Заступник міністра освіти та науки України Михайло Винницький розповів, що 2024 рік стане роком кардинальних змін у вищій освіті. Він зазначив, що МОН буде розвивати одразу три напрямки, які модернізують навчання у ВНЗ. Детальніше розповідаємо в матеріалі.
Така модернізація відбувається через завершення індустріальної епохи, яка вимагала більшої кількості спеціалістів широкого профілю або ж людей «у запасі», що здобувають вищу освіту, навіть якщо не будуть працювати по профілю.
Три напрямки змін
За словами Михайла Винницького, до студентів, які потрапляють в програму з великою кількістю предметів, ставляться, як до матеріалу. Адже за чотири роки бакалавріату йому треба навантажити максимальну кількість визначених наперед знань та випустити з дипломом. У такій ситуації важливий процес, а не результат.
Така система була актуальна для індустріального суспільства, тільки от індустріальна епоха завершується. А наша освіта не завжди встигає за трансформаціями, — сказав заступник міністра.
Тому у 2024 році почнеться трансформація, яка передбачає:
- Самостійний вибір студентів кількості матеріалу для навчання.
- Вибір часу, який студент готовий приділяти навчанню.
- Самостійний контроль ВНЗ за деякими процесами в освіті. Таким чином хочуть значно полегшити централізацію рішень. Зокрема, зміст освіти, керівників, присудження ступенів і звань, студентське самоврядування тощо.
Винницький підкреслив, що зміни не відбуватимуться в один день, проте з кожним процесом реформи студенти отримуватимуть більше варіативності для обрання релевантної вищої освіти.
Вища освіта на шляху до Європи
Ще один важливий аспект змін — це європеїзація вищої освіти. Для цього Міносвіти вже підготувало важливу базу: зарплата викладачів ВНЗ не буде залежати від кількості студентів. Це вирішить одразу декілька питань:
- Непотрібні, застарілі та «роздуті» курси у навчанні, які ведуть лише для того, щоб платити зарплату. Деякі дисципліни можуть прибрати зовсім або ж обʼєднати з другим предметом, щоб зробити програму гармонічнішою. Викладачам більше не потрібно буде триматися за них, адже зарплата через позбавлення навчального курсу не зміниться.
- Нова система вищої освіти вивільнить час викладачів для наукової діяльності. Сила європейських ВНЗ у хорошій практичній базі для досліджень, експериментів та можливості випробувати теорію. Щоб така система зʼявилася в Україні, варто заохочувати наукову роботу викладачів, що стане гарним прикладом і для студентів, які матимуть змогу спробувати свої сили у дослідженнях. Ті ж викладачі, які цього робити не хочуть, будуть вести лекції.
- Гранти. Наукова діяльність передбачає використання бази та практичних знань, а також — роботу над новими галузями. Це нові можливості для пошуків грантів та стипендіальних програм, про які ми вже розповідали.
Окрім того, зміни очікують й наукові ступені. За словами Михайла Винницького, якщо раніше були лише «спеціалісти» та «кандидати наук», то нині студенти можуть отримати дипломи бакалавра, магістра та доктора філософії. Оскільки українська система гармонізована, отримані при випуску документи визнаються в усьому світі.
Проблема освіти, щоб «відчепилися батьки»
Понад 70 % випускників шкіл в Україні на сьогодні йдуть здобувати вищу освіту. У МОН вважають, що це проблема. Михайло Винницький уточнив: це означає, що маємо певний «фетишизм» щодо дипломів. Таку систему МОН називає «культура відчіпного». Тобто такі молоді люди вступають у ЗВО, аби від них відчепилися батьки.
Ця молода людина якось закінчує виш, отримує диплом і ось таким ставленням «на відчіпного» входить в життя. В результаті маємо відповідне ставлення до роботи, до академічної доброчесності – от виконав вимоги, здав щось там, відчепіться! Такий світогляд точно не стимулює інновації, власні ініціативи, суб’єктність, — вважає посадовець.
Університетів стане менше, але без паніки!
Заступник очільника Міносвіти з питань вищої освіти Михайло Винницький розповів, що зміниться для самих вишів. При цьому радить не панікувати. Посадовець акцентував: МОН вважає проблемою надто розгалужену інфраструктуру закладів освіти. Адже вона не відповідає демографічній ситуації. При цьому є автономні ЗВО, які за державні гроші повинні забезпечувати якість освіти.
З поверненням формульного розподілу бюджетного фінансування, яке передбачає прозорі критерії оцінки діяльності закладів вищої освіти, ми побачимо більш конкурентні та менш конкурентні заклади. Ті, які менш конкурентні, будуть вимушені приєднуватися до більш конкурентних. Це закони ринкової економіки, — заявив посадовець.
