4 серпня у нашому місті відбулась урочиста церемонія відкриття меморіальної дошки воїну-захиснику Валерію Сахну. Її встановили на фасаді будівлі ліцею імені Володимира Мономаха. Почесне право відкрити меморіальну дошку надали батькам Героя Оксані та Василю Сахно.
«Ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю нашого земляка, випускника Переяславської школи №7 Валерія Васильовича Сахно, який загинув 7 серпня 2022 року у селі Кодема, Бахмутського району на Донеччині та інших захисників, які своїми грудьми прикривали рідну землю та віддали своє життя у боротьбі за мирну майбутнє України. Вічна пам’ять воїнам, які полягли в боях за вільну, незалежну Україну. Вшануймо ж їх хвилиною мовчання», – зазначила ведуча заходу Людмила Леляк.
Валерій Сахно народився у Переяславі 30 грудня 1987 року і був єдиною дитиною у сім’ї. Навчався у ЗОШ №7. Через два роки після завершення шкільного навчання вступив до Київського міжнародного університету. Однак після півроку навчання вирішив кардинально змінити життя й поїхав на роботу до Львова. Після кількох років переїхав до столиці України, де займався організацією вечірок на даху. На одній з них вперше побачив Марію – свою кохану. Пара одружилась 1 червня 2018 року. Подружжя займалось благодійністю. Ведуча зазначила, що для Валерія не було чужого горя, він мав дуже добре серце.
«24 лютого 2022 року, коли росія прийшла на нашу землю з війною Валерій працював у Таїланді. Мати просила не повертатись в Україну, але він був непохитним: «Там мої сестри, друзі. Чому їх захищатиме хтось інший, поки я тут?» – розповідала ведуча.
Тож, 1 березня Валерій вже з’явився на порозі ТЦК. Спочатку його направили у Житомир, щоб він займався охороною складів. Однак згодом, пройшовши курс підготовки, подав свою кандидатуру для зарахування до складу Сил спеціальних операцій (ССО). Там захисник пройшов жорстку процедуру відбору, склав нормативи з фізпідготовки. Спершу був просто солдатом, а після чергового бойового завдання отримав молодшого сержанта ССО.
Людмила Леляк також розповіла, що Валерій міг загинути раніше. Спочатку у склад прилетіла ракета «Калібр», а вже на фронті йшов за «Хаммером», коли той наїхав на міну і підірвався. Воїн відмовився від госпіталізації, не хотів проходити лікування навіть на кілька днів.
«Про те, що служить в ССО, Валерій не зізнався ні мамі, ні коханій. Постійно розповідав, що охороняє склади… Казав, що все добре, як у них тепло і співають пташки, що він одягнений і не голодний. Беріг рідних», – вказала ведуча. Валерій Васильович Сахно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня – посмертно.
За інформацією ПРОСЛАВ
