Учні, батьки та працівники Переяславського ліцею імені Володимира Мономаха придбали позашляховик для аеророзвідників 43-ї окремої артилерійської бригади, які захищають Україну на Бахмутському напрямку, розповідає Proslav.

Боєць підрозділу аеророзвідки, переяславець Павло Ченченко, звернувся до відомої в регіоні волонтерки Інни Марченко з проханням допомогти їм з побратимами придбати автомобіль, який дуже необхідний для підсилення боєздатності.

На заклик пані Інни допомоги воїну-земляку зголосилися у Переяславському ліцеї імені Володимира Мономаха. З перших днів вторгнення освітній заклад всіляко підтримує українських військових: коштами, їжею, речами, маскувальними сітками. Словом, робить усе можливе, аби перемога настала якнайшвидше.

Директорка ліцею Людмила Отечко розповіла, що гроші на автівку зібрали завдяки ярмарку, який учні, батьки та педагоги провели 25 квітня. Частину коштів виручили з продажу солодощів, решту склали донати від кожного класу. Спільними зусиллями назбирали 172 801 гривню, з них 8 тисяч гривень надала переяславська ГО «Союз Чорнобиль».

Отже, вмотивована єдиною метою, команда переяславського ліцею накопичила понад 196 тисяч гривень. Тим часом волонтерка Інна Марченко зі своєю командою підшукали потрібний позашляховик Kia Sorento. Завдяки тому, що ліцей швидко зібрав необхідну суму, автомобіль відразу придбали і вже за кілька днів він прямуватиме на передову.

Ключі від автомобіля урочисто передали військовослужбовцю Павлу Ченченку та його побратимам усією величезною освітянською родиною під час лінійки до Дня пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

Зі щирою радістю та глибокою вдячністю захисники прийняли від дітей цінний дарунок, який насправді є гострою та життєво необхідною потребою для них там, у найгарячіших точках фронту.

– Звернувшись по допомогу, я не очікував, що це станеться настільки швидко! Думав, якщо і вдасться, то, можливо, за пів року… А вийшло фактично за півтора місяця. Приємно, що у нас таке підростаюче покоління, – каже Павло Ченченко. – У 43-ій бригаді я служу з перших днів повномасштабної війни. В основному ми були на Соледарському й Бахмутському напрямках. Через кілька днів знову повернемося туди.

В знак подяки оборонці вручили Людмилі Отечко прапор своєї бригади. Директорка ліцею зазначила, що всі учні, від першачків до одинадцятикласників, горять ідеєю підтримки Збройним Силам.

– Вони вже запитують, коли будемо організовувати наступний ярмарок, – усміхається Людмила Григорівна. – А коли бачать результат своєї праці, коли до них приходять захисники й дякують їм, вони такі щасливі, що можуть допомогти, в них так сяють очі! Діти усвідомлюють ціну чистого неба над нашим містом, ми щодня говоримо слова подяки нашим воїнам за те, що маємо можливість спокійно навчатися. Вони кажуть, що й надалі будуть їх підтримувати, аби лише швидше настала перемога.

Яскрава, гамірна, енергійна юрба дітлахів ще довго не хотіла відпускати військових і волонтерів зі шкільного подвір’я, кожен клас хотів сфотографуватися з ними на згадку на тлі новенького бойового автомобіля. Зрештою зробили загальне фото, хоч на ньому лише частина причетних до цієї величезної доброї справи.

Proslav публікує світлини і теж дякує ліцею імені Володимира Мономаха за потужну підтримку захисників України!