У п’ятницю, 9 лютого, у Переяславській громаді відбулась церемонія прощання із земляком, командиром стрілецького відділення Олегом Панчуком, інформує Proslav.

Олег Олександрович Панчук, 12 липня 1999 року народження, з Гайшина. Поблизу родинного помешкання сім’я, родичі, близькі та односельці захисника зібрались, щоб провести його в останню путь. Місцеві мешканці організували коридор пам’яті, схили голови та віддали шану подвигу Героя.

У Храмі на честь святого Іоанна Богослова провели заупокійну літургію. Священнослужителі ПЦУ відспівали Олега й закликали пам’ятати про високу ціну, яку платять українські захисники за можливість нашого народу продовжувати жити.

«Схиливши голови, з болем у душі ми зібрались, щоб вшанувати і провести в останню земну путь нашого Героя. Молодий чоловік, у якого лише починалося життя, але маючи у собі справжнє почуття любові, маючи перед собою, перед родиною та країною обов’язок, він став на захист кожного з нас. І ця свідомість повинна торкнутись кожного чоловічого роду. Якщо ми разом не станемо на захист – лунатимуть постріли на нашій землі, нищитимуться наші домівки, будуть вбивати на наших очах… Ми всі повинні в собі пробудити почуття любові до свого рідного, майбутнього нашої землі, щоб діти жили і виростали у вільній, квітучій й незалежній Україні», – проголосив Іван Бобітко.

«Ми всі бачимо, що робиться зараз в Україні і ніхто не знає, коли буде кінець. Такі хлопці, як Олег, як Олександр, який покоїться біля нього, віддали найдорожче – свої життя. Нещодавно прийшла звістка до нашої громади про те, що Олег пропав безвісти. Проте не сталося чуда… Ми сьогодні всі у скорботі прощаємося з ним. Ми дякуємо йому за його великий героїчний подвиг. Ми дякуємо батькам за те, що виховали такого патріота. Приклоняємось перед Олегом. Вічна йому пам’ять та царство небесне. Рідні, вибачте нам. Пам’ять про нього житиме вічно», – сказав мер Переяслава.

Віддати шану Олегу Панчуку прийшов й офіцер 1-го відділу Бориспільського РТЦК та СП Володимир Мамітько.

«Ви не вдова, ви – дружина Героя. Діти, які виростуть – будуть дітьми героя. Царство небесне. Земля пухом. Вибачте, що не уберегли», – промовив військовий, звернувшись до рідних Олега.

Вічний спокій земляк віднайшов на кладовищі села Гайшин. Переяславська громада назавжди запам’ятає кожного воїна-земляка, який віддав найцінніше – життя за свободу та незалежність України. Без батька залишились неповнолітні діти – найменшому сину нещодавно виповнився 1 рік.

Олег Панчук служив командиром стрілецького відділення, стрілецького взводу. Долучився до лав українського війська ще у 2020 році. Його життя обірвалось 1 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Старомайорське, Волноваського району, Донецької області.