Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області інформує, що виявлено осередки сарани на Запоріжжі та Херсонщині. Виявлено сарану і в інших регіонах. Наприкінці червня під посівами соняшнику на площі 27 га, а також суміжних територій на яких не проводиться господарська діяльність (занедбані земельні ділянки) виявлено масовий розвиток та поширення особливо небезпечного шкідливого організму – сарани личинок IIІ-V віків та дорослих особин шкідника за середньої чисельності 30-40 екз. на кв.м., а в осередках більше 80 екз. на кв.м. Йдеться про територію Борозенської сільської територіальної громади (за межами села Нова Кубань) Бериславського району Херсонської області. Встановлено наявність італійського пруса (сарани) (Calliptamus italicus) та сарани марокканської (Dociostaurus maroccanus). Осередки сарани єгипетської виявлено на території Кушугумської територіальної громади Запорізького р-ну Запорізької обл.

    Сарана – поліфаг, який з’їдає всі зелені рослини, проте надає перевагу злаковим культурам – кукурудзі, просу, сорго, пшениці, а також очерету, пирію тощо. Імаго і личинки об’їдають листя, стебла, живляться насінням. Одна особина сарани за період життя з’їдає до 500 г зелені. При масовому розмноженні личинки тримаються дуже щільними кулігами, а імаго перелітає зграями на значні відстані за вітром долаючи навіть континенти.

Сарана відноситься до найруйнівніших сільськогосподарських шкідників у світі. Комаха споживає приблизно свою вагу в їжі щодня – це близько 2 г свіжої рослинності. Під час спалахів сарана атакує і знищує пасовища та широкий спектр культурних рослин, включаючи зернові, бобові, гарбузові, соняшник, тютюн, овочі, виноград, фруктові дерева, бавовну та інші рослини. Це робить її загрозою практично для всіх видів сільського господарства.

   Спалахи чисельності саранових здебільшого пов’язані з рядом посушливих років і весняних засух. Збільшення чисельності спостерігається після 1-2 посушливих років, які характеризуються підвищеними температурами вегетаційного періоду і зменшеною кількістю опадів, що ми і спостерігаємо цього року. Окрім того, найкращим середовищем для розмноження сарани є заплавні луки та дельти великих річок. Також резерваторами саранових є неорні землі, перелоги та узбіччя з полином та споришем, різнотрав’я,  ділянки з розрідженою рослинністю вздовж зрошувальних каналів, галявини та узлісся лісових насаджень, поля де не проводились агротехнічні заходи. Відтак на Півдні України створено ідеальні умови, адже руйнація Каховського водосховища на місці якого виросли чагарники та значна частина земель обробіток яких зупинився через бойові дії. 

   Не зважаючи на те, що на території Київської області поширення цього шкідника на даний час не зафіксовано, необхідно провести комплекс профілактичних заходів із попередження його поширення, оскільки в умовах посушливої погоди ареал поширення, чисельність та шкодочинність шкідника може збільшитися.

   У разі виявлення масового розвитку та поширення особливо небезпечних шкідливих організмів потрібно невідкладно інформувати Департамент фітосанітарної безпеки та контролю в рослинництві Держпродспоживслужби та проводити знищення вогнищ шкідника. Обробки рекомендується здійснювати препаратами, зареєстрованими для використання в Україні на основі таких діючих речовин, як: лямбда-цигалотрин + тіаметоксам, люфенурон, альфа-циперметрин, хлорпірифос + циперметрин тощо. Під час проведення заходів з застосування засобів захисту рослин слід суворо дотримуватися санітарних правил, регламентів застосування препаратів, правил і заходів з охорони праці із забезпеченням збереження корисної ентомофауни та медоносних бджіл. Для забезпечення ефективної роботи з локалізації та ліквідації осередків саранових органам місцевого самоврядування необхідно співпрацювати із сільгоспвиробниками та громадянами та використовувати всі наявні ресурси та засоби. Звертаємо увагу на те, що під час та після проведення винищувальних заходів із застосуванням хімічних засобів захисту рослин необхідно дотримуватись заборони випасу свійської худоби та птиці на території проведення захисних заходів та суміжній з нею. Бджолярам необхідно завчасно вжити відповідні заходи для унеможливлення отруєння бджіл.

На оброблених інсектицидами полях і цілинних ділянках упродовж 30 діб забороняється сінокосіння і випасання худоби.

 

Головне управління Держпродспоживслужби

в Київській області

                                                         головний спеціаліст

відділу фітосанітарної діагностики

управління контролю в сферах

насінництва та розсадництва,

карантину та захисту рослин

Олег КУТОВЕЦЬ