З нагоди 100-річчя від дня народження Героя України, видатного музейного діяча Михайла Сікорського наукову та творчу громадськість України та Переяславщини, 18 жовтня 2023 року, вдванадцяте згуртував Всеукраїнський історико-культурологічний форум «Сікорські читання». Кілька днів знадобилося для того, аби належне підсумувати це зібрання. Нині, до вашої уваги, вагомий повноцінний репортаж та фото з місця події від кореспондентів Proslav.

Почати слід з того, що програма заходів стартувала ще за тиждень до безпосереднього форуму – 11 жовтня 2023 року в меморіальному музеї Г.С. Сковороди НІЕЗ «Переяслав» відбувся круглий стіл «Постать Михайла Сікорського в осмисленрні сучасників та нащадків», 13 жовтня 2023 року в Заповіднику презентували історико-бібліографічне видання «Михайло Сікорський: вшанування творця переяславських музеїв». За цими та іншими подіями й перетіями які вирували в місті та громаді навколо 100-річчя видатного краєзнавця і музейника, слідкували і журналісти нашого сайту.

Форум, що розпочався з огляду мистецьких виставок та книжкових експозицій.

Безпосередньо від самого ранку, 18 жовтня, учасники зібрання могли долучитися до майстер-класів та навчитися робити декоративні плетива, сучасні розписи у текстилі й витинанки під пильним поглядом кураторів, викладачів кафедри образотворчого мистецтва і методик навчання факультету мистецтв, менеджменту, педагогіки і психології, представників творчого об’єднання «Полотно» Інни Рубан, Оксани Лєбєдєвої, Тетяни Клименко та Ольги Стрілець. Поза тим могли переглянути виставково-експозиційний проєкт «Простір особистості», експозицію колекції матеріалів М.І. Сікорського у читальній залі «Чумацький шлях» та презентацію художніх робіт «Мистецький вернісаж», зокрема виставку графіки та лозоплетіння Констянтина Теслі та Романа Кірпи; художню виставку «Сторінки Переяслава» Романа Мотузка; виставку творів декоративного мистецтва Оксани Лєбєдєвої; виставку «Українська хустка» Марти Генесіран; виставку студентських робіт «Витоки мистецтва» під кураторством Ольги Стрілець чи потрапити на презентацію вітражу «Музика музеїв» у переході з 1-го до 2-го корпусу під кураторством Оксани Лєбєдєвої та Віктора Смірнова. Також у цей день працювала мистецька майстерня «Даруємо добро і надію», де демонструвати мистецькі техніки у творчих майстернях.

Перед початком самої урочистої частини ХІІ Всеукраїнського історико-культурологічного форуму до 100-річчя пам’яті Героя України, фундатора заповідника Михайла Сікорського, який зробив неоціненний внесок у скарбницю нашої національної культури і завдяки якому новим світлом засяяв древній Переяслав, хвилиною мовчання вшанували пам’ять героїв та мирних жертв які віддали свої життя відстоюючи свободу і незалежність нашої держави. У світлий день пам’яті, на знак глибокої шани до могили Героя України, фундатора і сподвижника музейної справи, почесного громадянина міста лягли квіти, а на екрані в залі зринули кадри чуттєвого кліпу «Сіла птаха», де на учасників зібрання як завжди проникливо та мудро, крізь століття, поглянули очі Михайла Сікорського – визначного музейного діяча, який відійшов у вічність 27 вересня 2011-го.

Надалі незмінний модератор заходу Олександр Молоткін представив почесних гостей свята, які, наживо чи в он-лайн форматі, долучилися до його проведення у 2023 році.

Про що говорили промовці урочистої частини заходу?

З вітальним словом до учасників зібрання звернувся ректор Університету Григорія Сковороди Віталій Коцур.  Підкреслив, що історичний період, у якому випало працювати Сікорському, викликає повагу бодай тому, що йому вдалося зберегти культурні цінності і надбання пов’язані з Україною. Ті, які комуністична тоталітарна доба могла, буквально, лишити цю спадщину на дні Канівського водосховища. Також Віталій Вікторович підсумував 12 років спільної роботи УГСП і НІЕЗ «Переяслав» в напрямку збереження пам’яті про Михайла Івановича.

Заступник міністра освіти і науки України Михайло Винницький, який вимушено долучився до зібрання в онлайн-форматі, зазначив що ствердженням нашої ідентичності і самобутності, яку ставить під сумнів ворог, є наша культурна і музейна спадщина збережена Михайлом Сікорським.

Натомість директор Українського культурного фонду Владислав Берковський сказав, що такі події як «Сікорські читання» є надзвичайно потрібними у цей непростий час, бо культура є ще однією ознакою, за яку нині бореться наш народ. Він зазначив, що УКФ готовий надавати ресурс на дослідження і розвиток Переяслава й закликав інтелектуалів та місцеву владу подавати свої ідеї в новий грантовий сезон на 2024 рік пообіцявши неодмінно посприяти тому, аби вони не загубилися та отримали шанс на втілення.

Народний депутат України Володимир В’ятрович, який теж записав відеозвернення до учасників форуму, підкреслив, що Михайлові Сікорському вдалося пронести до нащадків світло історії, зразки національної спадщини завдяки яким Переяслав донині називають містом-музеєм.

Директорка Департаменту освіти і науки Київської обласної державної адміністрації Ярослава Тростянська та директорка Департаменту культури та туризму Київської обласної державної адміністрації Анна Куценко, у своїх виступах, підкреслили вагомість постаті Сікорського як людини високої мети, яка здійснила життя-мрію і реалізувала свою велику ідею.

Переяславський міський голова Вячеслав Саулко, якого наступним запросили до вітального слова, підкреслив історичну вагу Переяслава та те, як її вдалося зберегти і розширити Михайлу Сікорського тим самим увічнивши й самого себе. Зазначив, що вагу цієї постаті ми, направду, збагнемо ще за кілька десятиліть. У своєму виступі Вячеслав Володимирович пригадав миті особистого спілкування з творцем переяславського скарбу та поділився тим, які нинішні здобутки й подальші плани має місто на шляху до подальшого вшанування пам’яті Сікорського. Слова міського голови доповнила голова освітянської профспілки міста Неля Ковальська, яка зачитала особисті віршовані рядки.

Генеральний директор Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» Олексій Лукашевич який нагадав історію форуму та підкреслив, що нині колектив Заповідника, попри усі труднощі і проблеми, докладає усіх зусиль задля того, аби пам’ять про Сікорського предметно жила, аби його свята справа тривала.

Голова Національної спілки краєзнавців України Олександр Реєнт, який вже більше тридцяти років «знаходиться у переяславських тенетах» та співпрацює з університетом. Олександр Петрович поділився теплими спогадами про ювіляра, акцентувавши увагу на щемких митях знайомства та зустрічей з ним.

Хто у 2023 році отримав Премію Сікорського?

Як і у попередні роки Реєнту випала честь виконати центральну місію заходу – вручити Премії імені Героя України Михайла Сікорського Національної спілки краєзнавців України. Цю щорічну загальноукраїнську краєзнавчу премію Національної спілки краєзнавців України на честь Михайла Івановича заснували ще у 2013 році. Вона присуджується діячам культури, науки та освіти за вагомий внесок у дослідження і збереження культурної спадщини України та розвиток музейної справи.

У 2023 році  її, посмертно, вручили музейному діячу, пам’яткоохоронцю, краєзнавцю Михайлу Жаму з міста Переяслав, заслуги і внесок в історичну дослідницьку роботу якого визнаються навіть через багато років. Ще одною лауреаткою стала директорка КЗ «Краєзнавчий музей імені Устима Кармелюка» у Літині на Вінниччині Віра Ткач.

Премії удостоївся й наш земляк, історик та археолог, цех-майстром Київського кобзарського цеху Микола Товкайло який відзначився важливими внесками у збереження та вивчення культурної спадщини регіону, тривалий час очолював археологічну експедицію у різні куточки нашої Батьківщини, був завідувачем науково-дослідного сектору «Музей кобзарства» НІЕЗ «Переяслав». У лауреатській промові він поділився спогадами про Михайла Сікорського, підкресливши його непересічність та те, що він зумів зберегти українську культуру попри складний радянський час який мав багато обмежень та заборон.

Серед лауреатів Премії у 2023 році й директорка бібліотеки Університету Григорія Сковороди в Переяславі, заслужений працівник культури України Ольга Шкира. Вона є організаторкою та координаторкою багатьох творчих бібліотечних проєктів, автором-упорядником бібліографічних показчиків, нарисів, науково-популярних та літературно-мистецьких видань та наукових публікацій. У слові вдячності вона теж пригадала знайомство з Сікорським, його співпрацю з бібліотекою, фонди родини Михайла Івановича в архівах книгозбірні. Наостанок зачитала власні поетичні рядки.

Також у цей день було вручено Премію імені академіка Петра Тронька Національної спілки краєзнавців України, яка присуджується за вагомий внесок у справу вивчення, дослідження і популяризації історико-культурних і природних багатств рідного краю у кількох номінаціях. У одній з них переміг доктор історичних наук, професор, дійсний член НАН ВО України, член Національної спілки краєзнавців України, почесний краєзнавець України, професор кафедри соціальних комунікацій, документознавства та інформаційної діяльності Ігор Довжук.

Варто зазначити, що перлиною проведення форуму стала і музична програма – свої таланти господарям та гостям свята дарували вокалісти Марина Ковалько, Денис Лизогуб та Анастасія Петрова.

Нагороди УГСП та НСКУ й презентації книг у другій частині зібрання:

У другій половині дня роботу Форуму було продовжено у форматі спільного засідання Правління Національної спілки краєзнавців України та її Переяславського міського осередку. Спершу ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі нагородив шановних гостей пам’ятною відзнакою «Медаль Михайла Сікорського». Навзаєм мала кого нагородити у цей день і Національна спілка краєзнавців України. Надалі робота продовжилася у форматі пленарного засідання, в ході якого, за участі дослідників Переяслава, презентували книги краєзнавчої тематики, які побачили світ у 2022-2023 роках або побачать її найближчим часом. Це біобібліографічний покажчик «Григорій Сковорода» до 300-ліття відомого мислителя та ще один покажчик під назвою «Переяславська шевченкіана в дослідженнях наукових співробітників Музею Заповіту Т.Г. Шевченка»; праця Ткаченко В. М. «Розвиток українського писанкарства кінця ХІХ – початку ХХІ століття: регіональні особливості, сучасні трансформації»; праця дослідника Олександра Прядка «Іркліїв: фортифікації козацького містечка»; видання «Патріоти Поліського краю» та колективна монографія «Культура як синтез мистецтв і ремесел».

Нагадаємо, що незмінними співорганізаторами заходу, крім Університету Григорія Сковороди в Переяславі, є Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав» й Національна спілка краєзнавців України. Поза тим засновниками та партнерами форуму є Громадська культурно-просвітницька організація «Переяславський скарб», Наукове товариство студентів, аспірантів, докторантів та молодих вчених УГСП, Громадська організація «Старий Дніпро» та творче об’єднання «Полотно».