталу.

 Такі вимоги встановлено для забезпечення відкритості контролюючої діяльності, а також рівного доступу платників до інформації про перевірочні процедури. Система публічного оприлюднення плану-графіка є одним із важливих інструментів підвищення довіри між державою та бізнесом.
 Отже, план-графік перевірок публікується до 25 грудня, а його оновлення — не частіше двічі на рік, що гарантує платникам податків прозорість і передбачуваність державного контролю відповідно до пунктів 77.1–77.2 статті 77 Податкового кодексу України.  Більше інформації ви можете знайти в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДПС (ЗІР), переходьте за посиланням: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41143  

Матеріали за посиланням:

 https://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/964161.html 

 

Розблокування ПН/РК: актуальні роз’яснення наприкінці року

Наприкінці року питання розблокування податкових накладних та розрахунків коригування (ПН/РК) залишається одним із найбільш актуальних для платників податків. З метою надання практичної допомоги бізнесу та забезпечення належного виконання податкових зобов’язань Головне управління ДПС у Київській області на постійній основі здійснює консультаційну та роз’яснювальну роботу з питань зупинення та відновлення реєстрації ПН/РК.
 Протягом року фахівцями ГУ ДПС у Київській області проведено значний обсяг комунікаційних заходів із платниками податків, зокрема відбулося 395 особистих зустрічей, 253 онлайн-зустрічі у форматі Zoom, надано 3 491 телефонну консультацію та здійснено 4 607 інформаційних розсилок. Така робота спрямована на індивідуальне опрацювання звернень, роз’яснення порядку подання пояснень і документів, а також мінімізацію ризиків повторного блокування податкових накладних.

 З огляду на наближення завершення календарного року ГУ ДПС у Київській області звертає увагу платників податків на необхідність своєчасного врегулювання питань, пов’язаних із зупиненням реєстрації ПН/РК. Оперативне звернення дозволить уникнути накопичення проблемних питань у наступному звітному періоді та забезпечити безперервну господарську діяльність.

Матеріали за посиланням:

 https://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/963933.html 

 

Хто звільняється від сплати військового збору: ключові норми Податкового кодексу України

Податковий кодекс України встановлює низку випадків, коли фізичні особи — підприємці та окремі категорії громадян можуть бути повністю звільнені від сплати військового збору. Пільги залежать від місця здійснення діяльності, обставин воєнного стану, стану здоров’я, а також від факту мобілізації чи участі у бойових діях.

 Відповідно до п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ):
 Платники військового збору – фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої груп, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації, мають право не сплачувати військовий збір за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій або почалася тимчасова окупація такої території, до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію. При цьому, якщо платники збору – фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої груп не сплачують єдиний податок та військовий збір, такі особи не заповнюють декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за період, в якому єдиний податок та військовий збір не сплачувався.

 Дати початку та завершення активних бойових дій, виникнення та припинення можливості бойових дій або початку та завершення тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 (п.п. 1.12 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
 Платники військового збору – фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати військового збору протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, яка триває 30 і більше календарних днів, що підтверджується витягом з Електронного реєстру листків непрацездатності (п.п. 1.13 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

 Згідно з п. 25 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ самозайняті особи (фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України від 25 жовтня 1993 року №3543-XІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», або за контрактом, на весь період їх військової служби (починаючи з першого числа місяця, в якому було їх призвано на військову службу або в якому було укладено контракт, але не раніше 24.02.2022 та закінчуючи останнім днем місяця, в якому така самозайнята особа була демобілізована (звільнена з військової служби), звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розд. IV ПКУ, звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розд. XIV ПКУ, а також звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання звітності з військового збору у складі податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб або єдиного податку відповідно до п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
 Крім того, відповідно до положення п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, у період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.

Детальніше про це читайте у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДПС (ЗІР) за ьпосиланням: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=43257  

Матеріали за посиланням:

https://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/964163.html 

 

Документальне оформлення втрати гуманітарної допомоги: що має знати неприбуткова організація

У разі псування або знищення гуманітарної допомоги внаслідок збройної агресії російської федерації неприбуткові організації повинні підтвердити такі втрати належними первинними документами, результатами інвентаризації та, за потреби, сертифікатом про форс-мажорні обставини. Саме ці документи є підставою для правильного відображення операцій у бухгалтерському та податковому обліку.

Які вимоги встановлює законодавство Головне управління ДПС у Київській області наголошує, що для цілей оподаткування п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (ПКУ) прямо вимагає, щоб усі показники податкової звітності ґрунтувалися на первинних документах, регістрах бухгалтерського обліку та інших підтверджувальних матеріалах. Формування звітності без документів забороняється.
 Водночас саме поняття первинного документа визначене у ст. 1 та ст. 9 Закону № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» – це документ, що містить відомості про господарську операцію та має встановлені обов’язкові реквізити. Лише такі документи можуть бути підставою для списання активів або відображення збитків.
 Оскільки гуманітарна допомога є особливим видом майна, порядок роботи з нею регламентується також Законом України «Про гуманітарну допомогу» № 1192-XIV. Контроль за отриманням, рухом і використанням гуманітарної допомоги належить до компетенції спеціально уповноважених органів, зокрема Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України, яке визначає вимоги до документів щодо її обліку.

 Документи для підтвердження втрати гуманітарної допомоги

 Для достовірного відображення втрат гуманітарної допомоги організація повинна підготувати пакет документів, що включає:

  1. акт інвентаризації — обов’язковий відповідно до ст. 10 Закону № 996 та Положення про інвентаризацію активів і зобов’язань № 879. Інвентаризація проводиться у випадках крадіжки, псування, пожежі, техногенних аварій чи інших надзвичайних подій;
  1. первинні документи про пошкодження або знищення майна — акти фіксації втрат, фото- чи відеофіксація, довідки органів ДСНС, документи про виконання аварійних чи відновлювальних робіт;
  2. документи компетентних органів про наслідки агресії — відповідно до Порядків, затверджених постановами КМУ № 326 та № 473 (визначення шкоди, ліквідація наслідків руйнувань);
  3. сертифікат Торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини — засвідчує неможливість виконання зобов’язань внаслідок надзвичайної події. Видається ТПП згідно з ст. 14¹ Закону № 671/97-ВР;
  4. рішення керівника організації про списання майна — оформлене за правилами бухгалтерського обліку та відповідно до виявлених інвентаризацією розбіжностей.

Хто визначає остаточний перелік документів

Оскільки гуманітарна допомога є спеціальним видом майна, остаточний перелік документів, що підтверджують її втрату або знищення, формується на рівні двох органів:

– Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України — як органу, відповідального за державну політику у сфері гуманітарної допомоги;

– Міністерства фінансів України — як органу, що забезпечує методологію бухгалтерського обліку та визначає правила списання активів.

Саме ці установи надають офіційні роз’яснення щодо документального оформлення втрат, зокрема лист Мінфіну від 10.10.2022 № 41010-06-62/23254, який деталізує порядок інвентаризації та відображення збитків унаслідок воєнної агресії.
 Детальніше про це читайте у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДПС (ЗІР) за посиланням: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=43461  

 

Орендна плата й податки: хто насправді відповідає за ПДФО — орендодавець чи орендар?

Надання в оренду нерухомості фізичною особою юридичній особі або підприємцю є поширеним видом цивільно-правових відносин. Проте варто пам’ятати: такі доходи підлягають обов’язковому оподаткуванню, а відповідальним за це є не орендодавець, а орендар, який виступає податковим агентом. Податковий кодекс чітко визначає правила, ставки та порядок утримання ПДФО.

 Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що згідно з п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 розд. ІV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ.

 Відповідно до п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

 При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.
 Підпунктом 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 ПКУ передбачено, що податковим агентом платника податку – орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об’єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар.

 Разом з тим, об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди.
 Доходи, від надання в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) нерухомого майна оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (п.п. 170.1.4 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).
 Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

 Податок сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки, небанківські надавачі платіжних послуг приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання платіжної інструкції на перерахування цього податку до відповідного бюджету або платіжної інструкції на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений ст. 35 прим. 1 ПКУ (п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

 Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання) (п.п. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).
 Відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
 Матеріал підготовлено на основі роз’яснень, розміщених у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДПС (ЗІР) (https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=40101).

 

Плата за землю: понад 2,4 млрд грн від платників Київщини

Головне управління ДПС у Київській області інформує: за січень–листопад 2025 року платники регіону перерахували до місцевих бюджетів 2429,6 млн грн плати за землю. Частка цього податку у структурі місцевих доходів становить 7,7 %, а динаміка демонструє впевнене зростання — на 27,9 % більше, ніж за аналогічний період 2024 року.

Позиції в рейтингу формують саме платники податків, які відповідально сплачують земельний податок і орендну плату. Завдяки їхній дисципліні громади отримали такі суми:

– Білоцерківська міська територіальна громада 193,4 млн грн;

– Броварська громада — 133,0 млн грн;

– Бучанська громада — 123,2 млн грн;

– Козинська громада — 104,1 млн грн;

– Яготинська громада — 85,8 млн грн.

Усього за січень–листопад 2025 року до місцевих бюджетів області надійшло 31 534,1 млн грн. Це стабільне джерело для реалізації важливих програм — від благоустрою та енергомодернізації до підтримки освіти, медицини й соціального захисту.

Матеріали за посиланням:

 https://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/964610.html 

 

Поради платникам: як підготувати документи для електронної відповіді

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що електронне листування через Електронний кабінет робить взаємодію з податковою швидкою та зручною. Щоб отримати відповідь без затримок, радимо:

  1. Перевіряйте формат файлів
    Використовуйте PDF, JPG або PNG.
     Не надсилайте документи у нестандартних форматах, щоб уникнути помилок.
      2. Називайте файли зрозуміло
     
    Наприклад: “Договір_ФОП_Іваненко.pdf”, “Звіт_листопад2025.pdf”.
      3. Додавайте всі необхідні документи
     
    Перевірте перелік у формі звернення: договори, звіти, довідки тощо.
      4. Перевіряйте правильність даних у зверненні
     
    Коректна контактна інформація та реквізити пришвидшують обробку.
      5. Зберігайте копії документів

Для власного обліку та підтвердження відправлення.
 Пам’ятайте: правильно підготовлені документи скорочують час обробки вашого запиту та гарантують точну електронну відповідь від податкової.
 Детальніше про електронне листування читайте на офіційному сайті Державної податкової служби України у розділі “Електронні сервіси” / “Електронний кабінет платника”, за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/individual/f01002  

Матеріали за посиланням:

https://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/964613.html 

ГУ ДПС у Київській області

Залишаємось на зв’язку:

Комунікаційна платформа: kyivobl.ikc@tax.gov.ua  

Підписатись на сторінку Фейсбук ГУ ДПС у Київській області https://www.facebook.com/tax.kyiv.oblast 

Підписатись на сторінку Ютуб ГУ ДПС у Київській області

https://youtube.com/channel/UCorQvlqMpj1Tnvz35Mgg6g?si=5OtBBEN5G8bh3q7f

 

 

Додати коментар