У п’ятницю, 13 вересня, Переяславська громада прощалась із Героєм Андрієм Погодіним. Земляк поклав своє життя на Донеччині, інформує Proslav.

Земляки, односельці, друзі та близькі прийшли до Храму Різдва Божої Матері у Великій Каратулі, щоб висловити свою вдячність воїну.

Місцевий підприємець, депутат Переяславської міської ради, житель села Григорій Порало виступив з промовою перед присутніми. Свій виступ він розпочав словами Тараса Шевченка.

«У всякого своя доля і свій шлях широкий… Така доля спіткала Андрія, такий у нього був шлях», – зазначив Григорій Степанович.

Пан Порало розповів, що Андрій Юрійович не так давно почав жити у Великій Каратулі. Однак, маючи добрий характер, чоловік став «своїм». У Андрія з’явилися товариші, представляв село на футбольних змаганнях.

«Коли путінці напали, Андрій не роздумуючи пішов захищати нашу неньку-Батьківщину. Не так давно він приїжджав під час відпустки до Великої Каратулі, розповідаючи про свій шлях. Однак сьогодні на цьому місці ми проводжаємо Андрія в останню дорогу… Ми будемо пам’ятати тебе, як Героя, нашого Героя. Дякуємо, що поклав своє життя за те, щоб ми могли вільно жити в Україні… Земля тобі пухом… Світла пам’ять про тебе навіки залишиться в наших серцях», – промовив Григорій Порало.

Своїми спогадами про захисника поділився його товариш Іван. Він пригадав своє перше знайомство з Андрієм. Тоді його порекомендували взяти до футбольної команди Великої Каратулі. Згодом майбутній Герой став основним гравцем.

«Але найголовніше – він став для нас другом. Андрій був веселим, енергійним, завжди усім допомагав… Світла йому пам’ять», – додав чоловік.

За дорученням І відділу Бориспільського РТЦК та СП до присутніх звернувся представник ДФТГ-2 Олександр Молоткін.

«Знову плаче громада, знову кривавими сльозами омивається серце, бо ми знову стоїмо біля свіжої козацької могили… Ніякими словами не описати те, що сьогодні ми в останню путь провели справжнього українця. На жаль, доля не була прихильною до нього з молодості – йому випали нелегкі випробування. Однак ми можемо сказати, що він зберіг найголовніше – зберіг в собі людину, ставши для багатьох справжнім товаришем та другом. І коли прийшла чорна година випробувань, виявилося, що ви всі для нього рідні… Дякуємо, Андрію, прости нас, що не вберегли і прийми нашу найглибшу вдячність за те, що ти вберіг нас», – промовив Молоткін.

Вічний спочинок захисник віднайшов на цвинтарі села Велика Каратуль. Царство небесне українському Герою!

Андрій Юрійович, 1990 року народження, житель села Велика Каратуль. Служив старшим водієм 2 стрілецького відділення 2 стрілецького батальйону.

Загинув 6 вересня під час виконання бойового завдання поблизу села Михайлівка Покровського району Донецької області.

Щирі співчуття рідним! Вічна слава Герою!