У середу, 25 жовтня, у Переяславі відкрили меморіальні дошки загиблим на війні Героям Вадиму Кутовому, Максиму Гаєвському та Богдану Януті, повідомляє Proslav.
Віддати шану світлій пам’яті полеглих захисників, випускників ліцею імені Володимира Мономаха (колишньої сьомої школи) на урочистій церемонії з нагоди відкриття пам’ятних дошок зібралися їхні родичі, однокласники, вчителі, військовослужбовці, представники влади та небайдужі жителі громади.
Богдан і Максим – однолітки, народилися з різницею в місяць, і навчалися разом з раннього дитинства, розповіла Тетяна Янута, мама загиблого воїна. Ходили до однієї групи садочка «Любавонька», потім до одного класу.
Після закінчення дев’ятого класу Максим Гаєвський вступив до професійно-технічного училища, а Богдан Янута продовжив навчання у старшій школі. На тому їх шляхи розійшлися. А з початком повномасштабної війни вони обоє без вагань пішли захищати країну від російських загарбників.
Максим Гаєвський народився 1 березня 1994 року. В 2014 році був призваний на строкову службу в ряди Збройних Сил України, а через рік підписав контракт і пішов воювати в АТО. Через півтора року служби повернувся додому. У перший день повномасштабної війни, 24 лютого 2022 року, його мобілізували. Служив стрільцем-помічником гранатометника у складі 72-ої окремої механізованої бригади ім. Чорних Запорожців. Загинув 24 серпня 2022 року поблизу населеного пункту Павлівка Волноваського району Донецької області. Похований на Заальтицькому кладовищі. Указом Президента України Максима Гаєвського посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Богдан Янута народився 7 квітня 1994 року. Навчався у Національному університеті біоресурсів і природокористування України. Був мобілізований 25 червня 2022 року. Служив у 80-ій десантно-штурмовій бригаді командиром батальйону, мав звання лейтенанта. Загинув 26 жовтня 2022 року поблизу населеного пункту Невське Сватівського району на Луганщині. Похований на Борисівському кладовищі. Указом Президента України Богдана Януту посмертно нагороджено орденом Богдана Хмельницького третього ступеня.
Полеглим захисникам України навіки 28 років.
Вадим Кутовий народився 1 квітня 1988 року. Був призваний першим відділом Бориспільського РТЦК та СП. Служив старшим навідником 1-го кулеметного відділення, 1-го стрілецького батальйону. Помер 9 травня 2023 року в лікарні міста Київ. Похований на Ярмарковому кладовищі.
Схиливши голови в скорботі, присутні поклали квіти до меморіальної дошки. Молоді воїни були справжніми патріотами, мужніми, хоробрими, самовідданими й безстрашними. Вони з честю й гідністю несли службу і до останньої миті були вірними Батьківщині. Їхній непохитний бойовий дух назавжди залишиться взірцем для майбутніх поколінь.
До присутніх звернувся голова Переяславської громади Вячеслав Саулко:
– Прохолодний пронизливий дощ у цей осінній день – немов сльози матерів, батьків, дітей наших воїнів. Коли почалася повномасшабна війна, такі молоді хлопці як Вадим, Максим, Богдан пішли захищати Україну. Велике горе й біль, що ці люди, яким ще б жити і жити, виховувати дітей, мріяти про майбутнє покинули свій дім, пішли на передову і там віддали найдорожче – своє життя. Їхній подвиг залишиться навіки в наших серцях.
– Ми сьогодні вшановуємо пам’ять Героїв, хлопців, які свідомо йшли на війну. Це страшно, але любов перемагає страх. Вони любили своїх матерів, дружин, дітей і заради любові до них свідомо ризикували життям. Вони загинули за майбутнє своїх дітей. Символічно, що саме у їхньому навчальному закладі встановили меморіальні дошки. Йдучи до школи, їхні доньки знатимуть, що їхні тата не забуті і ми пам’ятаємо про них, – сказав старший офіцер відділення рекрутингу та комплектування І відділення Бориспільського РТЦК та СП, капітан Андрій Загнойко.
Ініціював відкриття пам’ятних знаків та надав кошти на виготовлення військовослужбовець на ім’я Ігор, який побажав не називати своє прізвище.
Тепер на фасаді місцевого закладу освіти чотири меморіальні дошки – Валерію Сахну, Вадиму Кутовому, Богдану Януті та Максиму Гаєвському. Щодня портрети усміхнених Героїв зустрічатимуть усіх біля входу до рідного ліцею.
