Учасники народного аматорського ансамблю української пісні «Червона калина» кожного тижня збираються поспівати у рідному селі Вовчків Переяславської громади. Цього тижня репетирували майже щодня, готуючись до важливого благодійного концерту на підтримку Збройних Сил. Журналістка Proslav поспілкувалася з артистами перед їхнім виходом на сцену.
У червні народному аматорському ансамблю української пісні «Червона калина» Вовчківського будинку культури виповниться 30 років! Від створення і дотепер його незмінним художнім керівником є Валентин Гордієнко.
Нині колектив налічує 16 солістів, деякі з них співають у ньому від самого початку творчої діяльності. Наприклад, староста села Тетяна Постолюк. Та не лише Тетяна Петрівна має у житті поза сценою поважну посаду й серйозні обов’язки: в ансамблі також співають працівники відділу культури, діловод, директорка і педагоги місцевої гімназії.
Учасниці колективу жартують: у селі роботи завжди вистачає, але коли телефонує художній керівник і каже, що треба зібратися на репетицію – кидають усі домашні справи.
Надія Мель обіймає посаду директорки Вовчківського будинку культури два з половиною роки. Вісім місяців тому Надія Петрівна втратила чоловіка – Сергій Мель загинув, захищаючи Україну від російських окупантів. Жінка важко переживає це горе і поки що не співає на сцені. Однак підтримує своїх колег і, ледве стримуючи сльози, запевняє: пісня рятує.
– Іноді буває дуже тяжко на душі, але, якщо ми не співатимемо українських пісень, хтось прийде й заспіває російських. Що б не сталося, ми будемо нести українську культуру. Потрошку, маленькими кроками будемо йти до перемоги. Усі заходи, які ми проводимо в будинку культури від початку вторгнення, спрямовані на підтримку Збройних Сил, – зауважує Надія Петрівна.
Найстаршому учаснику колективу – 89 років. Борис Литвин переїхав до Вовчкова у 2002 році, він родом із Чернігівщини. Каже, прийшов на виступ ансамблю, побачив талановитих, красивих артисток і закохався. А вони почули, як Борис Дмитрович співає і запросили до себе.
Наймолодшій солістці «Червоної калини» лише 18 років. Вікторія Корнієнко фактично виросла у колективі, бо його художній керівник – її рідний дядько. Змалечку Віка гарно співала й танцювала, залюбки виступала на сцені. Займалася у хореографічній студії Переяславського будинку художньої творчості у викладачки Тетяни Ковшун.
Там отримала посвідчення інструктора, і тепер, не зважаючи на те, що вже навчається у Києві, кожні вихідні приїздить до рідного села й навчає танцювати маленьких місцевих жительок. Дівчатка з захопленням спостерігають за своєю молодою наставницею і мріють бути схожою на неї.
