Директор ліцею-інтернату «Патріот» Василь Козій отримав подяку від Першого добровольчого мобільного шпиталю ім. М. Пирогова. Урочисто отримав її від переяславських волонтерів 6 березня після презентації книги «кіборга» Олександра Терещенка.
Від імені колективу шпиталю виступила волонтерка, медичний працівник Тетяна Сушко із Дівичок. Зачитала текст подяки: «Висловлюємо щиру вдячність Козію Василю Васильовичу за сприяння в діяльності ПДМШ в районі проведення АТО (ООС) на території Донецької та Луганської областей». Від себе додала:
– Це подяка за ваш великий внесок, за теплі ковдри, які зараз зігрівають наших медиків-добровольців в бліндажах Авдіївки. Завдяки таким людям, як ви, наша молодь може виховуватися у справді якісних закладах освіти, спілкуватися із гідними людьми, отримувати правильні настанови.
Василь Козій (58 років) не зміг подякувати у відповідь, бо занадто сильно розчулився, ледь стримував сльози. Згодом розповів журналісту «Вісника»:
– Це величезна частина мого життя, тому й приймаю все близько до серця. Бог закликав нас ділитися, інакше я просто не можу вчинити. Ковдри для медиків (близько десяти) наш заклад надав ще приблизно у 2014-2015 рр., коли війна лише починалася і волонтерство не було нестільки розвиненим. Я вже, якщо чесно, й призабув про це. Знаєте, як кажуть: зробив хорошу справу і зайвий раз не згадуй про неї. А тут таку приємну несподіванку влаштували мені. Ліцей і зараз потроху намагається допомагати нашим воїнам, залучаємо до цього й учнів. Продукти, речі передаємо через переяславських волонтерів 92-й окремій механізованій бригаді, а також через Нацгвардію.
Розказав ще одну цікаву волонтерську історію:
– Нещодавно «Ахмад чай» передав нам 22 тисячі своїх брендових чашок. Сказали: «Частину заберуть інші навчальні заклади Київщини, якими опікуємось. А рештою розпоряджайтеся, як забажаєте. Ми вам довіряємо». Ми ті чашки роздавали і в госпіталь, і у будинок престарілих, і у військову частину, і у відділ освіти, і в ЦРЛ, і куди тільки вони могли б знадобитися. Декого відверто дивували такі подарунки. А я ж діяв за єдиним принципом: якщо не ділитися, то зрештою не матимеш сам. За цим принципом ми живемо, так виховуємо ліцеїстів.
Віталій Усик (“Вісник Переяславщини”)
