Влітку їмо салати та овочі, а взимку пироги та печиво – що ж перемикає наш організм у режим зимової жаги до солодкого? Так склалося еволюційно, що взимку нам краще мати запасти підшкірного жиру і не оминати ані калорії. Тож потяг на жирну і солодку їжу взимку то передусім наша еволюційна прошивка.
Світло.
Восени та взимку світловий день скорочується і ми отримуємо менше денного світла, що може викликати сезонний афективний розлад (САР). Тоді наш організм намагається компенсувати цей стан їжею з високим вмістом вуглеводів та цукру. На додачу до гедоністичного аспекту смакування солодким є й біохімічний – солодке спричиняє викид інсуліну, і в цьому разі інсулін – це добре! Річ у тім, що інсулін допомагає клітинам споживати глюкозу активніше, а також нейронам – утворювати серотонін і дофамін – нейромедіатори, які бадьорять мозок.
Тепло.
Окрім світла, нам не вистачає тепла. Тоді на допомогу організму приходить харчовий термогенез – процес, коли організм витрачає енергію, щоб переварити їжу і внаслідок цього зігрівається. Тут не обов’язково їсти саме солодку їжу – найбільший ефект має білкова їжа.
У комбінації ці 2 основних фактори дають нам бажання їсти більше і їсти солодке! Щоб зменшити потяг до солодощів, фахівці радять:
- не пропускайте повноцінні прийоми їжі – коли ми не голодні, встояти перед бажанням їсти солодке трохи простіше, ніж коли шлунок порожній;
- будуйте раціон довкола рослинної та білкової їжі – це сприятиме добробуту кишкової мікробіоти (і нашому, як наслідок) і дасть достатньо енергії;
- гуляйте та займайтеся спортом, щоб зігрітися іншими шляхами;
- відчуваєте потяг до солодкого – спробуйте спочатку поприсідати (або іншу рухову активність). Це трохи мобілізує власні запаси глюкози;
- повноцінно відпочивайте, а ще краще – раніше лягайте спати, пізніше вставайте. Виспаний мозок меншою мірою прагне солодкої і жирної їжі та краще піддається вольовому контролю з боку лобної кори півкуль;
- відчуваєте, що це не просто потяг до солодкого, а вам не вистачає сил та бажання на прості побутові активності? Зверніться по допомогу до психолога, адже САР може значно погіршувати якість життя.
За інформацією Міністерства охорони здоров’я України.